Перший заступник міністра
соціальної політики
Василь НАДРАГА

Часто молоді люди скаржаться, що не можуть знайти себе на ринку праці — то робота не підходить, не влаштовує запропонована роботодавцем зарплата. Буває, що після закінчення вишу за спеціальністю роботу знайти важко багатьом випускникам. Доводиться на ходу перенавчатися і йти працювати за зовсім іншим напрямом.

Які ж професії сьогодні найзатребуваніші на ринку праці, що робить держава для реалізації молоддю своїх професійних амбіцій, на яку допомогу в професійному самовизначенні можуть розраховувати вразливі верстви населення  — про це та інше у розмові з першим заступником міністра соціальної політики України Василем НАДРАГОЮ.

Якщо добре вивчав теорію, то практики можна не боятися. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

— Від самореалізації особистості в професійній сфері залежить і життя конкретної людини, і соціально-економічний розвиток країни загалом. Василю Івановичу, яким чином Міністерство соціальної політики опікується професійним майбутнім молоді, щоб її вибір задовольняв і особистісні потреби, і потреби економіки країни?

— Ви торкнулися надзвичайно актуального питання. Реалізація конституційних прав громадян на вільний розвиток особистості, на працю, вільний вибір професії повинна мати передумови, створені державою. Саме тому складовою Програми економічних реформ є збереження і розвиток людського капіталу нашої країни, націлений на оптимальну реалізацію професійного потенціалу конкретної людини та нації в цілому. Одним із засобів досягнення цієї мети є професійна орієнтація населення, зокрема молоді, яка тільки-но обирає своє професійне майбутнє.

У нас, на жаль, певний час система профорієнтації була чи не на останніх ролях. Нині ми дбаємо про цілісну систему професійної орієнтації різних соціальних груп та вікових категорій населення. Це далекоглядний, державницький підхід.

Сучасні соціально-економічні умови викликають необхідність взаємодії різних сторін у вирішенні питань професійної орієнтації молоді, функціонування та розвитку професійно-технічної і вищої освіти. В Україні розроблено Концепцію державної системи професійної орієнтації населення, відповідно до якої створено Раду з питань профорієнтації населення.

Вперше за часів незалежності України здійснено План заходів на 2010—2011 роки щодо реалізації Концепції державної системи профорієнтації населення. Напрацьовано великий досвід, який треба продовжувати втілювати в життя.

— Ви згадали про різні соціальні групи. Розкажіть більш докладно про роботу з ними.

— У центрі уваги роботи Ради з питань професійної орієнтації населення зокрема такі вразливі групи населення, як учнівська молодь, люди з інвалідністю, вивільнювані працівники, засуджені тощо.

Наведу такий приклад. За станом на 30 грудня минулого року в регіонах України виявлено майже 13,6 тис. випускників загальноосвітніх навчальних закладів 2011 року випуску, які ніде не працевлаштовані і ніде не навчаються, у т.ч. понад 4,3 тис. випускників 9-х класів та понад 9,2 тис. — 11-х класів.

З метою спрямування цих підлітків на вибір професії, подальше професійне навчання та працевлаштування всі вони отримали запрошення на профорієнтаційні заходи служби зайнятості. У четвертому кварталі 2011 року понад 75% з них отримали відповідні послуги — відвідали дні відкритих дверей, презентації роботодавців та навчальних закладів, ярмарки професій, а також тренінги, профдіагностичні обстеження, індивідуальні консультації тощо.

Внаслідок такої роботи понад 30% виявлених випускників, зокрема майже 75% дев’ятикласників та 10% одинадцятикласників, продовжили навчання у школі, професійно-технічних та вищих навчальних закладах.

Безробіття — атрибут будь-якої ринкової економіки. Ми ж ставимо за мету профілактику цього явища. Як свідчить досвід, кращий захист від безробіття — володіння професією, затребуваною роботодавцями.

Багаторічний дисбаланс на ринку праці, передусім гострий дефіцит кваліфікованих робітничих кадрів, вимагає від держави комплексних заходів, спрямованих на його подолання. Одним з важливих напрямів цієї роботи і є професійна орієнтація, передусім — молоді та школярів.

На ринку праці України затребувані кваліфіковані робітники з інструментом: слюсарі, токарі, фрезерувальники, електрогазозварники, малярі, муляри, штукатури тощо. Залишається значний попит на водіїв, продавців, кухарів. Отже профорієнтаційна робота спрямовується на орієнтацію молоді на робітничі професії, які конче потрібні на підприємствах України, підвищення їхнього престижу. Важливою також є мотивація робочої сили до легальної продуктивної зайнятості в Україні, розвитку професійної мобільності кадрів, а також підвищення рівня соціальної відповідальності бізнесу.

— Ви навели досить показові дані. А чи є якісь профорієнтаційні напрацювання для людей з інвалідністю?

— При проходженні первинного та повторного огляду на МСЕК людині з інвалідністю, яка потребує працевлаштування або ж зміни професії, перенавчання, надаються рекомендації з профорієнтації, що заносяться в індивідуальну програму реабілітації. Профорієнтація людини з інвалідністю — індивідуальна, грунтується на результатах медичного обстеження та висновку лікаря-реабілітолога з урахуванням рівня освіти хворого, наявної професії, необхідності перенавчання та можливостей подальшого працевлаштування за місцем проживання відповідно до переліку навчальних закладів зокрема області та України загалом, центрів професійного навчання для інвалідів та вакансій кожної області.

