Цього року не лише фахівці, а й пересічні вінничани бачать, що економіка краю розвивається, і цей процес супроводжується підвищенням соціальних стандартів. До кінця року в промисловості області буде створено майже 6 тисяч нових робочих місць, зросла зарплата та обсяг оплати за оренду земельних паїв, що збільшує можливості місцевих бюджетів. Тож обласна влада напрацювала ефективні програми і створила сприятливе середовище для ведення бізнесу. Про сьогодення і перспективи області власний кореспондент «Урядового кур’єра» розмовляє з головою Вінницької облдержадміністрації Валерієм КОРОВІЄМ.
— Валерію Вікторовичу, нещодавно велика делегація з області взяла участь в урочистих зборах у польському місті Кельце з нагоди святкування 60-річчя співпраці між Вінниччиною і Свєнтокшиським воєводством. У яких напрямах нині розвивається співпраця?
— Такого рівня взаємодії, як між Вінницькою областю і Свєнтокшиським воєводством, жодний інший регіон в Україні не має. Загалом на тлі двосторонніх відносин це, можливо, зразок, фундамент якого — народна дипломатія. Тобто запорука наших міцних зв’язків — насамперед людські контакти.
Нам вдалося вибудувати таку систему, коли дружать колективи закладів освіти, охорони здоров’я, культури. Наприклад, наш народний ансамбль танцю «Барвінок» і польські хореографічні колективи, архіви Кельце і Вінниці працюють у єдиному ритмі. Звичайно, багато залежить від комунікації на рівні керівництва регіонів. Нині це дуже тісні системи взаємодії й підтримки.
Під час Революції гідності все місто Кельце було в українських прапорах на знак солідарності з українським народом. Не забуду волонтерську допомогу, яку надавали нам жителі воєводства дуже непростого 2014 року: джгути для зупинення кровотечі тощо. Коли ми відчиняли ящики, то бачили там листівки з дитячими малюнками і привітаннями.
У Вінниці на підприємстві польської компанії «Барлінек» працюють 1100 осіб. Це одна з найбільших польських інвестицій у нашу країну. Тому систему взаємодії ми окреслили і крізь призму розвитку бізнесу.
У Вінниці працює Генеральне консульство Республіки Польща. Мені як голові облдержадміністрації дуже приємно про це говорити, тому що бачу практичні результати нашої спільної роботи. Без перебільшення можу сказати, що це зразок двосторонніх взаємовідносин двох великих народів з почуттям поваги і підтримки один одного.
— Під час урочистих заходів було підписано декларацію про розвиток дружніх відносин між молоддю обох регіонів. Тож вибудовується співпраця на перспективу?
— Для нас був великим відкриттям рівень залучення молоді до різних програм у Свєнтокшиському воєводстві — сеймику та ефективність роботи студентського парламенту в місті Кельце. Ми переймаємо цей досвід. В області реанімували студентський парламент, напрацювали комплекс заходів роботи з молоддю. Як голова облдержадміністрації звітую перед студентським парламентом, активно залучаємо молодь до роботи колегії облдержадміністрації. Молодь серйозно до цього ставиться. Тому для нас було принципово важливим підписати декларацію керівництва органів виконавчої влади двох регіонів і лідерів студентських парламентів воєводства та області.
Нині молодь двох регіонів взаємодіє з великим натхненням. Українська молодь — рівноправний партнер і в багатьох починаннях показує приклад.
— Вінницька область аграрно-промислова. Нинішній рік за погодними умовами був непростим, однак чув, що аграрії встановлять рекорд.
— Можу з упевненістю сказати, що за підсумками роботи для нашої області цей рік найкращий у новітній історії України. Буде встановлено рекорд з виробництва зерна, цукрових буряків, фруктів, соняшнику.
Справді, рік був непростим для ранньої групи зернових, але треба зважати на те, що за останні роки змінилася система організації праці в аграрному бізнесі. Днями на гелікоптері я мав змогу облітати область і бачив дуже високий рівень агрокультури.
