Нещодавно перша заступниця голови правління Нацбанку України Катерина Рожкова заявила, що підняття головним фінрегулятором облікової ставки до 25% стало точкою відліку для збільшення відсоткових ставок банками, а також зменшило тиск на валютний ринок.

«Урядовий кур’єр» вирішив проаналізувати, як підняття цього важливого показника, що відбулося два місяці тому, вплинуло на пересічних громадян та банківську систему й економіку України загалом.

Про гривневу масу й відсотки за депозитами

«Змінюючи ставку, регулятор визначає вартість гривневих ресурсів в економіці, отже управляє інфляцією, зміцнює чи послаблює гривню та впливає на швидкість економічного зростання. Крім того, зміна облікової ставки — важливий сигнал для визначення банками відсоткових ставок за вкладами і позиками. Що вища ключова ставка, то дорожчими будуть кредити і депозити в нацвалюті», — вважає заступник голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Вікторія Тютюнникова.

Із нею погоджується Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm. Він додає, що, згідно з останнім прогнозом регулятора, інфляція 2022 року очікується на рівні 31% зі зниженням до 21% 2023-го. Експерт упевнений, що 25-відсокова облікова ставка Нацбанку України буде сталою мінімум до 2024 року.

Справді, така висока облікова ставка дасть змогу абсорбувати гривневу масу з ринку на рахунках банків та в паперах Нацбанку та уряду. А це дасть змогу краще фінансувати бюджетний дефіцит, матиме позитивний вплив на зниження інфляції та стримуватиме девальваційні процеси.

Як це позначилося на збільшенні відсоткової ставки за депозитами для населення та бізнесу?

«Урядовий кур’єр» вже писав про це у статті від 17 червня 2022 року «Час змін для фінансового регулятора». Тоді ми вказували, що спостерігаємо поступову ліквідацію кількох паралельних курсів і надвеликих розривів між курсами обмінників, банків і картковими. Невеликі банки відносно швидко відповіли на це зростанням ставок за депозитами. А великим фінансовим установам на все знадобилося більше часу, і тепер вони теж почали активно збільшувати ставки за вкладами.

Як повідомляє голова правління Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова, нині ставки за вкладами трохи зросли й у великих банках та варіюються в діапазоні від 3—4% річних до 14—17% залежно від строку та інших умов.

Однак Вікторія Тютюнникова не поділяє оптимізму колеги. Вона зазначає, що після підвищення облікової ставки прибутковість депозитів справді трохи зросла, однак не набагато.  «Упродовж двох місяців після того, як це відбулося, ставки за депозитами все ще перебувають на рівні 4—15%, інколи досягають 16—18% річних. Поза тим, ставку з найвищою дохідністю зазвичай пропонують за депозитними договорами без права дострокового розірвання терміном на 12 чи 13 місяців», — додає експерт.

Під час війни люди хочуть мати швидкий доступ до своїх коштів. Саме тому більшість вкладників усе-таки обирають скромніші відсотки, зате на менший термін — три чи шість місяців.

На позиціях голови правління НАБУ стоїть Іван Нікітченко, який упевнений, що восени зростання ставок за депозитами триватиме, й ми побачимо 20-відсоткові рівні річної дохідності за ними.

Дорогі кредити для населення та бізнесу

Як збільшення облікової ставки Нацбанку України позначилося на кредитуванні населення та бізнесу?

Це підвищило вартість кредитного ресурсу. Тож бізнесу та фізичним особам стало складніше брати кредити на відбудову, розвиток чи інше.

«На тлі підвищення облікової ставки почали гальмувати державні програми пільгового кредитування, зокрема, це рішення вплинуло на програму «Доступні кредити 5—7—9», а вона дуже важлива для розвитку українського бізнесу. Щоб поліпшити ситуацію, нещодавно Кабінет Міністрів на період воєнного стану підвищив компенсовані ставки для нових кредитів у держпрограмах до 20% річних», — зазначає Вікторія Тютюнникова.

Олена Коробкова на все це відповідає так: ми дорожче залучаємо кошти — відповідно змушені дорожче надавати у кредит.

«Тому програма «5—7—9%» потребує актуалізації. Зокрема, базові відсоткові ставки, передбачені програмою, не відповідають чинному ринковому рівню, що унеможливлює видачу нових кредитів у межах програми. Є інформація, що оновлення умов програми уряд затвердить найближчим часом», — додає вона.

Аналогічна ситуація і з кредитуванням населення. Тому Іван Нікітченко впевнений, що в умовах, коли реальний рівень безробіття може сягати 25% і мільйони фінансово спроможних громадян виїхали із країни, попит на кредити не може бути високим.

Без цього інфляція була б просто катастро­фічною

Як підняття до 25% ставки Нацбанку позначилося на темпі інфляції за цей період і як це впливатиме на цей процес у подальшому?

Облікова ставка — це ключовий інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. Підвищивши її, регулятор стимулює банки робити кредити для бізнесу і населення дорожчими, а депозити — вигіднішими. Але таке правило для мирного часу. У часи воєнні воно здебільшого не спрацьовує.

«Рішення про підвищення облікової ставки не допомогло знизити інфляцію, що показує звіт Нацбанку України за липень 2022 року, однак допомогло пригальмувати рівень її зростання. Без підвищення ставки інфляція у будь-якому разі розвивалася б набагато швидшими темпами, зокрема через більші обсяги емісії гривні регулятора для перекриття дірок у бюджеті та підтримки платоспроможності банків. Це також не сприяло б економічному розвитку», — зазначають в Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва.

Так само вважає й Олена Коробкова, проте вона додає, що завдяки зростанню ставок у людей з’являється сенс тримати свої заощадження в гривнях, зменшується потреба купувати валюту, що позитив.

Іван Нікітченко переконаний, що облікова ставка впливає на інфляцію не одразу, і зміни можна буде відчути восени.

Вплив на міжнародні резерви

Як це позначилося на міжнародних резервах Нацбанку України?

Сьогодні цілком зрозуміло: оскільки відсоткові ставки за гривневими інструментами зберігалися на низькому рівні, громадяни та бізнес не мали змоги захистити свої гривневі доходи від інфляції, а тому перекладали їх у валюту.

«Це тиснуло на міжнародні резерви України, адже для підтримання стабільності офіційного курсу надлишковий попит на міжбанківському валютному ринку задовольняли за рахунок резервів. Якби не було належної реакції фінрегулятора у вигляді підняття облікової ставки, резерви й надалі б стрімко вичерпувалися, що могло спровокувати нову валютну кризу», — вважає пані Тютюнникова.

А Олена Коробкова вважає, що прямого впливу збільшення ставки на обсяги зростання міжнародних резервів немає. Банкір пропонує звернутися до статистики, яка все ілюструє. На

1 серпня 2022 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, обчислювалися у 22,4 мільярда доларів. У липні вони знизилися на 2% з огляду на інтервенції Нацбанку України та виплати за внутрішніми валютними зобов’язаннями держави, які значною мірою було компенсовано валютними залученнями на користь уряду.

Тож рішення Нацбанку України про підняття облікової ставки у червні 2022 року посприяло багатьом позитивним процесам. Це врятувало від катастрофічної інфляції, створило передумови того, що населення після періоду мінімальних ставок за депозитами знов активно почало нести гроші в банки.