У «Мистецькому Арсеналі» у виставкому проекті під назвою «Хочу бути художником» зібрано майже всі полотна відомої української художниці Катерини Білокур. Усі охочі можуть ще оглянути експозицію до 19 липня. Це варто зробити, бо не відомо, чи зважаться коли-небудь наші музеї на такий повторний крок.

Катерина Білокур — квіткові полотна… Саме таку паралель проводить більшість тих, хто хоча б чув про українську мисткиню. Так, її творчий доробок справді заквітчаний. Однак проект «Хочу бути художником» відкриває нам чудові натюрморти, пейзажі, автопортрети Білокур, що підкреслюють багатобарвність її таланту. Причому таланту, народженого в українському селі Богданівка і не підкріпленого академічними знаннями. Таланту, яким щиро захоплюються. Про який Пабло Пікассо після перегляду картин Білокур на виставці в Парижі 1954 року сказав: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї весь світ».

Катерина Білокур чекає на гостей. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

«Хочу бути художником» — життєве кредо і Катерини Білокур, і багатьох художників-сучасників. Тож мета однойменного проекту — не лише продемонструвати її полотна, а й порушити теми: що спонукає людину стати художником, які нинішні умови для творчості жінок-художниць в Україні. Так, експозицію доповнив відеоарт від молодих українських мисткинь: Катерини Берлової, Наталії Блок, Ути Кільтер, Лізи Готфрік, Дар’ї Кольцової, Ольги Ланник, Ольги Селіщевої, Зінаїди Ліхачової, Анастасії Лойко, Соломії Савчук & Наталії Голіброди, Оксани Чепелик, Аліни Якубенко, Дар’ї Кузьмич.

— Нині найцікавіші проекти грунтуються на діалозі. А коли це діалог між поколіннями — вони особливо багатопланові. Мені цікавий цей проект навіть не стільки гендерною проблематикою, якої він торкається, а тим, що Катерина Білокур — символ ХХ століття, причому недооцінений, — ділиться зі мною своїми роздумами художниця Дар’я Кольцова.

Родзинка експозиції — колаж зі спіральною композицією на основі картини Катерини Білокур. Автор Альона Соломадіна. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Можливо, у когось після масштабних проектів «Арсеналу» виставка «Хочу бути художником», що займає лише одну залу, виникне запитання: і це все? Справді, після перегляду експозиції заглиблюватися у медитативний простір краси української природи, краси таланту Білокур хочеться далі й далі. Однак варто враховувати те, що творчий спадок мисткині, на жаль, не такий уже й великий. До того ж одинадцять її робіт поглинуло полум’я під час пожежі в полтавському музеї в часи Другої світової війни. У будь-якому разі «Хочу бути художником» — хороший початок святкування 115-річчя з дня народження Катерини Білокур, що офіційно виповнюється у грудні цього року.

Дарина ФІАЛКО
для «Урядовго кур’єра»