Ще наприкінці 80-х років минулого століття група науковців пропонувала створити природний заповідник на території реліктового лісового масиву, який має історичне та природоохоронне значення. Однак тоді ідея не мала рішучої підтримки владних структур. Повернулися до неї й запропонували створити там національний природний парк у часи незалежності. Ініціатор — Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького. Однак процес створення заповідника, який увійшов в активну фазу 2014 року, поки що так нічим і не закінчився через розбіжності в підходах і позиціях представників Держлісагентства, Мінекології, Черкаського національного університету та місцевих громад.

Нині в облдержадміністрації вирішили перезавантажити роботу над створенням національного природного парку «Холодний Яр». Перш за все, пояснив членам робочої групи заступник голови облдержадміністрації Юрій Безщасний, необхідно розробити оновлену дорожню карту. А потім організувати її обговорення в громадах.

Поділяє цю думку й представниця Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Анастасія Драпалюк, яка взяла участь у першому засіданні робочої групи. Вона стверджує, що до національних парків є об’єктивні вимоги щодо площ та конфігурації. На її думку, площа парку має бути щонайменше 7 тисяч гектарів для успішної економічної діяльності, залучення необхідного фінансування та штатної кількості працівників. Тоді, мовляв, можна говорити про подальший розвиток цього проєкту. Тепер слід дійти згоди, у якій конфігурації парк буде сформовано.

Де зарито камінь спотикання

Так, Анастасія Миколаївна мала рацію: якраз у конфігурації майбутнього парку та його розмірах і криється проблема. Саме навколо його меж і ламали списи усі зацікавлені сторони.

Дискусія ще у 2017—2018 роках розгорнулася на рівні тодішнього Міністерства екології та природних ресурсів України, облдержадміністрації та обласної ради, місцевих громад Чигиринського та Кам’янського районів. Оскільки ініціатори створення парку наполягали на залученні до його меж територій розміром 8 500 гектарів, облдержадміністрація, вивчивши ситуацію, терпляче роз’яснила працівникам тодішнього міністерства і занадто наполегливим ініціаторам: варіант створення національного природного парку на площі 5 375 гектарів ураховує інтереси місцевих громад. А в обласному управлінні лісового та мисливського господарства конкретизували: створення парку у варіанті, запропонованому ініціаторами, площею 8 500 гектарів призведе до скорочення 106 робочих місць, розформування ДП «Кам’янське лісове господарство» через вилучення 44% лісового фонду підприємства та, як наслідок, втрати і місцевих, і державного бюджетів (частка податків цього підприємства досить значна).

«Урядовий кур’єр» свого часу теж долучився до обговорення проблеми. Зокрема автор цих рядків побував у багатьох селах, зустрічався з представниками громад, аби зрозуміти причини розбіжностей у позиціях. Цікаво, що тих, хто був би категорично проти створення заповідної зони, ми в селах не зустріли. Проте не всі були в захваті від цієї ідеї. Чому — ми детально розповіли в кореспонденції «Яким бути Холодному Яру», опублікованій 1 листопада 2017 року. Там ішлося про те, що спочатку ідею створення парку селяни сприйняли позитивно. Але, дізнавшись про плани екологів, сільські та районні ради почали висловлювати протести. Жителі Грушківки, Мельників, Жаботина, Головківки, Лубенців на зборах виступали з критикою щодо створення національного природного парку. Причини? У більш-менш сконцентрованому вигляді їх викладено зокрема в листі тодішньому міністру аграрної політики та продовольства України, датованому 1 липня 2016-го: «Ще з 2010 року розпочалися активні намагання зацікавлених осіб створити за рахунок земель лісового фонду в адміністративних межах кількох сільських рад національний парк «Холодний Яр» площею 8524 га. Це попри те, що вже існує пам’ятка природи державного значення «Холодний Яр» площею 1039 га, створена саме в історичних місцях, вона має набагато суворіший режим заповідання, а вилучення такої площі лісів у держлісгоспу призведе до зупинки єдиного промислового підприємства в нашій місцевості».

Місцеві селяни вбачали в діях ініціаторів бажання освоїти бюджетні кошти під приводом різних досліджень. Крім того, зазначалося при зустрічах із селянами, а також у згаданому листі, громади вже бачили приклади інших заповідних об’єктів на Черкащині. Державний заповідник «Трахтемирів», національний парк «Білоозерський» та «Нижньосульський» можновладці перетворили ледь не на приватні маєтки й мисливські угіддя. «Чи зможемо від когось отримати гарантію, що з природним парком «Холодний Яр» не станеться те саме?» — закономірно запитують люди.

