У законодавстві України останнім часом відбулися певні зміни та нововведення, які прямо або опосередковано впливають і на пенсійне забезпечення людей. Серед таких зменшення єдиного соціального внеску, покращення соцстандартів, підвищення зарплат держслужбовцям, скасування пільг окремим категоріям громадян. Проте не всім нашим читачам та не завжди зрозумілі всі нюанси сучасної законотворчості й чи впливатимуть вони саме на їхні пенсії. А звідси чимало запитань, з якими люди звертаються до редакції.
Отже, ми вирішили зібрати ті, які ставлять найчастіше, і найважливіші з них та звернулися по роз’яснення до заступника голови правління Пенсійного фонду України Владислава МАШКІНА..jpg)
— Владиславе Геннадійовичу, як відомо, з 2016 року єдиний соціальний внесок зменшився на 22%. Працівники податку не сплачуватимуть, лише роботодавці. У цьому зв’язку читачі стурбовані, чи не вплине це у бік зменшення на розмір пенсій людей, які планують піти на пенсію цього року?
— Розмір пенсії українця залежить від трьох чинників: тривалості страхового стажу, розміру отримуваної заробітної плати та повноти сплати єдиного внеску із заробітної плати. Ставка єдиного внеску, хоч би якою вона була, безпосередньо не впливає на розмір пенсії. Головна умова — щоб внесок було сплачено у повному обсязі. Зменшення ставки єдиного внеску, яке відбулося з 2016 року, жодним чином не впливає на механізм обчислення і розмір пенсії тих, хто збирається піти на заслужений відпочинок.
— Як відомо, держслужбовці та прирівняні до них працівники сплачували і сплачують до ПФ внески більші, ніж інші, а саме понад 6%. ЄСВ скасували на 3,6%, але ж решту (6%-3,6%=2,4%) такі люди продовжують сплачувати. Ще рік тому ваші колеги пояснювали, що, коли втілиться в життя пенсійна реформа, ці гроші накопичуватимуться у професійних фондах. Але ж реформа «зависла», фондів цих поки що не створили. Куди нині йдуть ці гроші? Чи впливатимуть вони на розмір пенсії держслужбовців та прирівняних до них, які найближчим часом збираються на пенсію?
— Підвищену ставку єдиного внеску для держслужбовців і прирівняних до них було свого часу встановлено у зв’язку з тим, що держслужбовці мали право на певні привілеї у пенсійному забезпеченні. На сьогодні такі привілеї скасовано, а з 1 січня 2016 року держслужбовці, як і інші застраховані особи, не сплачують єдиного внеску від заробітної плати. Єдиний внесок сплачує роботодавець за єдиними правилами.
— Держслужбовцям і прирівняним до них працівникам з нового року підвищили зарплату. Чи перерахують у бік збільшення пенсії тим, хто вже пішов з таких посад на заслужений відпочинок?
— Як я вже казав, привілеї у пенсійному забезпеченні державних службовців скасовано ще торік. З 1 червня 2015 року призначення нових пенсій та перерахунок раніше призначених пенсій державних службовців не проводять.
— Одна з читачок розповіла, що вийшла на пенсію понад 10 років тому на півтора року раніше через проблеми зі здоров’ям, тобто не мала достатньо страхового стажу. До останнього часу отримувала мінімальну пенсію. Після підвищення у вересні соцстандартів її пенсія теж підвищилася, але всього на 50 гривень. І нині вона менша за мінімальну. У ПФ за місцем проживання пояснили: це через нестачу страхового стажу. Чи може нині в Україні людина отримувати пенсію, меншу за мінімальну?
— Закон передбачає, що право на одержання пенсії на рівні, не нижчому від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, мають тільки ті особи, які відпрацювали необхідний стаж. Якщо ж стажу для призначення повної пенсії недостатньо, а розмір пенсії менший від мінімального, такій людині встановлюють доплату до пенсії в сумі, якої не вистачає до 949 гривень.
— Чи має значення, скільки саме років страхового стажу не вистачає людині, скажімо, 10 і більше чи всього рік-півтора? Тобто як саме це впливає на розмір пенсії після підвищення соцстандартів? І чи під час наступних підвищень соцстандартів, яких цього року планують два, такій людині пенсію не підвищуватимуть?
