Нині вже можна підсумувати, яким був для українців не тільки літній, а й оксамитовий сезон. Головний висновок: кількість відпочивальників на вітчизняних курортах перевищив усі очікування. Люди їхали з усієї України і ближнього зарубіжжя, особливо Молдови, Білорусі. А от кількість українських туристів за кордоном зменшилася приблизно на 30%, особливо в Європі.

Про те, що наші курорти подолали звичну позначку своєї щорічної наповненості, зрозуміли вже в липні. «Дружина хотіла забронювати місця для родини на 10 днів у Залізному Порту або Коблево, але їй запропонували тільки кімнату на 1—2 дні», — поділився тоді інформацією в розмові з автором київський знайомий. Місця, звісно, були, але їх потрібно було знати. Однак багатьом нашим співвітчизникам доводилося підбирати варіанти відпочинку в південних областях країни вперше, бо раніше їздили в Крим чи Туреччину. Але через анексію півострова і дорогий долар довелося змінювати звичні маршрути. Тож на збільшення турпотоку вплинули не тільки патріотичні почуття, а й бажання зекономити.

Попри те, що ціни по Україні на проживання і харчування піднялися на понад 30%, усе рівно альтернативи їм не було. Наприклад, у Скадовську і Лазурному найдешевший номер коштував 150—250 гривень на добу, а в Закарпатті — 200—250. Проживання у приватному секторі зросло із 50—60 гривень до 70—80 з людини на добу, а в готелях — з 90—100 до 150—160 гривень. Щодо економії, то вдалим був оксамитовий сезон. У вересні сонце теж смажило, а ціни традиційно знизились удвічі.

Туреччина вабить так само

Потік українських туристів за кордон знизився в середньому на 30—40%. Причому суттєво — в Європу. Це пов’язано не тільки з девальвацією гривні, а й з посиленням вимог при оформленні Шенгену. З 23 липня українці мають надавати відбитки своїх пальців, а записуватися в консульство доводиться за два тижні до дати подачі документів. Тому привабливішими стали безвізова Чорногорія і візова Болгарія, консульства якої заохочували українців відпочинком на їхньому узбережжі. Традиційно вабили своєю екзотикою безвізові Єгипет, Туреччина, Туніс. Щодо останнього, то наших сміливців не злякав навіть теракт, який прогримів улітку. Він так обвалив ціни на тури, що тиждень відпочинку в шикарних умовах коштував 475 доларів з людини в номері на двох за системою «все включено».

Щоправда, решта турів у високий сезон не дешевшали, бо не «горіли» через обмежені авіаперевезення. Скажімо, кількість чартерів у Туреччину і Грецію зменшилася на 50%, в Єгипет — на 70. Тому туристи, які не бажають відмовлятися від поїздки за кордон, намагаються зменшити витрати, вибираючи дешевші напрямки.

Більшість українців вдалися до пошуку дешевих авіаквитків.  До ваших послуг бронювання авіабілетів онлайн у 350 провідних авіакомпаній світу. Ви не лише зекономите час, а й суттєво заощадите на власному гаманці. Найсучасніша база low cost авіаліній (Vueling, Wizzair, Ryanair, Easyjet та інших) допоможе вам знайти комфортні і дешеві авіаквитки.

Експерти прогнозують, що замість звичних двох мільйонів любителів закордонного відпочинку там нині побувають від 800 тисяч до одного мільйона українців. 

Першість, як і кілька років поспіль, утримує Туреччина. За підсумками шести місяців цього року, вона вже прийняла 284 663 наших громадяни — це всього на 4,88% менше, ніж за аналогічний період 2014 року. Тоді її відвідали майже 450 тисяч наших громадян. Побачимо, яку цифру озвучать турецькі прикордонники за підсумками цього сезону (у Туреччині він завершується в жовтні).

