Споконвіку Сумщина — край річок, озер, родючих ланів. А ще — лісів: соснових, дубових, березових. Вони приємно вражають своєю величчю і красою, затишком і спокоєм.
Однак це тільки зовнішнє враження. Бо ліс — це і багатофункціональний інструмент повсякдення: чудове місце для відпочинку, базис потужної галузі, надійний захисник доріг і полів, генератор свіжого повітря й кисню.
Про сьогодення зелених легень Слобожанського краю, перспективи і виробничі плани кореспонденту «УК» розповідає начальник Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор ЧИГРИНЕЦЬ.
— Вікторе Петровичу, про економічну, соціальну, природоохоронну роль лісу можна говорити годинами. Однак з-поміж десятків аспектів неодмінно є ті, які особисто для вас як для професіонала лісогосподарської галузі залишаються основними. То які саме?
— Головною завжди вважав і нині вважаю соціальну роль нашої галузі. А саме: яку користь від лісів мають не тільки ті, хто працюють на наших підприємствах, а й місцеві громади загалом? Бо, погодьтеся, ліси — це насамперед спільне багатство, тож віддачу від них повинні відчувати всі жителі краю.
Тривалий часі наші підприємства залишаються насамперед бюджетоутворюючими для місцевих громад, тож підвищують своє соціально-економічне значення. Лише за 7 місяців цього року до бюджетів усіх рівнів лісгоспи перерахували 35,2 мільйона гривень податків, зборів та обов’язкових платежів. Зокрема до державного бюджету — 19,7 мільйона, місцевого — 15,5. Це вагомі показники, за якими життєво важлива соціальна складова нашого спільного повсякдення.
Слід врахувати, що в лісогосподарських підприємствах створено 2,6 тисячі робочих місць, де є всі необхідні умови для високопродуктивної праці. Ще майже тисяча працівників — у приватних структурах, що надають послуги з лісозаготівель, висаджування лісу, догляду за культурами тощо. За кожним працівником — родини.
Середньомісячна заробітна плата в управлінні становить 3226 гривень, або на 258 більше, ніж у галузі. Як бачите, статистика найкраще ілюструє стан справ у лісогосподарській галузі. Хоча маємо багато резервів і, висловлюючись мовою дерев, нам є куди рости.
— Інколи доводиться чути, що, мовляв, занадто багато вирубуємо, а ось саджаємо мало.
— Це неправильна думка. Державна політика спрямована на збереження і розширене відновлення лісів. До речі, в Сумській області, як і в Україні, кожний другий гектар створений штучно. Щорічно ліси відтворюємо на 2,3—2,5 тисячі гектарів. За п’ять останніх років обсяги насаджень перевищують площу щорічних суцільних зрубів на 100 гектарів.
Інша річ, що потрібно досягнути оптимального показника лісистості й висадити дерева ще більш як на 52 тисячах гектарів — здебільшого на так званих деградованих та малопродуктивних землях.
Завдання хоч і реальне, однак його важко втілювати з єдиної причини: нині дуже складна і довготривала процедура оформлення документів щодо посвідчення права користування земельними ділянками, які виділяються для заліснення. Це загальнодержавна проблема, яку слід розв’язувати на найвищому законодавчому рівні.
Інше проблемне питання — використання природно-заповідного фонду, який на Сумщині становить 14,5%. Сюди входять національні природні парки, заказники, заповідні урочища, пам’ятки природи тощо. Ці площі зараховано до лісів, що мають спеціальний режим користування. Іншими словами, їх необхідно утримувати в особливому стані, а ось можливості для цього обмежені.
— Які основні складові діяльності галузі й наскільки самостійне управління у фінансовому плані?
— Відтворення та розширення насаджень, про які йшла мова, впровадження енергозберігаючих технологій і системи електронного обліку, розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури, вольєрного господарства.
Щорічний розрахунковий об’єм рубки — понад 700 тисяч кубометрів деревини. ЇЇ освоюють 12 спеціалізованих державних підприємств. Продаючи цю деревину в круглому і переробленому вигляді, вони отримують на свої рахунки майже 340 мільйонів гривень.
З кожного заготовленого кубометра деревини маємо майже 490 гривень, а один гектар покритої лісом площі приносить близько 620 гривень доходу.
— Чи означає це, що маєте фінансові можливості для зміцнення власної матеріально-технічної бази, загального «оздоровлення»?
— Так, ми постійно інвестуємо кошти в розвиток виробництва. За січень-липень цього року вклали понад 11,2 мільйона гривень, а торік — 21 мільйон. За останні 3 роки обсяги капіталовкладень зросли на 76 відсотків. Зокрема у Кролевецькому лісомисливському господарстві на базі потужного високоефективного перенавантажувача Сaterpiller збудували нижній склад — один з перших у Держлісагентстві. Реконструювали та модернізували лінію з випуску пиломатеріалів у Свеському лісгоспі, в Тростянецькому, Сумському та Охтирському лісгоспах встановили комплекси та налагодили випуск колотих паливних дров. Конотопський лісгосп оснастили найсучаснішою системою відеонагляду — трьома вежами, на яких встановлено телевізійні системи спостереження.
