У приміщенні міського управління ПФУ в Сумах завжди гамірно. Однак черг чи затримок в обслуговуванні жодних. За словами керівника управління Анатолія Занченка, це найперша і головна вимога до фахівців, які обслуговують клієнтів. З-поміж віконечок, до яких підходять пенсіонери, нічим не вирізняється під номером 14. Але саме тут приймають переселенців із тимчасово окупованої території Донбасу та Автономної Республіки Крим.
Особливі правила спілкування
Головний спеціаліст відділу прийому документів та обслуговування громадян Ольга Ярошенко родом з Луганщини, тому обслуговувати земляків їй дещо простіше. Як правило, після першого ж ознайомлення з паперами вона неодмінно уточнює ті чи ті подробиці, пов’язані з попереднім місцем роботи, проживання тощо. Така поінформованість неодмінно підкуповує пенсіонерів, додає діалогу впевненості, щирості й безпосередності.
За словами Ольги Іванівни, впродовж робочого дня із зони АТО доводиться приймати від 15 до 25 відвідувачів. Звісно, що в кожного з них — свої біди, клопоти і проблеми. Інколи буває, що заявник навіть не може власноруч написати заяву, бо від переживання тремтять руки і ручка вислизає з пальців. Ось тоді на допомогу приходять психологи, які чергують поруч і готові будь-якої миті зарадити проблемам.
Як розповіли в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області, ідея запровадити психологічну допомогу переміщеним особам із зони АТО і АРК виникла на початку осені. І не на порожньому місці.
Багато хто із працівників пенсійних установ почав скаржитися, що їм стає дедалі важче працювати через неймовірне психологічне навантаження. Ті, хто пережив війну, на власні очі побачив руйнування і смерть близьких чи рідних, потребували особливого такту і правил спілкування. І далеко не кожен був готовий до цього.
Але де взяти спеціалістів- психологів, які б надавали кваліфіковану допомогу? Адже у штатному розкладі такі посади не передбачені, а якщо когось залучати, то треба платити. З яких фондів чи джерел?
Ось тоді звернулися до керівництва Сумського державного педагогічного університету імені А. Макаренка, зокрема інституту педагогіки та психології. І відразу ж одержали ствердну відповідь. Адже на відповідних кафедрах працюють досвідчені викладачі, а серед студентів чимало таких, хто вже має солідний практичний досвід з надання психологічної допомоги.
До честі і тих, й інших, усі вони залюбки погодилися працювати на волонтерських засадах. По-перше, ситуація не та, коли треба торгуватися, по-друге, хто-хто, а студенти матимуть змогу набути неоціненний практичний досвід, який становитиме основу не тільки для курсових чи дипломних робіт, а й майбутніх кандидатських чи докторських дисертацій.
Та все ж найважливішим є третій аспект: ті, хто прибули на Сумщину в тяжкому психологічному стані, одержали і продовжують одержувати допомогу у вигляді добрих та заспокійливих слів, які мають свою особливу ціну.
Люди різні, проблема одна
Доцент кафедри соціальної педагогіки СДПУ імені А. Макаренка кандидат педагогічних наук Аліна Чернякова розповідає про перші дні роботи в пенсійному відомстві. Насамперед — ретельно добирали кандидатів на волонтерські посади. Зупинилися на старшокурсниках, які вже мають певний досвід і для яких спілкування на складні житейські теми стало професійною справою. Наприклад, Оксана Свєтко та Юлія Авраменко свого часу закінчили Лебединське педагогічне училище, а дві Ані — Гаврутенко та Іващенко — вже надавали психологічну допомогу під час акцій на підтримку ветеранів, інвалідів, пацієнтів Сумського геріатричного пансіонату.
З першого ж дня всі волонтери завели щоденники, де вони фіксують усю інформацію про побачене, почуте і відчуте. За словами дівчат, її неможливо спокійно переповісти. Адже хіба не здригнеться душа і серце від розповіді про загибель рідних, родичів, знайомих?
Чим і як зарадити людям в їхньому горі? Доводиться шукати не тільки заспокійливі слова, а інколи й пігулки, які в них завжди напохваті.
На кількох прийомах уже побувала доцент кафедри практичної психології СДПУ імені А. Макаренка кандидат філософських наук Катерина Пасько. Каже коротко і просто: люди — різні, проблема — одна. І найважливіше — подати руку допомоги, заспокоїти, притлумити ще свіжі рани.
Наприклад, коли йдеться про втрачене житло, роботу, доводиться протиставляти єдиний аргумент: дякувати Богові, живі й здорові всі рідні та близькі люди. І хіба це не щастя в такій страшній ситуації? Хоч багато з пенсіонерів і досі не можуть збагнути одного-єдиного: як трапилося, що частина тих, хто з давніх часів жив на Донбасі й вважав Україну своєю батьківщиною, повелися на пропаганду заїжджих агітаторів?
А тепер за це — така жорстока розплата.
Вислухати і допомогти практичний порадник
За кілька місяців роботи і в психологів, і в працівників пенсійної установи накопичилося чимало цінного матеріалу, який може стати в неоціненній пригоді в найближчому майбутньому. Адже кількість переміщених осіб, які стали на облік у пенсійних органах, становить понад 4 тисячі, з яких четверта частина в обласному центрі.
Тож нещодавно Головне управління ПФУ в Сумській області розробило і затвердило методичні рекомендації для працівників пенсійних установ, які вже одержали в районних та міських підрозділах. Це своєрідна абетка з надання першочергової допомоги тим, хто адаптується до нових умов після пережитого.
За допомогою досвідчених психологів-практиків виписані не тільки загальні, а й правила спілкування з представниками різних категорій — інвалідами, незрячими, багатодітними матерями…
Як психологічно підтримати переселенця, який переживає стрес:
♦ Концентрувати увагу не на проблемах, а можливостях і варіантах їх вирішення;
♦ До співрозмовника ставитися чуйно і співчутливо;
♦ Терпіння і неупереджене ставлення до того, що вам розповідають;
♦ Дати людині можливість висловити все, що їй наболіло.
Ми в Google+