Відсьогодні «Урядовий кур’єр» започатковує рубрику «Щоденник Олімпіади», в якій інформуватиме читачів про найцікавішімоменти змагань та  розповідатиме про головних героїв Ігор-2014

Триразова олімпійська чемпіонка з фігурного катання Ірина Родніна та знаний у всьому спортивному світі воротар збірної Росії з хокею Владислав Третьяк запалили олімпійський вогонь у чаші стадіону «Фішт». Так у Сочі розпочалася головна спортивна подія чотириріччя для зимового спорту — XXII  Олімпійські ігри.

Прапор збірної України на церемонії відкриття грандіозного спортивного свята несла лижниця Валентина Шевченко, для якої це був п’ятий олімпійський старт. Свого часу на літніх Іграх в Атланті цю почесну місію виконував світовий рекордсмен у стрибках з жердиною Сергій Бубка. Тоді один з найреальніших претендентів на перемогу через проблеми з ахілловим сухожиллям не подолав кваліфікаційного бар’єра і не дістався фіналу.

Порушити сумну традицію, згідно з якою прапороносець нашої збірної ще жодного разу в історії не піднімався на олімпійський п’єдестал, не зуміла і Валентина Шевченко. Бронзова призерка чемпіонату світу 2009 року в першій дисципліні лижної програми скіатлоні посіла лише 27 місце. Дистанцію 15 кілометрів, яку спортсменки долають класичним і вільним стилем, швидше за всіх пробігла знаменита норвежка Маріт Бьорген, яка менш ніж на дві секунди випередила на фініші Шарлотту Калла зі Швеції. Третій результат показала співвітчизниця олімпійської чемпіонки Хейді Венг.

Настрій українських уболівальників різко змінився вже наступного дня, коли до справи взялася наша головна олімпійська надія — жіноча збірна з біатлону. 28-річна Віта Семеренко бездоганно відстрілялася на двох вогневих рубежах і продемонструвала спринтерську швидкість на фініші. Випередити бронзову призерку чемпіонату світу-2011 зуміли тільки олімпійська чемпіонка Ванкувера Анастасія Кузьміна зі Словаччини і росіянка Ольга Вілухіна. Бронзова медаль  підопічної заслуженого тренера країни Григорія Шамрая стала першою нашою олімпійською нагородою за останні вісім років.

Валя Семеренко, яка не закрила лише одну — останню мішень у стрільбі стоячи, фінішувала дванадцятою, програвши  Кузьміній 38 секунд. Капітан нашої команди Олена Підгрушна у підсумковому протоколі опинилася на 26 місці, дебютантка зимових Ігор Юлія Джима, яка припустилася трьох помилок у стрільбі,  була лише 42-ю.

Сьогодні чекаємо продовження захопливої дуелі найсильніших стріляючих лижниць світу. У гонці переслідування Віта Семеренко стартуватиме з відставанням від Кузьміної на 21,9 секунди і майже одночасно з віце-чемпіонкою Олімпіади Ольгою Вілухіною з Росії. За умови бездоганної стрільби є шанси поборотися за місце на подіумі й у Валі Семеренко.

Першу золоту медаль у змаганні біатлоністів у Сочі виграв легендарний Уле-Айнар Бьорндален. Норвежець з одним промахом на стійці подолав дистанцію 10 км за 24 хвилини 33,5 секунди. Бьорндален став семиразовим олімпійським чемпіоном, а першу медаль він здобув у 1998 році в японському Нагано.

40-річний біатлоніст лише на одну секунду випередив австрійця Домініка Ландертінгера, який показав другий результат. Бронзова нагорода за Чехією: Ярослав Соукуп на сім десятих секунди залишив позаду росіянина Антона Шипуліна.

Щодо українців, то кращий час в Андрія Дериземлі. Він непогано пройшов перше коло, відстрілявши на нуль. Проте промах на стрільбі стоячи відкинув його у третій десяток.

Найкращі спринтерки світу (зліва направо): росіянка Ольга Вілухіна, Анастасія Кузьміна зі Словаччини,  українка Віта Семеренко. Фото з сайту vk.me

ПРЯМА МОВА

Віта СЕМЕРЕНКО,
бронзова призерка у спринті:

— Звичайно, хочеться золота, але на даний момент я дуже задоволена своєю бронзовою медаллю, рада, що повірила  в себе. Першим мене привітав  тренер Григорій Шамрай:

— Вітаю тебе, моя бронзова!