— Один з важливих напрямів — енергозбереження. Чи вдається заощаджувати природний газ і в яких обсягах?
— На всіх підприємствах виробничі, побутові та адміністративні приміщення опалюємо за допомогою котлів, що працюють на альтернативному виді палива — відходах лісопиляння. Для цього в котельнях восьми лісгоспів встановили нові високоефективні водогрійні котли Крігер з коефіцієнтом корисної дії 84%. У решті наявні котли реконструювали. Протягом весни — осені накопичуємо запаси тирси у спеціально споруджених сховищах —– їх має кожен лісгосп.
Усього на альтернативному паливі працюють 36 котелень, які за опалювальний сезон використовують майже 6000 тонн умовного палива. А це 4,8 мільйона кубометрів природного газу. У складних зимових умовах котельні повністю себе виправдовують.
У багатьох лісгоспах деревину вивозимо великотоннажними автомобілями, які оснащені гідроманіпуляторами. Маємо 12 сучасних автопоїздів КрАЗ. На практиці реалізуємо програму заміни бензинових двигунів на всіх лісовозах марки ЗІЛ-131 на дизельне та газове пальне. Це дає змогу за рік заощаджувати в межах 280 тонн бензину, або 2 мільйони гривень.
Тенденція до подорожчання паливно-мастильних матеріалів змусила посилити контроль за їхнім використанням. Зокрема, запровадили систему GPS-моніторингу, якою оснащені 12 лісовозів та 11 автомобілів лісової патрульної служби.
— З травня минулого року в об’єднанні почали запроваджувати систему електронного обліку.
— І за 8 місяців цього року за її допомогою обробили 350 тисяч кубометрів деревини, або 83,7% заготовленої. А вже в серпні вийшли на стовідсотковий показник.
Аби «електронка» працювала належно, закупили необхідне технічне обладнання. Це насамперед портативні комп’ютери, термопринтери, пластикові бирки, засоби для їх кріплення тощо. На жаль, цього поки що замало. Тому найближчим часом зміцнюватимемо матеріальну базу саме для максимального запровадження електронного обліку, за яким майбутнє. Це унеможливить нелегальний оборот деревини.
— Справедливо вважають, що без лісових доріг годі розраховувати на загальний успіх.
— Тому й маємо власну спеціалізовану техніку, за допомогою якої лише цього року збудували і облаштували відповідно понад 40 та 34,5 кілометра земляного полотна і майже вийшли на річні планові показники. Звісно, що й надалі ця робота триватиме.
— Недавно випало побувати на масивах Литовського лісництва, що на Ворсклі під Тростянцем. Приємно вразила зона відпочинку «Лісовичок».
— Дякую на доброму слові, бо й справді ми всерйоз узялися за рекреаційну роботу. Звичайно, нам складно конкурувати із Кримом, Карпатами чи Поліссям, однак, як кажуть, теж не в тім’я биті. За великим рахунком, ринкові відносини змусили по-іншому поглянути на рекреаційний потенціал, який на Сумщині значний.
Робимо тільки перші кроки, і отой «Лісовичок», про який кажете, — чи не перша ілюстрація. Правду кажучи, нелегко було починати, бо раніше ця лісова ділянка завдавала стільки клопоту… Тамтешня природа чудова, а ті, хто приїздив відпочивати, не обтяжували себе роботою, щоб прибрати сміття, навести порядок після таких виїздів.
Зараз на цю місцину любо поглянути, бо тут є все, починаючи від чистого повітря, прозорої води, чудових пейзажів і закінчуючи альтанками, столиками, спортивними майданчиками. Не випадково першого дня роботи тут побували понад 300 людей.
— Відомо, що напередодні професійного свята традиційно проводите галузеві змагання з лісівничого багатоборства.
— І нинішній рік не виняток. Кілька днів тому таке спортивне свято пройшло на базі Середино-Будського лісгоспу. 12 команд змагалися в метанні сокири, розпилюванні і поперечному розрубуванні колоди, стрільбі серед чоловіків і жінок, бігові по 20-метровій колоді, перетягуванні линви тощо.
Таке свято треба бачити. Але основне — перемогу здобули сила духу і волі, наполегливість, витривалість. А нагорода для всіх — чудовий настрій, змістовний відпочинок, колективна юшка, яка може бути такою запашною і смачною тільки в лісівників.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Віктор ЧИГРИНЕЦЬ. Народився 1957 року на Чернігівщині. 1979-го закінчив Українську сільськогосподарську академію (нині Національний університет біоресурсів і природокористування). Тоді ж розпочав трудову діяльність помічником лісничого Пакульського лісництва Чернігівського лісгоспу.
Із 2001 року очолює Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства.
Кавалер орденів «За заслуги» ІІІ і II ступенів. Заслужений працівник сільського господарства України. Кандидат сільськогосподарських наук. Депутат Сумської обласної ради.
ДОВІДКА «УК»
Загальна площа земель лісового фонду Сумської області — понад 452 тисячі гектарів, лісистість — 17,8%, що майже на 2% вище, ніж у країні загалом. Головний лісокористувач — обласне управління лісового та мисливського господарства. За ним закріплено 281,4 тисячі гектарів масивів.
Ми в Google+