ПРОДБЕЗПЕКА

У столиці проїжджу частину перетворили  на оптовий ринок

Кореспондент «Урядового кур’єра» разом з фахівцями із захисту прав споживачів навідали один зі столичних оптових ринків. Щоправда, цю торговельну точку важко назвати такою: ні яток, ні самого торговельного майданчика ми не побачили. Базар дислокується безпосередньо на проїжджій частині вулиці. Товар реалізується з машин. Про лабораторію, яка б перевіряла продукцію на безпечність, у цьому випадку не йдеться. Проте покупців тут вистачає. Адже продукція, хоч і сумнівної якості, дешевша в середньому на 30%.

Автопослуги  для торговців овочами

Почну з того, що побачене важко забути. Адже тут торгують керуючись гаслом: «Так антисанітарії!». Уявіть собі, звичайнісінька дорога, посередині якої їздять машини, а поряд стоять автівки, з яких продають різноманітні продукти. Перекривати дорогу, як це робиться під час проведення офіційних ярмарків, тут, судячи з побаченого, ніхто й не збирається. Тож коли людина щось купує, мимоволі наражається на небезпеку.

— Під час проведення офіційних ярмарків зазвичай перекривають проїжджу частину, — розповідає голова Спілки із захисту прав споживачів Деснянського району столиці Сергій Шевчук. — А на самому ярмарку є представники як правоохоронних органів, так і райдерж адміністрації. Біля кожної ятки на видному місці висить копія Свідоцтва платника єдиного податку, з якого можна дізнатися персональні дані про підприємця, який тут торгує. Тож покупець, придбавши неякісний товар, знатиме, на кого йому скаржитись. Проте на об’єкті, який ми перевіряли, наявність подібних документів нікого не турбувала. Та й навіщо, коли можна торгувати ось так.

Переважно на «оптовому на Електротехнічній», так цю торговельну точку називають у народі, продають різноманітну городину. Тут можна знайти все – від кабачків до черешні. Вибір вражаючий. Проте не всі споживачі задоволені цим базаром. Ось і пенсіонерка Марія Павлівна, побачивши нас, підійшла і поскаржилася, що ця продукція ніким не перевіряється. Тож може бути небезпечною. Проте інший покупець, почувши подібну скаргу, лише зауважив, мовляв якщо не подобається, не купуйте. А він купляв тут городину і буде це робити, оскільки вона дешевша, ніж на офіційних базарах.

Погомонівши з покупцями, ми підійшли до продавця капусти й огірків і попросили показати дозвільні документи на торгівлю. У відповідь почули розповідь про те, що це… чужий товар і продавець десь відійшов. Дядько, який торгував поряд, побачивши, що йде якась «перевірка», потихеньку почав збирати свій крам. Минувши кілька яток, ми з головою спілки Сергієм Шевчуком підійшли до іншого продавця городини і звернулися з проханням показати документи. Відповідь продавця вразила.

— Я ж заплатив! Ось квитанція на 250 грн, то що вам ще потрібно показати?! — здивовано запитував продавець. — Тут ходили хлопці, тож я, як і всі інші, заплатив їм гроші за торгове місце.

Після цього він дістав клаптик жовтого паперу, який зовні нагадував квитанцію, де була вказана сума в 250 грн, і платилась вона за… автопослуги. Хто саме виписав цю квитанцію, ми не змогли розгледіти. Той, хто видав цей «документ», завбачливо не зазначив своє прізвище, ім’я та по батькові. Не кажучи вже про бодай якісь координати підприємства, якому належало це «торгове місце».

Власне, не зовсім зрозуміло, до чого тут автопослуги, коли йдеться про торгівлю. Хоч якщо врахувати, що в ролі ятки машина стоїть на проїжджій частині, — тоді можливо. З іншого боку, де дозвільні документи на здійснення торгівлі чи якісь дані про цього приватного підприємця?! Звісно, якщо ця людина справді приватний підприємець і сплачує всі податки. Проте під час проведення рейду ми переконалися, що у більшості торговців таких документів немає.

Купуючи продукти на стихійних ринках, можемо наразитися на небезпеку. Фото СЗПС Деснянського району

Навіщо  платити більше?

Перевіривши ще кількох продавців, ми зрозуміли, що жодних документів на право здійснювати тут торгівлю вони не мають. А торгують, керуючись принципом «всі продають і я продаю». На запитання, чому не йдуть на офіційний базар, один із реалізаторів сказав, мовляв, там більше потрібно заплатити за місце. А ще гроші візьмуть у лабораторії за дослідження товару. А навіщо платити більше?!

Звісно, на офіційному базарі потрібно заплатити за місце та в лабораторії за дослідження продукції. Проте споживачі, навіть якщо і переплатять на кілька гривень більше, матимуть гарантію, що придбали безпечну городину. Тому фахівці були змушені викликати на допомогу патрульно-постову службу, співробітників державного відділу боротьби з економічною злочинністю, працівників ДАІ. Оскільки вся торгівля проводиться з автотранспорту і більшість товару міститься в автомобілях, тож лише люди в погонах мали право зазирати всередину авто. Інакше закрив продавець-водій свою машину – і все. Представники Спілки у справах захисту прав споживачів Деснянського району м. Києва вже не мають права зазирнути всередину.

— Згодом нам зателефонували з відділу міліції Деснянського району і пояснили, що на цій вулиці проводиться законна торговельна діяльність. На підтвердження цього запропонували заїхати у відділок, щоб ми змогли на власні очі побачити документ, який дозволяв торгівлю, — розповідає Сергій Шевчук. — У відділку нам надали довідку про функціональне призначення тимчасової споруди (сезонний об’єкт торгівлі). Але, на нашу думку, тимчасова споруда — це не що інше як ятка чи МАФ, але не проїжджа частина. До того ж, цей документ є додатком до договору про сплату пайової участі, проте яка може бути пайова участь на дорозі на проїжджій частині, — незрозуміло. Скажу відверто, багато запитань у нас виникло, тож будемо звертатися до Київської міської державної адміністрації (КМДА), адже довідка підписана заступником начальника Головного управління внутрішньої торгівлі та побутового обслуговування населення КМДА. І з’ясовуватимемо цю не зовсім зрозумілу для нас ситуацію.

Єдине, що нас у той день порадувало, це дії «хлопців у погонах»: за викликом вони прибули оперативно і щиро намагалися допомогти. Але документ є документ. Тому захисники прав споживачів пішли готувати листи-звернення.