Які існують проблеми під час закупівель ліків через електронну систему ProZorro? Як можна підвищити ефективність закупівель лікарнями товарів і послуг? Коли списки безкоштовних ліків стануть відкритими для пацієнтів?

На ці запитання спробували відповісти учасники профільного «круглого столу», зокрема громадські активісти та експерти БФ «Пацієнти України», Центру «Ейдос» та інших.

Аналізуючи новинки у системі закупівель, спікери зазначили, що вже восени 2015 року стало зрозуміло, що політична воля на впровадження ProZorro є. Замовники (закупівельники) стрімко почали реєструватися в системі. Лікарні не стали винятком. Наскільки успішно вони скористалися можливостями ProZorro? Експерти дослідили закупівлі шести лікарень Вінницької, Рівненської і Чернігівської областей, які надають послуги населенню. Це Вінницька обласна клінічна лікарня імені М. І. Пирогова, Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня, Чернігівська обласна лікарня, Чернігівська обласна дитяча лікарня, Рівненська обласна клінічна лікарня та Рівненська обласна дитяча лікарня. Потрапили у поле зору й інші медзаклади як приклади негативних чи позитивних прецедентів, які трапляються в системі ProZorro.

Серед обраних шести лікарень піонером електронних закупівель стала адміністрація Вінницької обласної клінічної лікарні імені М. І. Пирогова. Уже 27 жовтня 2015 року вона оголосила два аукціони на закупівлю популярних товарів. Перший аукціон стосувався овочів, другий — комп’ютерного обладнання. Обидві спроби були безрезультатними, закупівлі не відбулися через брак пропозицій. Наступні торги лікарні імені М. І. Пи?рогова відбулися в березні 2016 року вже з позитивним результатом. Загалом до червня 2016-го вінницький заклад зумів оголосити 39 тендерів, з яких контрактами на суму понад 726 тисяч гривень завершилося 18 торгів. Висока частка незавершених закупівель пояснюється тим, що на вісім торгів ніхто не зважився. Інші тендери тривають. Очікувана економія лікарні становить 268 951 гривню. Середній рівень конкуренції учасників на торгах — 2,31 учасника на 1 аукціон, що трохи менше середнього по Україні в системі ProZorro, який станом на кінець червня коливався в межах 2,7 учасника.

Економія бюджетних коштів (тобто співвідношення очікуваної вартості закупівлі та реальної) як одне із очевидних досягнень системи ProZorro дає змогу скласти символічний рейтинг успішності серед обстежених медзакладів. Перше місце посідає Рівненська обласна клінічна лікарня, яка при чотирьох завершених аукціонах домоглася 46% економії. Загалом при сумі укладених контрактів (47 тисяч гривень) рівненська лікарня нібито зекономила 21,6 тисячі гривень. Утім якщо придивитися уважніше, то це доволі неоднозначна «перемога». Середній рівень конкуренції тут становить 1,25 учасника на торги. Тобто тільки на один тендер подалися два підприємці. У решті аукціонів взяли участь один постачальник або жодного.

Друге місце за рівнем економії посіла Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня, яка встигла оголосити 90 торгів, із яких 74 завершили контрактами на 1 мільйон гривень. Економія — 26,9%.

На третьому місці Рівненська обласна дитяча лікарня, яка завершила чотири аукціони, завдяки яким зекономила 10 тисяч гривень при конкуренції 2,22 учасника на одні торги. Загалом дитяча лікарня уклала угод на 15,8 тисячі гривень з показником економії 21,9%.

Загалом рівень конкуренції на медичних торгах зазначених замовників можна вважати низьким і таким, що відповідає загальному тренду. Водночас варто звернути увагу на незначні суми укладених угод, які можуть бути стримуючим чинником для зростання рівня конкуренції. Для прикладу: Чернігівська обласна лікарня за півроку на ProZorro заключила контрактів на 1,2 мільйона гривень завдяки 48 тендерам — найбільший результат серед наведених установ. Водночас ця лікарня за аналогічний період за результатами надпорогових процедур уклала 21 угоду на суму 47,6 мільйона гривень.

Загалом така очікувана економія цих медичних закладів (у межах 16—26%) досить успішна в системі ProZorro, хоча бізнес і стикається із багатьма маніпуляціями.

ДОВІДКА «УК»

Електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводять у три етапи в інтерактивному режимі реального часу (відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 992-VІІІ).