На українську благодатну землю прийшли новітні технології, насінництво, техніка, і це поєднується з великим досвідом у землеробстві, який українці передають з покоління в покоління. За нашим прогнозом, цього року область виробить 5,8—5,9 мільйона тонн зерна (зокрема 3,5 мільйона тонн — кукурудзи). Аграрний сектор має величезний потенціал. Для нас це провідна галузь, від якої залежить ефективність і ритмічність роботи майже 70% всієї структури економіки області.
— Рекордні врожаї позначаються на зарплаті селян, розрахунках за земельні паї?
— Цього року заробітна плата в сільському господарстві вперше вища, ніж у середньому в області. Зріс обсяг розрахунків із власниками земельних паїв за рахунок конкуренції та прозорості процесів. Нині вони отримають одну з найвищих у країні орендних плат — у середньому 9% нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Принагідно зауважу: якщо Вінниччина 5 років тому за рівнем заробітної плати посідала 23-тє місце, то тепер — 9—10-те. Нині в області спостерігаємо зростання середньомісячної заробітної плати на 29% порівняно з відповідним періодом торік. Але я не хотів би ідеалізувати ситуацію — проблеми ще є.
— Область посідає також перше місце за рівнем ділової активності за оцінкою фахового рейтингу агентства Regional Doing Business. Завдяки чому?
— Компанії в пошуку вкладення інвестицій орієнтуються на рейтинг цього агентства, що для нас важливо. За останні 3—4 роки нам вдалося створити комфортне середовище для ведення бізнесу. Воно ґрунтується на конкурентності, спрощенні адміністративних процедур, мінімізації бар’єрів.
Зауважимо, що за останні 4 роки питома вага області у валовому виробництві сільськогосподарської продукції в державі зросла із 7% майже до 11. Нині реалізуємо другу чергу проекту холдингу МХП, що дасть змогу подвоїти обсяги виробництва м’яса курей та збільшить питому вагу області. Важливо, що водночас споруджують великий біогазовий комплекс, робота якого дасть змогу розв’язати екологічні проблеми. Загалом МХП в області створив 9 тисяч робочих місць, що ефективно позначилося на ринку праці й підвищенні зарплат.
Прагнемо максимально створити умови для поглибленої переробки аграрної продукції. Для цього залучаємо інвестиції, які через мультиплікатор дали б змогу спрацювати іншим компаніям. Фактично прийнято рішення, і біля міста Гнівань буде збудовано надпотужний завод з поглибленої переробки зерна кукурудзи (сумарна вартість проекту — 600 мільйонів доларів США). Це дасть змогу створити тисячу робочих місць, а також науковий кластер об’єкта. А через мультиплікатор великий обсяг роботи матимуть суміжні компанії, наприклад у питаннях логістики, надання послуг. Також інвестиційним коштом найближчим часом почнеться будівництво ще одного заводу за новими технологіями з переробки зерна кукурудзи на борошно.
Ситуація на світових ринках продовольства може змінитися. Тому скоригували стратегію на диверсифікацію економічного укладу. Акцент робимо на кількох нових галузях, зокрема машинобудуванні, ІТ-технологіях. І цього року в індустріальному парку міста Вінниці запрацювало нове підприємство компанії UBC Group з виробництва холодильного обладнання (наступного року тут уже буде 2 тисячі нових робочих місць). Нам вдалося залучити американську компанію Delphi, де працюватимуть 2 тисячі осіб. Завдяки нашим спільним діям з Вінницькою міською радою невдовзі компанія HEAD в індустріальному парку міста розпочне будівництво потужної фабрики з виробництва спортивного інвентарю. У її цехах буде працевлаштовано тисячу вінничан.
Плануємо максимально розширити можливості, які є у Вінниці в галузі ІТ-технологій. Тож цього року створили і розвиваємо науково-технічний ліцей. У цій галузі у Вінниці працюють майже 10 тисяч осіб, але на інші компанії. Нам дуже важливо легалізувати цей бізнес.
