ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ

Влада обіцяє, що зимові холоди жителям не дошкулятимуть

Львів’яни у своїх оселях не мерзнутимуть, запевняють комунальники: теплопостачальні підприємства міста завершують підготовку до нового опалювального сезону. У ЛМКП «Львівтеплоенерго» виконано 92% із запланованих на нинішній рік робіт. Комфортні умови матимуть також мешканці будинків, у які тепло подає ЛКП «Залізничтеплоенерго» — тамтешні об’єкти теплопостачання підготовлені на 95%.

Літо ремонтники не змарнували…

Тепла, а головне, не дощова вереснева погода дала теплопостачальникам неочікуваний тайм- аут, щоб завершити ремонтні роботи на всіх об’єктах. Хоча підготовку до нового опалювального сезону ЛМКП «Львівтеплоенерго», що є головним теплопостачальником міста, тобто подає тепло у 75% помешкань Львова (1609 житлових будинків, 54 садочки, 78 шкіл, 22 лікарні та 21 поліклініку), розпочало одразу по закінченні минулого. Цьогоріч теплоенергетики проводять на головному об’єкті — ТЕЦ-1 наймасштабніші за останні десятиліття ремонтні роботи. З 12 задіяних на виробництві теплової енергії котлів більшість давно відпрацювали свій ресурс, а окремі потрапили до Львова з Німеччини у повоєнні роки, хоча й були там у вжитку кілька десятиліть. Капітально відремонтовано котел № 6, а № 7 завершать до початку опалювального сезону. Нинішнього року вклали 700 тисяч гривень у ремонт і модернізацію виведеної з ладу під час минулорічного буревію підстанції ТЕЦ —1. Однак на її відновлення підприємство необхідних коштів не має — ресурси спрямовували на найнеобхідніші роботи.

  Впродовж літа довелось раціонально розподіляти наявні фінансові та матеріальні ресурси, аби підготувати до роботи котли і водночас викроїти необхідні кошти на заміну тепломереж, — повідомив головний інженер ЛМКП «Львівтеплоенерго» Володимир Штейнбарт, — від стану яких залежать надійність та якість теплопостачання, а значна частина недешевих гігакалорій «губиться» по дорозі від котельні чи ТЕЦ до осель львів’ян.

Та попри зроблене, тепломережі Львова залишатимуться міною сповільненої дії: 70% із 432 кілометрів загальноміських теплових артерій зношені і потребують заміни. На що, звісно, підприємство не має коштів — потрібні мільярдні суми, за підрахунками фахівців. Як і минулого року, складною залишається ситуація із теплопостачанням 33 будинків військового відомства, що у мікрорайоні вулиць Стрийська — Гашека — Максимовича: станом міжквартальних мереж тамтешні господарники не переймалися, не мають необхідних ресурсів і комунальники, тож доводиться їх постійно латати. Від чого теплотраси надійнішими не стають — торік за цією адресою ремонтники виїжджали аж 12 разів, а мешканцям доводилось залишатися у холодних оселях. В такий спосіб лагодили мережу і на вулицях Стрийській, Вулецькій — обмежилися частковою заміною, бо на повну заміну зношених мереж коштів не знайшлося. Ремонтні бригади закінчують заміну мереж на вулицях Трильовського та Сахарова. Замінено загалом 3,2 кілометра теплотраси — менше, ніж два роки тому, адже обсяги залежать від фінансових можливостей підприємства. Зате роблять якісно і надійно, замінюючи з’їдені корозією артерії на попередньо ізольовані труби. Такі роботи обходяться недешево: тільки на придбання матеріалів підприємство ви?тратило 5 млн грн, а підготовка до зими обійдеться загалом у 14 млн, освоїти залишилось 2 млн гривень. Проте такі витрати виправдані, бо сучасні попередньо ізольовані труби і тепло збережуть, і термін експлуатації мають значно більший. Таким чином на теплотрасах зменшиться кількість аварій, а міські вулиці перестануть бути заручниками застарілих комунікацій — їх не перекопуватимуть узимку через часті пориви тепломереж.