Ті, хто тиснув на місцеві органи влади з метою прискорення вирішення питання (були серед них і високопосадовці), ніяк не хотіли брати до уваги рішення Черкаської обласної ради, Кам’янської районної ради, сільських рад, де депутати висловили неприпустимість створення національного природного парку «Холодний Яр» без обов’язкового погодження з органами місцевого самоврядування. А громади якраз і були проти.

Певне світло на істинні причини такого протистояння проливає нинішнє офіційне трактування позиції лісівників. У листі, недавно надісланому у відповідь на наш запит, йдеться: «Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства упродовж останніх чотирьох років підтримує ідею створення національного природного парку «Холодний Яр» за рахунок земель лісогосподарського призначення Креселецького лісництва ДП «Кам’янське лісове господарство» площею 3777 га». Фахівці пояснюють: «У разі створення НПП на запропонованій площі вирішується низка проблемних питань. Насамперед зберігається державне підприємство «Кам’янське лісове господарство», яке на сьогодні є вагомим у районі платником податків та зборів. Так, за 2019 рік підприємством сплачено майже 59 млн грн, за 5 місяців 2020 року — 21,1 млн грн податків та зборів. У разі збереження ДП «Кам’янське лісове господарство» ймовірно вдасться переконати місцеві громади підтримати ідею створення НПП, адже громади прилеглих сіл Мельники, Грушківка, Головківка, Куликівка, Лубенці на зборах сіл неодноразово висловлювалися проти створення національного природного парку. Депутати Черкаської обласної ради ухвалили рішення від 12.10.2016 р. № 9-30/VII, яким вважають категорично неприпустимим створення НПП «Холодний Яр» без обов’язкового погодження з місцевими громадами. Такі рішення ухвалено й на сесіях Кам’янської та Чигиринської районних рад. Буде вирішено соціальну складову питання щодо мисливських громадських організацій Кам’янського та Чигиринського районів, яким надано у користування мисливські угіддя до 2028 року на території Креселецького та Грушківського лісництв. У випадку створення НПП на площі 3,8 тис. га Креселецького лісництва мисливці матимуть змогу реалізувати своє законне право на користування мисливськими угіддями, а на території, що відійде до НПП, буде створено відтворювальну ділянку, де полювання не проводитиметься».

«Заповідати, але з розумом»

Згідно з тодішніми пропозиціями облдержадміністрації, до території майбутнього парку мали увійти ще й землі запасу та резерву, по суті — яри та невдоби площею 1497,5 гектара, що було погоджено з відповідними обласними інстанціями. Отож загальна площа парку мала б становити понад 5,3 тис. гектарів. Однак така конфігурація тоді чомусь ніяк не влаштовувала ініціаторів ідеї.

З одного боку їх можна зрозуміти, адже завжди хочеться більшого. Як каже завідувач кафедри біології, екології та агротехнологій Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Олександр Спрягайло, окреслені науковцями межі перспективного об’єкта враховують запити природи і допомагають максимально зберегти все те цінне з природоохоронної точки зору, яке поки що є в Холодному Яру. Науковець сподівається знайти компроміс із лісівниками, адже й ініціатори створення національного парку мають бажання зберегти лісові підприємства і робочі місця для місцевих жителів. Грамотне використання громадами потенціалу заповідної території може вивести їх добробут на якісно новий рівень. Проте все в руках самих громад.

Очевидно, не варто скидати з рахунку й думку, висловлену торік т.в.о. голови Держлісагентства України Христиною Юшкевич. Вона зазначила, що Держлісагентство пропонує оптимальну площу для природного парку «Холодний Яр», що становить майже 3,5 тис. гектарів, однак остаточне вирішення цього питання залежить від місцевих громад області. Досить красномовний і заголовок коментаря колишньої очільниці Держлісагентства України — «Заповідати, але з розумом».

Сьогодні, відповідно до оголошеного перезавантаження, розпочався новий етап роботи. Як зауважив заступник голови облдержадміністрації Юрій Безщасний, національний парк — це форма, яка допомагає поєднувати інтереси усіх землекористувачів, зберігати природні комплекси, розвивати громади, залучати в регіон інвестиції.

Ось тільки б не повторити помилок, допущених у минулі роки, коли замість роз’яснювальної роботи, пошуків компромісу дехто намагався «переконувати» тиском, ігноруванням думки селян. Добре, що й науковці, точку зору яких озвучив завідувач кафедри біології, екології та агротехнологій Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Олександр Спрягайло, усвідомлюючи особливе значення Холодного Яру для всіх українців, прагнуть вести діалог, шукати й знаходити компроміс. Власне, для цього й узялися в облдержадміністрації перезавантажити роботу, яка, було, зайшла в глухий кут. Очевидно, вихід завжди можна знайти, якщо шукати його разом.