Є вкрай важливий для нашого суспільства момент — інтеграція дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітній простір.

Так, Законом «Про внесення змін до законодавчих актів України з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу» врегульовано питання щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах. Для навчання дітей із складними вадами розвитку та надання реабілітаційних послуг учням інклюзивних класів передбачено функціонування нового типу загальноосвітнього навчального закладу — навчально-реабілітаційного центру.

За оперативними даними МОНмолодьспорту, на сьогодні у 15 тис. загальноосвітніх навчальних закладів інтегровано 129 тис. дітей з особливими освітніми потребами.

З випускниками загальноосвітніх навчальних закладів, які належать до категорії інвалідів, проводиться обов’язкова профорієнтаційна робота — вчителями, психологами та викладачами професійно-технічних і вищих навчальних закладів. Служба зайнятості організовує виїзні профорієнтаційні заходи для учнів з інвалідністю за місцем їхнього навчання. Протягом 2011 року такими профорієнтаційними послугами було охоплено майже 15,5 тис. дітей-інвалідів, які отримали понад 17 тис. послуг. Безперечно, це допомогло дітям зорієнтуватися у світі професій, зіставити свої бажання і можливості та зробити свідомий професійний вибір.

У рамках проекту «Соціальна інтеграція людей з інвалідністю шляхом забезпечення доступу до зайнятості» в Україні пройшла апробацію Модель працевлаштування та забезпечення зайнятості людей з інвалідністю, розроблена міжнародними експертами проекту Програми розвитку ООН, Міжнародної організації праці та фахівцями Державного центру зайнятості Мінсоцполітики. Ми поєднали міжнародний досвід та особливості нашого суспільства, стану економіки та українського менталітету. Модель зокрема включає профорієнтаційні заходи. Її мета — інтеграція людей з інвалідністю у відкритий ринок праці.

— Є ще одна категорія наших співгромадян, які потребують уваги, зокрема щодо професійного самовизначення. Це ті, хто звільнився з місць позбавлення волі…

— За станом на 1 січня 2012 року конституційне право громадян, які потрапили до місць позбавлення волі, на отримання загальної середньої освіти забезпечував 151 загальноосвітній навчальний заклад при установах виконання покарань, в яких загальноосвітнім навчанням охоплено понад 14 тисяч засуджених. При 88 установах виконання покарань функціонують професійно-технічні навчальні заклади, в яких навчаються майже 9 тис. засуджених. У виховних колоніях для неповнолітніх встановлені профорієнтаційні термінали державної служби зайнятості.

— А в чому полягає інноваційність у профорієнтаційній роботі?

— Завдяки впровадженню сучасних технологій та засобів профорієнтаційні послуги є доступними для кожного. Наприклад, державна служба зайнятості для цього широко використовує мобільні центри профорієнтації, Інтернет-ресурси, профорієнтаційні термінали в школах. Уже протягом двох навчальних років учні середньої та старшої школи користуються безкоштовним профорієнтаційним щоденником замість звичайного.

Два роки поспіль проводиться Всеукраїнський профорієнтаційний турнір учнівських команд «ПОУМУ» — захід, подібного якому за роки незалежності України взагалі не проводилось і який отримав гідну оцінку не тільки учнів та педагогічної громадськості, а й роботодавців. Організаторами заходу є МОНмолодьспорт та Державний центр зайнятості.

— Які завдання в царині державної системи профорієнтації населення будуть актуальними найближчим часом?

— Треба більше уваги приділяти молоді, яка працевлаштовується на перше робоче місце, її професійній адаптації на виробництві, відродженню наставництва для формування поваги до праці. Крім цього, нам потрібно знайти відповіді на низку питань щодо професійного самовизначення людей старшого віку, які часто зневірилися в пошуку роботи, втрачають мотивацію до праці та потребують допомоги в набутті нових професійних навичок, затребуваних сучасним ринком праці. Впевнений, що спільними зусиллями сторін соціального діалогу ці та інші нагальні питання будуть вирішені.

Олена ІВАНОВА-СОЛОДОВНІКОВА
для «Урядового кур’єра»

ДОСЬЄ «УК»

Василь НАДРАГА. Народився в м. Каменськ (Бурятія, Росія). Закінчив Луганський державний педагогічний інститут ім. Т. Г. Шевченка, Луганський регіональний інститут менеджменту, Академію державного управління при Президентові України. Одружений, має доньку. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня та Почесною грамотою Кабінету Міністрів. 

ДОВІДКА «УК»

Рада з питань професійної орієнтації населення створена в 2009 році як консультативно-дорадчий орган уряду. Рада діє на тристоронній основі — складається з представників громадськості, урядової сторони та роботодавців.

Робота ради спрямована на розвиток усієї державної системи професійної орієнтації населення. У сфері її уваги перебувають питання залучення широких верств населення, особливо молоді, людей з інвалідністю, інших уразливих верств населення до усвідомленого вибору професії та побудови власної професійної кар’єри з урахуванням особистого потенціалу, потреб ринку праці та можливостей ринку освітніх послуг.