— Своїм розпорядженням ви започаткували обласний конкурс стартапів: підприємці-початківці на власну справу можуть безповоротно отримати з обласного бюджету 30—60 тисяч гривень. Чи ефективний новий механізм підтримки?
— Торік спільно з однією компанією ми провели проект стартапів і були вражені результативністю. Тому цього року збільшили суму допомоги з обласного бюджету. Нещодавно, коли я побачив відібрані проекти, був зачарований: у нас великий потенціал, особливо у сільській місцевості. Люди замість картоплі почали вирощувати лохину, лікарські трави, на власній пасіці навчати бджільництва тощо. Для мене важливо розбудити ініціативу, допомогти людині, яка хоче ризикнути і започаткувати власний бізнес. Хочемо напрацювати ефективний інструмент і запропонувати його урядові, щоб мережу можна було розгорнути.
— Великі об’єднані територіальні громади створюють ЦНАПи, пожежні депо, ремонтують та будують дороги.
— Вся Вінниччина сьогодні як великий будівельний майданчик. ОТГ займають лише 15% території області. Дехто думає, що створивши ОТГ, можна розв’язати всі проблеми. Я бачу процес об’єднання територіальних громад як інструмент, який давав би можливість ініціативній громаді поліпшувати сферу життєдіяльності людей. З цією метою уряд передав відповідні повноваження і фінансові, зокрема, 60% ПДФО, крім того, надається державна субвенція. Окремі ОТГ працюють дуже ефективно, а деякі наприклад відмовляються фінансувати бібліотеки, а 2 ОТГ не уклали угоду із службою з питань охорони здоров’я. Я кажу про реальні речі. Процес треба прискорювати. Вважаю, що райцентрам або населеним пунктам, де більше 5 тисяч жителів, відразу треба надавати повноваження наближені до ОТГ, у тому числі залишати 60% ПДФО. Також потрібна щира дискусія на предмет ролі райдержадміністрацій. Накопичилася частина питань, які потребують комплексного розгляду.
— Які відгуки вінничан про реформу первинної медичної ланки?
— Ми ретельно готувалися до реформи. Я об’їздив усю область, і коли казав, що зарплата лікаря буде 16—17 тисяч гривень, мені не вірили. Але нині понад 500 сімейних лікарів отримують заробітну плату понад 16 тисяч гривень. Медсестри — 6—11 тисяч. Це реальність. Щиро скажу, що було блокування на рівні районних рад. Але на сьогодні в області понад мільйон пацієнтів (70% жителів) уклали угоди із сімейними лікарями — це найкращий результат у країні. До завершення року буде майже 100%.
Казали: якщо лікарям піднімуть зарплату, то все одно вони будуть брати. Але нині сімейні лікарі перебувають під пильним оком усіх із точки зору якості надання послуг. Істотних скарг на їхню роботу в нас немає. Бачимо, що значна частина терапевтів, які раніше працювали в райлікарні, прагнуть отримати сертифікат сімейного лікаря. Це свідчить про те, що за рік-два повністю врегулюємо ситуацію із сімейними лікарями і первинна ланка працюватиме за новими правилами.
ДОСЬЄ «УК»
Валерій КОРОВІЙ. Народився 1964 року в селищі Тростянець на Вінниччині. Трудову біографію починав учнем токаря. Служив в армії.
1989-го закінчив Українську сільськогосподарську академію, 2005-го — Національну академію державного управління при Президентові України.
За фахом економіст-організатор, магістр державного управління. Кандидат економічних наук.
Працював першим заступником голови облдержадміністрації, заступником Вінницького міського голови. З лютого 2015 року — голова Вінницької облдержадміністрації.
Заслужений економіст України, нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.
Олег ЧЕБАН,
«Урядовий кур’єр»
Ми в Google+