Нещодавно уряд схвалив технічні зміни, які були необхідні для початку великої приватизації через систему «Прозорро.Продажі». Кабмін наполягає, що через встановлення порядку авторизації та організації проведення електронних торгів цей процес буде прозорим та ефективним.

«Урядовий кур’єр» вирішив глибше зануритися в цю тему і з’ясувати, як відбуватиметься велика приватизація.

Технічні умови нівелюють зрив продажу

Схвалення технічних змін було необхідним для початку великої приватизації через систему «Прозорро.Продажі». Відтепер, після підписання закону №К3137­IX про відновлення великої приватизації та схвалення урядом технічних змін, в Україні став можливим продаж об’єктів, ціна яких перевищує 250 мільйонів. Адже до цих змін під приватизацію підпадали лише ті об’єкти, стартова ціна (балансова вартість) яких менша за цю суму.

«Уряд запровадив положення, спрямовані на убезпечення електронних аукціонів від їх зриву недобросовісними учасниками. Так, учасник, який посів друге місце за підсумками торгів, не матиме права відмовитися від очікування рішення щодо першого переможця. А якщо недоброчесні учасники, які посіли перше або друге місця, відмовлятимуться від сплати суми за актив, державний бюджет отримуватиме гарантійні внески їх обохК— майже 40% стартової ціни об’єкта (раніше було 20%). Вважаємо, що це позитивні нововведення, які в перспективі дадуть змогу ефективно боротися з недобросовісними учасниками та запобігати зриву аукціонів», — зазначає голова правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Максим Тютюнников.

Ще один безумовний позитив — те, що встановлено нові вимоги для електронних маркетплейсів (тип вебсайтів електронної комерції, де інформацію про продукти або послуги надають треті сторони), підключених до «Прозорро.Продажі». Тепер лише ті маркетплейси, які відповідають встановленим критеріям, зможуть проводити торги, що дає змогу підвищити прозорість та надійність аукціонів із продажу.

Фото з сайту 24tv.ua

У переліку — наші велетні

Які об’єкти можна розглядати насамперед як потенційні для продажу?

За словами члена наглядової ради АТ «Альтбанк» Тетяни Острікової, йдеться про потенційний продаж таких об’єктів: «Центренерго», Об’єднана гірничо­хімічна компанія (ОГХК); вугільна компанія «Краснолиманська»; Азовмаш, Перший київський машинобудівний завод; Дніпровський електровозобудівний завод; Електроважмаш, «Українські енергетичні машини», Сумихімпром, Одеський припортовий завод (ОПЗ), хімзавод «Оріана», Запорізький титано­магнієвий комбінат, завод алюмінієвої фольги; завод «Індар» з виробництва інсуліну, Украгролізинг, Уманський лікеро­горілчаний завод.

«Передовсім слід визначити етапи такої приватизації та підприємства, які держава виставить на продаж першими. Тут потрібно враховувати і географію розташування, і близькість до зони бойових дій, і належність до об’єктів критичної інфраструктури та важливість підприємства для забезпечення функціонування стратегічних галузей промисловості під час воєнного стану. І ще один чинник — яка стратегія відновлення економіки України після війни та яке місце в ній займатиме та чи інша галузь та її підприємство великої приватизації», — пояснює вона.

На думку Максима Тютюнникова, найдорожчими об’єктами приватизації були: будівля готелю «Ермітаж»К— 311 мільйонів гривень, ЄМК ДП «Укроборонресурси» — 210 мільйонів, Усть­Дунайський порт — 201Кмільйон, Сторонибабський спиртзавод — 142 мільйони, ЄМК ДП «Електронмаш» — 120,8Кмільйона гривень.

Західні інвестори теж будуть зацікавлені

Чи збільшиться участь бізнесу, який бажатиме купити підприємства через систему «Прозорро.Продажі»?

Як зазначає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян, раніше зростання участі в малій приватизації було спричинене переїздомКбізнесу.

«Нині позитивний вплив можуть мати очікування перспектив економічного відновлення в разі реалізації сценарію незатяжної війни. Підвищений попит на такі активи позначиться на кількості учасників системи «Прозорро.Продажі», — додає він.

Після розблокування та початку малої приватизації торік у вересні спостерігаємо непогані результати.

«Тобто навіть в умовах війни попит на об’єкти приватизації є, іноді навіть трохи вищий за довоєнний. Після початку великої приватизації, яка стала можливою після запровадження урядом нових технічних умов, у бізнесу буде нагода придбавати на аукціонах привабливі об’єкти. Стартова ціна таких активів на аукціонах значна. Оскільки під час війни бізнес обережний щодо капіталовкладень, а західні партнери без страхування від воєнних ризиків та з огляду на активні бойові дії не готові інвестувати в Україну, активність бізнесу може підвищитися. Проте вона навряд чи буде великою», — зазначають в Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва.

Але й західні інвестори в такий надважкий час можуть брати активну участь у великій приватизації. Проте експерти з певною осторогою ставляться до питання продажу великих стратегічних підприємств України.

Як приклад Тетяна Острікова наводить ОГХК. Це підприємство видобуває титанову руду, це один з найбільших у світі виробників титанової сировини, займає 4% світового ринку. «Якщо продати компанію у приватні руки, чи зможе держава в майбутньому забезпечувати власним титаном за прийнятними цінами український військово­промисловий комплекс, авіабудівництво, космічну галузь?» — запитує вона.

На її думку, можливо, нашій державі необхідно залучити кошти в бюджет та показати світовій спільноті успішний приклад, що в Україні відбуваються такі масштабні угоди та інвестиції.

«Буде дуже вдало, якщо покупцем стане західний стратегічний інвестор. Він гарантує необхідне залучення значних інвестицій для модернізації виробництва і матиме доступ до довгострокових інвестицій та кредитів, нових технологій. Основне питання, чи веде влада потенційні переговори саме з такими західними стратегічними інвесторами й чи готові вони інвестувати в Україну в період війни без гарантій відшкодування шкоди за збитки, що може заподіяти агресор», — зазначає вона.

План можна виконати

У законі про державний бюджет на 2023 рік було заплановано отримати від приватизації (великої та малої) 6 мільярдів гривень. Чи можна виконати плани приватизації? Чи держава може продати підприємств на значно більшу суму за умови успіху на фронтах?

За офіційними даними, за період з 1 січня  по 31 травня 2023 року від приватизації державного майна та інших надходжень до державного бюджету України перераховано 1,13 мільярда гривень.

«Тобто залучення до державного бюджету суми 6 мільярдів гривень під питанням. Проте створено умови для проведення великої приватизації, що зробить можливим продаж об’єктів, стартова ціна яких перевищує 250 мільйонів гривень. Відтепер стане можливою приватизація Запорізького титано­магнієвого комбінату та Запорізького виробничого алюмінієвого комбінату. Оскільки стартова ціна об’єктів вища, є шанси залучити більші суми до бюджету», — переконаний Максим Тютюнников.

Як вважає Єгор Киян, за умов вдалої комунікаційноїКкампанії та підготовчої роботи з продажу великих активів досягти таких показників можна. Проте широкомасштабне воєнне вторгнення росії, логістичні обмеження, перебої з постачанням критично важливих ресурсів, зростання тарифів та цін дуже багато важать на терезах негативних чинників впливу.