Як відомо, окремі країни Східної Європи заборонили із квітня по червень 2023 року імпорт не лише зернових, молока, яєць, а й української плодоовочевої продукції — свіжих і перероблених фруктів та овочів. А ще ці держави фактично закрили транзит цієї продукції своєю територією.

«Урядовий кур’єр» намагався з’ясувати причини таких дій.

Боронять власний ринок

Ці країни вдалися до таких дій через захист місцевого сільськогосподарського сектору після того, як потік української пропозиції знизив ціни в регіоні, проте вони все одно залишаються набагато вищими, ніж в Україні. Однак не треба забувати, що Україна нині боронить не лише себе, ми захищаємо всю Європу, наші аграрії зазнають збитків у десятки разів більших, ніж європейські. 

«Словаччина запроваджує для транзиту режим накладення митних пломб на всі вантажі сільськогосподарських товарів та харчові продукти з території України. Польща із 21 квітня 2023 року відновила транзит української сільськогосподарської продукції, проте заборона на імпорт залишалася. Угорщина дозволяє транзит своєю територією впродовж семи днів з дати в’їзду. У Болгарії заборона не поширюватиметься на вантажі, що прямують транзитом. Румунія ще не ухвалила рішення про заборону імпорту української аграрної продукції, проте буде посилений контроль і моніторинг обсягів імпорту», — зазначає аналітик Українського клубу агарного бізнесу Максим Гопка.

Обсяги аграрних  транзитних товарів через Польщу, Угорщину та Словаччину не обмежують. Тому до країн Західної Європи товар надходитиме.

«Заборона на імпорт з України — досить неочікувана і явно політична історія. Я впевнений, що політично це буде якось пом’якшено, принаймні для менш масових плодоовочевих культур. Для українських виробників Польща, Угорщина, Словаччина — фактично основні канали збуту плодоовочевої та ягідної продукції», — вважає президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник. 

Торішній експорт малини був рекордним попри окупацію частини території, дефіцит робочої сили, дорогу логістику та атаки на енергетичну інфраструктуру . Фото з сайту uaberries.com

Є надія на компроміс

Як зазначають фахівці видання інформаційно-аналітичної платформи East Fruit, торік було експортовано з України свіжих овочів, фруктів та продукції переробки на суму 566 мільйонів доларів. Попри криваву війну це істотні показники, адже 2021 року такої продукції було експортовано не набагато більше — на 616 мільйонів доларів.

Переважно українські фрукти й овочі в сирому та переробленому вигляді експортували до країн ЄС. Саме на цей напрямок припадало майже 70% загальної валютної виручки, ще 13% — на США. Частка інших країн та регіонів (приміром азійські) була не досить високою.

East Fruit інформує, що 83% всієї валютної виручки за 2022 рік припадали на яблучний концентрат, майже третина — заморожені ягоди, волоські горіхи (14%). На експорт томатної пасти, свіжих яблук та лохину припадало сукупно 8%.

Проте фактично рекордсменом імпорту української плодоовочевої п родукції останніми роками була Польща. Міністерство аграрної політики та продовольства України виступає за відкриту, конструктивну і взаємовигідну співпрацю з польськими колегами.

У своїй заяві Мінагрополітики зокрема наголошує, що українські агровиробники з розумінням ставляться до потреб польських колег, сподіваються на взаєморозуміння та очікують конструктивного діалогу для прийняття узгодженого рішення. 

«В даний час, вирішення різного роду питань односторонніми кардинальними діями не прискорить позитивного вирішення ситуації. Ми наголошуємо, що між нашими державами та суб’єктами господарювання не повинно бути жодних непорозумінь. 

Зі свого боку пропонуємо: найближчими днями узгодити з польською стороною новий Меморандум про взаєморозуміння, який враховуватиме інтереси України та Польщі в дусі конструктивного надійного ефективного співробітництва для обох країн і належним чином врегулює питання транзиту сільськогосподарської продукції територією Польщі.

Ми готові до співпраці з польською стороною в проведенні ретельного розслідування будь-яких зловживань, які могли мати місце в цьому питанні і призвели до нинішньої ситуації, що не відповідає інтересам ані Польщі, ані України. Кризові явища мають підштовхнути наші держави до ще більш тісної взаємодії в усіх галузях, аби усунути першопричину цих проблем — російську агресію.  Це  дасть змогу відновити та розбудувати логістичну інфраструктуру для взаємовигідної торговельно-економічної співпраці відповідно до правил і принципів поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною і ЄС», — йдеться в заяві Мінагрополітики України.

Коли достигнуть ягоди

Річ у тім, що заборона на імпорт чинна до 30 червня 2023 року, а більшість ягід, приміром свіжу лохину, заморожену чорницю, експортують із липня.

Те саме можемо сказати й про українські яблука. За словами Максима Гопки, їх у попередні роки майже не експортували до країн ЄС загалом і Східної Європи зокрема. Упродовж останніх двох років вивозили цю продукцію передусім до східних країн: ОАЕ, Саудівської Аравії, Оману, Катару тощо. Тож ринків збуту вітчизняних яблук не втрачено, проте ускладнення все-таки є.

«Такі обмеження ускладнюють процес торгівлі. Імпорт у країни Східної Європи важливий для нас, до того ж за останній рік ми змогли на внутрішньому ринку Європи уповільнити інфляційні процеси через дешевшу українську продукцію. Набагато складніше було б, якби ці заборони ввели восени або взимку, коли експорт був активнішим на фруктово-овочевому ринку. Оскільки овочі експортуємо в маленьких обсягах і врожаю ще нема, цьому напряму нічого не загрожує. Але це стає проблемою для виробників ягід та замороженої продукції», — зазначає Максим Гопка.

Тарас Баштанник погоджується з думкою колеги, зауважуючи, що такі дії істотно впливають на експорт замороженої продукції, передусім малини.

«Добре, що це не сталося восени або взимку, коли запаси ягід у сховищах були великими й набагато активніше йшов експорт. Але й нині триває торгівля. Це максимально несподіваний і неприємний поворот для українських фермерів та експортерів», — додає він.

Саме понад 60% усієї замороженої малини Україна 2022 року експортувала до Польщі. За інформацією фахівців, торік попри важку війну ця держава збільшила обсяги імпорту нашої замороженої ягоди на 37%.

Як каже Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), наші виробники були змушені знизити експортну ціну на продукцію порівняно з 2021 роком.

«Проте рівень цін для фермерів і переробників повністю перекривав витрати на вирощування, переробку і зберігання ягід. Отже, створював хороші можливості для збереження та подальшого розвитку цього сектору в майбутньому», — зазначає він.

Шукати нові ринки збуту, принаймні до кінця червня, окремим виробникам плодів та ягід все-таки доведеться. Зрозуміло, що в умовах війни це зробити буде дуже складно.