Із 432 км загальноміських тепломереж потребують заміни 70 % Фото з сайту vsluh.ru

Великі проблеми малих котелень

До зими також ретельно перевірили справність кожної підвальної котельні та центральних теплових пунктів. Повністю готові подати тепло в помешкання львів’ян 85 малих теплоенергетичних об’єктів та 101 ЦТП. Теплою буде цьогорічна зима для мешканців житлових будинків, розташованих у районі вулиці Івасюка, бо дотепер зі старою котельнею мали лише одні клопоти: батареї заледве «жевріли», зате рахунки отримували з астрономічними сумами! Тепер у квартири на Івасюка тепло надходитиме від реконструйованої два роки тому та оснащеної новими енергоекономними котлами міжквартальної котельні, що на вулиці Братуня, 6. У місті прорахували, що з такими малими котельнями мають чималі труднощі, викидати мільйонні суми на їх реконструкцію — не-виправдане марнотратство, тож відповідно до розробленої програми ліквідації підвальних котелень позбуваються енергозатратних та малоефективних малих теплоенергетичних об’єктів. З 90 підвальних котелень, що кілька років тому були у ЛМКП «Львівтеплоенерго», залишилось 28. Долю кожної вирішують відповідно до економічної вигоди та технічних можливостей: де вигідно — модернізують, а де затрати не виправдані, будинки переводять на індивідуальне опалення. Таким шляхом вирішується проблема насамперед у центральній частині та наближених до старої частини мікрорайонах міста, забудованої компактними кількаповерховими кам’яницями. Де старі з низьким ККД замінили сучасними «юнкерсами» та «вісманами», мешканці не нарікають на ледь теплі батареї у квартирах та непомірно високу плату за тепло: і температурний режим, і видатки на опалення кожна родина регулює самостійно. Проте якщо отримати дозвіл на встановлення систем індивідуального опалення мешканцям старих будинків, де для цього є технічні можливості, реально, то зробити це практично неможливо власникам помешкань у багатоповерхівці: таке відключення від централізованого теплопостачання, окрім того, що не вигідне підприємству, робить «золотими» гігакалорії для сусідів. Утім, масового характеру від’єднання не набуло. А пригальмувало ініціативу львів’ян здорожчання блакитного палива. Ентузіасти все прорахували і збагнули, що шкурка не варта вичинки. Зрештою, зізнався мешканець багатоповерхівки, що на вулиці Мазепи, пан Василь К., хіба став би оббивати пороги численних інстанцій, добиваючись дозволу на відключення помешкання від централізованого теплопостачання та встановлення котла, якби у його оселю тепло подавалося вчасно і батареї гріли б, коли це потрібно, а не «кочегарили б», коли надворі висока температура? Втомився, каже, бути заручником власним коштом через безпорадність теплокомунальників.

З боржниками діалог ведуть у… судах

Але для того, щоб батареї в помешканнях не були холодними, недостатньо лише зусиль теплопостачальників. Як зимуватимемо, залежить і від кожного з нас. Адже через недисциплінованість споживачів ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгувало ДК «Газ України» 91,4 млн гривень, через що можуть виникнути проблеми із виділенням області лімітів на природний газ у новому опалювальному сезоні. Втім, посеред зими теплоенергетика Львова вже була на межі припинення газопостачання через великі суми боргу. Аби ситуація не повторилася, споживачі, наголошував на селекторній нараді голова Львівської облдерж?адміністрації Михайло Цимбалюк, мають розрахуватись із теплопостачальниками за отримане тепло до початку опалювального сезону. Проте жодних важелів впливу на боржників комунальники не мають. Вирішення проблеми через суд не гарантує швидкого повернення боргу. У судах перебуває 369 справ щодо юридичних осіб, у загальному провадженні щодо фізичних осіб перебуває 15 тисяч справ. За рішенням судів підприємству повернуто 947 тисяч гривень старих боргів, що суттєво не вплинуло на фінансовий стан «Львівтеплоенерго».