Одещина втримала першість

Рекордну кількість відпочивальників (понад два мільйони) зафіксували у Херсонській області. «Ми провели досить потужну промоушн-кампанію, особливо в Західній Україні, тому й маємо результат», — розповів директор профільного департаменту облдержадміністрації Сергій Шкарупа. Владці кажуть: щоб залучити більше відпочивальників, область цього року започаткувала кілька нових фестивалів, а на Арабатській Стрілці стартував проект «Арабатські емірати», яким передбачено чимало заходів для відпочинку молоді одночасно з проведенням тренінгів і майстер-класів.

У Миколаївській області цього літа відпочило понад 250 тисяч організованих туристів. Це на 7% більше, ніж за цей самий період торік. Коефіцієнт заповнення закладів становив майже 70%. За рахунок усіх джерел фінансування оздоровлено понад 66 тисяч школярів. Як повідомила заступник голови облдержадміністрації Оксана Янишевська, в першій половині 2015 року на розвиток туристичної інфраструктури області витратили майже 10 мільйонів гривень інвестицій. Це на мільйон гривень більше, ніж торік.

Одеська область утримала звання найпопулярнішого туристичного регіону. З урахуванням самої Одеси (1,8 млн) вона прийняла на відпочинок майже три мільйони людей. Це рекорд — торік ця цифра була майже вдвічі меншою. За даними працівників готелів, завантаження влітку було на рівні 90%. Серед гостей міста першість утримували українці, другу позицію посіли білоруси, потім — громадяни Німеччини і США. «Молдавани традиційно віддають перевагу Затоці, Кароліно-Бугазу, а в Одесу приїжджають на екскурсії в іншу пору року», — пояснила директор інфоцентру Катерина Лещева.

Причина популярності Чорноморської перлини відома: крім моря та історичних пам’яток тут став поширеним подієвий туризм. Цим літом проведено близько ста заходів, тобто практично щотри дні гості святкували.

Турпотік міг бути значно більшим завдяки круїзному туризму. На жаль, тепер морських туристів відчутно поменшало, адже круїзним лайнерам економічно вигідно заходити хоча б у 2—3 українські порти. Тому чимало туроператорів, відмовившись від Криму, виключили зі своїх програм і Чорноморську перлину.

Тож можна констатувати, що материкові курорти замінили українцям кримські. Це пов’язано не тільки з їхнім принциповим ставленням до російської анексії, а й з транспортною блокадою: добиратися від кінцевої залізничної станції Новоолексіївка на Херсонщині до півострова дуже складно. «Щороку туди їздили майже чотири мільйони українців. А цього — їхня кількість не перевищить 500 тисяч», — таким був прогноз екс-міністра туризму і курортів Криму Олександра Лієва. Але він не справдився: тільки 150 тисяч українців зважилися поїхати на півострів. І не факт, що половина з них — родичі кримчан.

Насамкінець. Отже, споживач випробував можливості українських курортів. Це дешево порівняно з виїзними турами, до того ж нерви спокійні, бо нема проблем з отриманням віз. Однак таку популярність ще треба втримати. Адже можна знайти добрі умови проживання, але хіба застрахуєшся від сміття на вулиці, хамства в кафе, жахливих доріг, занедбаної території. Загальна біда: не сформовано якісний туристичний продукт. Тому вітчизняним курортам почивати на лаврах цьогорічного успіху не варто. Хто раніше відпочивав за кордоном, робитиме це й надалі. Тільки от з якою періодичністю? Якщо, приміром, не поїхали цього року, то наступного — обов’язково. Бо звикли до сервісу.

А от для відпочинку без моря цього року найбільше туристів обирали Закарпаття, Прикарпаття, Карпати і, звісно, Львів. Це місто стало туристичною столицею як за кількістю гостей, так і цікавих пропозицій. Місто Лева демонструє позитивну динаміку досить давно. Те саме можна сказати й про Одесу навіть не в літній сезон.

Нам треба ще багато зробити, щоб турист надавав перевагу відпочинку в Україні. Передовсім об’єднати зусилля держави і турбізнесу, щоб зароблені за сезон кошти не осіли в кишенях, а працювали на розвиток інфраструктури, сервісу, безпеки, рекламної діяльності. Список можна продовжувати.

Тетяна КОЗЛОВА
для «Урядового кур’єра»