В Україні 17 серпня завершилася шоста хвиля мобілізації, заплановані показники якої виконані тільки на 60%. Військові експерти прогнозують можливість і сьомої хвилі через низькі показники шостої. Вона цілком можлива ще й через ускладнення загальної ситуації на сході країни. За словами речника Генштабу ЗСУ Владислава Селезньова, Росія зараз зосередила до 50 тисяч військових на кордоні з Україною. Останні дні були рекордними і за кількістю обстрілів українських позицій. У штабі АТО припускають, що бойовики таким чином втягують нас в активне збройне протистояння, аби звернутися по допомогу до Росії. Такий сценарій подій можливий напередодні Дня Незалежності.
«Урядовий кур’єр» поцікавився ходом призову до лав ЗСУ в областях, а також тим, як збільшити кількість патріотів. Ті проблеми, про які говорять працівники військкоматів, не нові й відомі. Прогалини військового обліку та законодавства дають змогу декому «відкосити» від призову. Ухиляння керівників місцевої влади та підприємств від допомоги військкоматам, кадрові проблеми в них гальмують темпи роботи. Невизначеність війни, незахищеність військовослужбовців та їхніх родин знижує патріотизм людей і готовність ризикувати життям. Для забезпечення надійного захисту держави від агресора треба негайно розв’язувати ці проблеми одночасно. Іншого виходу немає.
Як захистити державу за такого складного часу і як сприяти тому, щоб до військкоматів, як це було раніше, стояли черги із захисників Батьківщини? Про це ми розпитали військового комісара Рівненського обласного комісаріату Михайла Твердохліба.
— Ми всі маємо велике бажання, щоб прийшов мир. Покладаємо надії на наших захисників, але ситуація змінилася і охочих іти до війська поменшало.
— Так, далеко не кожен потенційний воїн поспішає виконати свій громадянський і, врешті-решт, чоловічий обов’язок. Шосту хвилю мобілізації в області зі скрипом виконали на 60%.
— Чому так змінилися настрої серед чоловіків?
— Люди бачать, що хтось виїздить на заробітки, хтось оформлює себе опікуном над стареньким родичем, хоча того й так є кому доглядати. І думають: а чому я? До того ж Україна не оголошує війни, з Росією ми й надалі підтримуємо дипломатичні й торговельні відносини. У державі нині два паралельні світи: одна половина плаче, друга — скаче. Я не хочу, щоб плакали всі, але за такого ставлення до ситуації завтра цілком імовірно плакати доведеться й тим, хто сьогодні не вважає війну «своєю». Ми занадто розслабилися. От ви, наприклад, відчуваєте тут, у мирному Рівному, подих війни?
— Принаймні намагаюся, коли готую матеріали про тих, хто пройшов це пекло…
— А інші й не намагаються! У шосту хвилю ми мобілізували менше, ніж мали. Це означає, що деякі підрозділи на сході не будуть укомплектовані, адже нинішні мобілізовані мають замінити тих, хто пішов у третю хвилю. Відтак, затягується й демобілізація, рідні не можуть дочекатися своїх чоловіків, які вже виконали свій обов’язок.
— Складається враження, що це комусь вигідно?
— Не знаю, чи вигідно, але знаю: нас по руках і по ногах зв’язує невідповідність законодавства і реалій життя. А народні депутати не поспішають вносити необхідні зміни. Чи то місцевих виборів остерігаються чи сподіваються, що ситуація на Донбасі врегулюється. Втім, як бачимо, вона лише загострюється. Треба нарешті внести зміни в постанову Кабінету Міністрів про порядок перетину кордону. До законодавчих актів «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов’язок та військову службу». Прийняти єдиний реєстр військовозобов’язаних. Адже нинішнє законодавство таке, що обійти його дуже легко, що й роблять ті, хто не хоче захищати Батьківщину. Якщо терміново не внести зміни, я навіть не знаю, що ми робитимемо взимку, коли доведеться міняти четверту хвилю мобілізованих. Тому ми ініціюємо зустріч народних депутатів від Рівненщини: переконуватимемо їх вже у вересні ухвалити необхідні зміни.