А що немає технічної можливості від’єднати, як це, приміром, практикує «Львівводоканал», боржників від централізованого теплопостачання, отже, часто через недобросовісність одного чи кількох власників помешкань без тепла залишається цілий будинок. На що нарікають мешканці багатоповерхівок, що на вулицях Коциловського, Батальної, Мазепи і навіть престижних мікрорайонів міста, зокрема Ярославенка.

Доволі незрозумілою залишається позиція новостворених господарських структур — ОСББ: 22 об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, які б мали забезпечити оплату за спожите тепло, не розраховуються з «Львівтеплоенерго». Якщо заборгованість не буде погашена, новий опалювальний сезон може розпочатися із запізненням або всі 29 будинків на зиму взагалі залишаться з холодними батареями.

ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ — ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

В умовах хронічного безгрошів’я доводиться думати і про економію коштів та енергозбереження. Заощаджують на тому, що ремонти котельного господарства та тепломереж проводять власними силами, інакше обсяги виконаних робіт обійшлися б утричі дорожче, наголошує міський голова Львова Андрій Садовий. Менше газу (4%) споживають відремонтовані й частково модернізовані котли. До того ж мають економію та додатковий заробіток від того, що підприємство виробляє електроенергію, 25% якої використовують на власні потреби, а решту реалізують. Про заміну застарілих котлів на сучасні енергоекономні наразі не йдеться — для цього немає достатньо фінансових ресурсів. Проте і в такій складній ситуації дбають про енергозбереження. 

— На всіх підприємствах, — наголосив у розмові з кореспондентом «УК» міський голова Андрій Садовий, — ведеться моніторинг, враховуючи і школи, і дошкільні заклади, і комунальні підприємства. Що, власне, сприяє не збільшенню споживання енергоносіїв, а зменшенню. Це стосується і тепла, і електроенергії.

Завдяки членству в енергетичній асоціації Європи отримали грант від ЄС для реалізації проекту з використання альтернативних джерел енергії у Сихівській гімназії, де з навчальною метою встановили комбіновану установку (вітрогенератор та фотопанель). Хоч потужність установки невелика, вироблену енергію використовують для освітлення та живлення устаткування у кабінеті фізики. Про серйозну економію у цій ситуації не йдеться, однак місто вчиться заощаджувати спершу на малому, відтак дійдуть і до складніших проектів.

А економити є на чому, переконаний Андрій Садовий. І починати варто з інвестування коштів у видобуток власного газу.

— Чому, приміром, маємо закуповувати газ для потреб ТЕЦ-1 і ТЕЦ-2, —  запитує міський голова, — за шаленими цінами, якщо неподалік Львова, за якихось 50-70 кілометрів, маємо свої родовища, де собівартість видобутого палива становить 50 доларів? Хіба це не марнотратство — купувати газ у кілька разів дорожче?

Якщо держава почне інвестувати кошти у виробництво власного газу, то його буде цілком достатньо для власних потреб — для комунальної сфери і виробництва. Однак це — завдання на перспективу. Наразі ж кожен робочий день тепловики розпочинатимуть із аналізу даних моніторингу щодо стану розрахунків за спожитий газ, коли аргументом у розмові з підприємством-боржником залишатиметься вентиль на газовій трубі, а мешканці — з тривожних роздумів — буде чи не буде тепло у домівці.

У підготовку та ремонт теплоенергетичного підприємства та мереж теплопостачання комунального господарства нинішнього року вкладено 14,5 мільйона гривень, у 2010 — 12 мільйонів гривень.

ТІЛЬКИ В «УК»

Наступний матеріал — про підготовку Донецька до зими читайте у вівторок, 27 вересня.