— Я вже нагадував, які саме чинники впливають на розмір пенсійної виплати. Вона обчислюється за формулою, в якій мають значення і стаж, і заробітна плата. Навіть якщо людина відпрацювала менше як 30 років, але отримувала велику заробітну плату, то і розмір її пенсії буде вищим за мінімальний. Тут немає значення, півтора року страхового стажу не вистачає чи 10 і навіть більше. Розмір пенсії завжди визначається за формулою. Після збільшення прожиткового мінімуму перерахунку підлягають лише ті пенсії, в яких хоч одна складова визначається від цього показника.
— Пенсійна реформа, запровадження накопичувальної системи та професійних фондів — у якому стані нині вони? Чи є перспектива, на вашу думку, що цього року це питання хоч якось вирішуватиметься?
— Законопроект із цих питань Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради ще навесні 2015 року. Як скоро його опрацює парламент, мені, на жаль, невідомо. Але ми з оптимізмом дивимося у майбутнє і сподіваємося, що цей проект закону розглянуть найближчим часом. Адже він дуже важливий, і на вирішення цих питань чекає багато людей.
— Чи є сенс українським жінкам розраховувати на те, що все-таки колись їхній пенсійний вік повернеться до 55 років, як було раніше? Чи, інтегруючись до європейської спільноти, Україна йтиме тепер шляхом адаптації і свого пенсійного законодавства до європейського, де жінки йдуть на пенсію не раніше 60 років, а в деяких країнах — пізніше?
— Так, ми рухаємося до Європи. А тому поступове підвищення пенсійного віку для жінок передбачено українським законодавством. Цей процес нелегкий, та маємо виходити з економічної доцільності та фінансових можливостей держави. Нині жінки мають право виходити на пенсію у 57 років, а завершитися цей процес має до 2022-го, коли всі українки виходитимуть на пенсію у 60.
— Набрали чинності зміни до перерахунку пенсій військовослужбовцям. Які там найважливіші моменти?
— Зміни, внесені наприкінці 2015 року до порядку перерахунку військових пенсій, передбаченого законом, стосувалися передусім такого важливого організаційного моменту, як створення в Україні Національної поліції. По суті, прописано норми щодо перерахунку пенсій у разі зміни грошового забезпечення по цьому новоствореному відомству.
— На жаль, читачі нерідко скаржаться, що, подаючи документи на оформлення пенсій, вони чекають, доки пройдуть усі належні процедури, по два місяці, а то й довше. Уточніть, будь ласка: скільки така процедура має тривати за законом? І чим можуть бути зумовлені затримки місяць і більше, та як із цим боротися?
— Пенсію призначають у строк, що не перевищує 10 днів, якщо всі необхідні для її призначення документи людина подала і зробила це вчасно. Ситуації, про які ви говорите, можуть траплятися, коли людина звертається до Пенсійного фонду, не зібравши всіх документів, необхідних для повного і точного розрахунку. Тоді Пенсійний фонд самостійно починає звертатися до різних інстанцій, розшукуючи документи на таку людину, наприклад, про її стаж, заробітну плату тощо, надсилаючи запити зокрема й до установ за кордоном. Як швидко одержують відповідь, на жаль, не завжди від нас залежить. Тому й бувають затримки. Та я впевнений, що працівники ПФ докладають усіх зусиль, щоб процедура ця відбувалася якомога швидше і без помилок. Адже нерідко пенсійна виплата буває єдиним джерелом доходу літньої людини.
— Можливо, є ще якісь важливі новини у пенсійному забезпеченні українців, про які ви хотіли б розповісти чи нагадати нашим читачам.
— Перерахунок пенсій у зв’язку зі зміною прожиткового мінімуму цьогоріч відбудеться двічі, з 1 травня та з 1 грудня. Також цього року збережено чинний 2015-го порядок виплати пенсій працюючим пенсіонерам. Максимальний розмір пенсії зафіксовано сумою 10 740 гривень, і вона не збільшуватиметься.
Із 2016 року встановлено пенсійний вік для призначення пенсій за вислугою років окремим категоріям працівників. Знаю, що ви про це вже розповідали читачам на сторінках газети. Але нагадати, вважаю, буде не зайве.
Любомира КОВАЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Владислав МАШКІН. Народився 1979 року. Закінчив Національну юридичну академію України ім. Я. Мудрого у 2001 році, юрист. Заслужений працівник соціальної сфери України.
Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, відомчими відзнаками Мінпраці, Пенсійного фонду. У Пенсійному фонді — з 2001 року. Обіймав посади головного спеціаліста, заступника начальника юридичного управління, заступника директора департаменту пенсійного забезпечення. 2007—2015 роки — директор департаменту пенсійного забезпечення. З березня 2015 року працює заступником голови правління Пенсійного фонду України.
Ми в Google+