На стрільбі лежачи трішки хвилювалася і було важко стріляти, але впоралася. На дистанції не поспішала, оскільки це гори і вони даються взнаки, особливо на останньому колі. Намагалася розподілити сили так, щоб вистачило рівно на три кола. У мене вийшло — показала шостий час на останньому колі. Серед тих суперниць, які ще залишалися на трасі, мій результат могла поліпшити лише Яна Романова. Але коли на останній позначці росіянка показала лише дванадцятий час, я повірила у свою медаль. Під час гонки про це думати було ніколи — просто намагалася максимально викластися. 

Равіль САФІУЛЛІН,
міністр України у справах молоді і спорту:

— У неділю героїню другого дня змагань привітав Президент України Віктор Янукович. Віта Семеренко отримає трикімнатну квартиру в Сумах, а також 55 тисяч у доларовому еквіваленті.

Хотів би, щоб інші національні федерації наслідували приклад біатлоністів. Шанс розвиватися є в усіх, однак  мало хто використовує його  належно. Президент Федерації  біатлону Володимир Бринзак постійно перебуває з командою на усіх зборах, він буквально живе з ними. Такими мають бути президенти всіх федерацій — тоді  з’явиться і результат.

 


 

ПОЗДОРОВЛЕННЯ

Блискучий недільний  виступ Віти Семеренко в спринтерській гонці на 7,5 кілометра відразу  після фінішу власному кореспондентові «Урядового кур’єра» Олександру ВЕРТІЛЮ прокоментували на батьківщині бронзової призерки у селищі Краснопілля на Сумщині. Ось що розповіли:

«Донька була твердо налаштована на медаль»

Галина Семеренко,
мама Віти:

«Донька була твердо налаштована на медаль — я це відчула вранці, коли вона мені зателефонувала. Мовляв, інакше  чого тоді їхати на змагання? Розказала, що в них із Валею все гаразд, посилено тренуються, готуючись до виступів.

З першого дня перебування в Сочі вони телефонують до нас регулярно, а я з чоловіком Олександром Федоровичем намагаюся зайвий раз їх не турбувати. Звісно, що ми вдвох дивилися по телевізору спринтерську гонку, однаково вболівали і за Віту, і за Валю. Віримо, що й у Валі неодмінно будуть перемоги.

Дзвінків нам зараз — справжня злива. Раді, що за наших дівчат так уболівають».

«Вона в мене справжній боєць»

Андрій МАЛЮК, 
чоловік Віти:

«Хоч медаль виборов  не я, а дружина, радію не менше. Віта телефонувала мені десь за годину перед стартом. Жодного натяку на хвилювання чи якусь нерішучість. Вона в мене справжній боєць. Сказала, що в чудовій формі, настрій — сонячний, як і погода в Сочі.

Коли по телевізору побачив старт Віти, трохи хвилювався. Але потім, слухаючи коментарі, відчув, що гонка вдається. А коли дружина зійшла на п’єдестал пошани, то… Почалися дзвінки, кожному з яких безмежно радий. Але найдужче чекаю від Віти».

І до Краснопілля дійшла слава

Володимир Мигаль,
директор Краснопільської ДЮСШ:

«Мабуть, ще ніколи в Краснопіллі не було такого свята, як сьогодні. Вікна моєї квартири виходять на помешкання Галини Василівни та Олександра Федоровича Семеренків. Коли гонка розпочалася, у вікні не світилося. А після фінішу вікна не тільки світяться, а, як мені здається, аж проясніли від радості. Та хіба тільки батьки радіють за такий успіх?

І Віта, і Валя свої перші спортивні кроки робили саме в нашій школі. І тепер кожен учень гордий з того, що навчається в такому престижному закладі.

З Вітою востаннє бачився торік у грудні — тоді вона хворіла і лікувалася вдома. Провідував її, підбадьорював. Молодчина:  навіть після хвороби змогла так блискуче виступити.

 А тепер наше Краснопілля не просто селище, а селище олімпійської слави!

ТАБЛО «УК»