— А з місцевою владою співпрацюєте?
— Звісно. Щодня в Рівненській обласній державній адміністрації проводимо відеоконференції з головами районних державних адміністрацій, керівниками органів МВС, районними військовими комісарами. А ще — засідання ради оборони області. Пропозиції щодо конкретних змін у законодавстві та проблемні питання в організації заходів мобілізації за підписом голови ради оборони області, яку очолює голова ОДА Віталій Чугунніков, неодноразово надсилали у Верховну Раду, Кабінет Міністрів та Міністерство оборони України. Та нас поки що не чують.
Ми ж, як кажуть, беремо на олівець тих, хто уникає мобілізації, створюємо свій обласний реєстр. У ньому вже сім тисяч прізвищ. Це ті, хто не повідомив про зміну місця реєстрації, про реальне місце свого перебування. Є військовозобов’язані, котрі отримали повістки на призов і водночас не з’являються до військових комісаріатів за нашим викликом. Дії цих людей підпадають під ст. 336 Кримінального кодексу.
— Кримінального?
— Так. Але є, погодьтеся, ще й моральний аспект справи. Тому ці прізвища, відповідно до наказу Генштабу, ми оприлюднюватимемо в ЗМІ. Хочу попередити тих, хто вважає себе найхитрішим: ситуацію доволі прискіпливо відстежуємо, і лише питання незначного проміжку часу — знайти вас і притягнути до відповідальності.
— А чи не намагалися залучати допомагати вам тих, хто сам повернувся з війни?
— Так, включали їх до складу наших мобільних груп. І знаєте, про що просять мене ці хлопці? Знову направити їх на схід або звільнити від оповіщення: не можуть вони слухати тих прокльонів, які на них виливаються. Нелегальні бурштинокопачі просто не підпускають до себе, а це ж, як правило, молоді здорові чоловіки! До речі, з дванадцяти військових комісарів в області нині маємо лише п’ять, які були на цих посадах у мирний час. Решта комісарів — мобілізовані, як і 80 відсотків працівників військових комісаріатів. Тому, якщо ви маєте не лише бажання, а насамперед силу волі для роботи у військових комісаріатах, приходьте до нас. До речі, в області з початку жовтня відновлюють роботу ще п’ять військових комісаріатів — у тих районах, де їх раніше розформували. Роботи вистачає для всіх охочих.
— Як співпрацюєте з підприємствами й організаціями, з депутатами різних рівнів?
— Керівники підприємств зобов’язані надавати нам списки солдатів і сержантів, офіцерів запасу, відомості про наявність і технічний стан транспортних засобів. А також зазначити, чи потребує військовозобов’язаний права на відстрочку. До речі, кількість таких не повинна перевищувати 50—60% працівників. Є керівники, які вперто не йдуть на контакт. До речі, за нашим поданням військова прокуратура нещодавно відкрила два кримінальні провадження стосовно сільських голів, які самоусунулися від процесу мобілізації. Їм тепер загрожує штраф або позбавлення волі до трьох років. Одні депутати йдуть на схід добровольцями. А другі, знаючи про власні пільги, тільки розповідають, як нам жити далі. Тих, кого за віком свого часу вже зняли з обліку, тепер потрібно відновлювати через зміни до ст. 37 Закону «Про військовий обов’язок та військову службу». Поки таких змін немає, люди цим користуються. До місцевих депутатів у мене прохання: пишіть заяви про відновлення на військовий облік, не чекаючи законодавчих змін.
— Не практикуєте вручення повісток депутатам на сесійних засіданнях?
— Дякую за слушну пораду. Гадаю, вже 20 серпня скористаємося нею на сесії міськради у Рівному, а 11 вересня — на сесії облради. Переконаний: найкращим подарунком державі з нагоди Дня Незалежності буде її захист від ворога.
Інна ОМЕЛЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр
ДОСЬЄ «УК»
Михайло ТВЕРДОХЛІБ. Народився 1966 року в селі Михайлівка Радивилівського району Рівненської області. На військовій службі з 1986 року.
Ми в Google+