ДОБРЕ СВЯТКУВАЛИ. Свій 22-й день народження Україна відзначала масштабно й колоритно. Одне з місць святкування — Парад вишиванок, що цьогоріч рушав від Мистецького Арсеналу до майдану Незалежності. Дрес-код для запрошених — вишиванка (ще краще — національний костюм). Тож уже вдень на Арсенальній площі вишикувалася довга черга охочих поспостерігати за святом, що обіцяло бути грандіозним. І ось дорогою прокотилася кількаметрова диво-писанка — передвісниця грандіозного дійства. За нею вулицями Києва летіло 20 чотириметрових диво-птахів, оздоблених у традиціях регіонів, що були представлені на Параді вишиванок.

Завжди на коні почуваєшся в національному одязі, який носили «корінні» покоління твого роду.

Та головне — завдяки карнавалу в Києві вмістилася вся Україна: тисячі людей із різних куточків країни завітали до столиці, щоб показати культуру своїх регіонів. Святкова атмосфера справді заряджала і не залишала суму чи втомі шансів на перемогу. І переконатися в цьому можна лише тоді, коли крокуєш разом із колоритними українцями у різнобарвних колонах, коли ловиш відблиски їхніх радісних очей, коли піддаєшся диригуванню Олега Скрипки й разом із усіма співаєш національний гімн… Громада зі Слов’янська прибула на карнавал у кількості 800 осіб, і, незважаючи на виснажливу дорогу, у її строю пульсувала потужна життєдайна енергія, а все тому, що люди їхали з великим бажанням відчути свято.

Столиця зустрічала всіх рум’яним короваєм, запашними дідухами, співала народних пісень, бо ж без пісні не буває свята, давала лиха закаблукам і, звісно, хизувалася пишними вбраннями. На подібних заходах важливо абстраговуватися від бутафорії, котрої на параді також вистачало. Тоді для себе можна відкрити чимало цікавого. Гадаю, гострі очі побачили в цьому святі не лише розважальну, а й пізнавальну складову.

Сьогодні ці жоржини — в руках, а згодом зацвітуть на сорочці.

Виявилося, побувати на Параді вишиванок — це ніби побіжно відвідати 19 областей України, ще й завітати до Латвійської Республіки (яка була цьогорічною іноземною гостею). Або ж ніби погортати альбом народного костюма, народного символу. Багата колекція національного вбрання, ріки українських рушників, розкішні вінки (особливо різноманітно вони підкреслювали красу дівчат із Вінниччини), різноликі герби міст… Відверто кажучи, цей національний карнавал можна лише умовно називати Парадом вишиванок.

Святковим візерунчастим «пір’ячком» хизувалися і величні диво-птахи.

Насправді це парад різнобарв’я народного костюма, українських символів і оберегів. Це свято народної творчості. Тут кожен вільний показати себе в усій красі. Хтось дістав із родинної скрині національне вбрання, пожовкле від давнини. Хтось піддався сучасним інтерпретаціям народного одягу, а дехто взагалі прийшов без нього… як ось представниці Сумщини. На своєму тілі дівчата демонстрували мотиви глинської кераміки, що вбачалися і в сумському диво-птахові. Така трансформація народного вбрання відразу викликала ажіотаж серед публіки та ЗМІ. Це по-своєму видавалось оригінальним і цікавим. А втім, такий собі народний боді-арт губився на тлі розкішних народних убрань, де помітно копітку роботу майстринь, підкріплену відчуттям гармонії кольору й ритму стібків. Серед гостей свята зустрічалися потішні маленькі україночки й козачки, навіть у гардеробі домашніх улюбленців знайшлися вишиванки. Одне слово, подивитися було на кого і на що. Добре, якщо прочитали ці рядки, ще краще — якщо б побачили дійство. Спеціально для цього «УК» підготував фоторепортаж. Тож ласкаво просимо на Парад вишиванок.

Дарина ФІАЛКО для «Урядового кур’єра», Володимир ЗАЇКА (фото), «Урядовий кур’єр»