Бюджет-2015 стане для України особливим, оскільки країна приймає його в умовах війни з Росією. У зв’язку з цим пригадується фраза Вінстона Черчилля, сказана ним на початку Другої світової війни: «Я не обіцяю вам легкої перемоги і радості. Я обіцяю вам кров, піт і сльози». Тож на українців наступного року також очікують кров, піт і сльози.

Орієнтуємося на Балтійські країни

Як запобігти поглибленню фінансової кризи в Україні, дали рецепт в одній зі статей відомі зарубіжні економісти. Серед них старший науковий співробітник Інституту Петерсона (США) Андерс Ослунд, голова Вільного університету Грузії Каха Бендукідзе (нині покійний), ад’юнкт-професор Університету Джорджа Вашингтона (США) Олег Гаврилишин. Поважні експерти пропонують зменшити державні витрати у ВВП України з 53% приблизно на 20%, оскільки частка участі уряду в економіці є надто високою. Хоча в деяких країнах Західної Європи частка участі уряду порівнянна з українською, але вони набагато розвиненіші економічно. Тому маємо орієнтуватися на Балтійські країни, де рівень держвитрат становить 34—38% ВВП.

Учені-іноземці надають п’ять рекомендацій щодо бюджетної економії. По-перше, вважають вони, потрібно усунути енергетичні субсидії (вони становлять 10% ВВП у 2014 році згідно з останніми розрахунками МВФ), нормалізувати ціни з одночасним наданням найбіднішій частині населення повної грошової компенсації. По-друге, значно скоротити стару номенклатуру, привілеї якої приховані в рекордно високих державних пенсійних витратах у 18% ВВП (тільки спецпенсії сягають 4% ВВП). Третя категорія скорочення витрат — держзакупівлі, які були другою за величиною після енергетики статтею розбазарювання державних грошей з часів Януковича. При загальному розмірі держзакупівель у 10% ВВП, мабуть, половину цієї суми можна було б заощадити.

Четвертий напрям для економії — розпуск значної частини надлишкових забюрократизованих контролюючих органів та звільнення їхніх кадрів. П’ятий крок — наведення порядку зі статтями витрат бюджету: серед них пільги і субсидії, які нібито покликані допомогти населенню з низькими доходами, але є неефективними, оскільки одночасно надаються також людям з високими доходами.

Політико-економічна криза боляче б’є по фінустановах. Фото з сайту bankir.ru

Годі панькатися з неефективними

«Надання підприємствам субсидій віддаляє їхнє реформування у конкурентоспроможні компанії та підтримку неефективних програм. Бюджетні кошти таким чином витрачаються марно. А дефіцит зведеного бюджету призводить до накопичення державного боргу та подорожчання його обслуговування», — вважає економіст центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Юлія Шибалкіна.

«В енерговитратах чорна діра — це НАК «Нафтогаз України». Його гроші розкрадають на рівні комунальних енергокомпаній (рай-, міськ-, облгазів) за рахунок того, що послуги для населення надходять за ціною значно меншою, ніж їх купляє бізнес. Але обсяги газу, призначені для побутових споживачів, спритні керівники спрямовують для бізнесу і не за офіційною ціною для промисловості, яка є вищою, а за цим показником для населення. А витрати дотує бюджет», — зауважує президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак.  

Серед заходів для заощадження бюджету фахівці називають скорочення міністерств та відомств. Згідно з інформацією сайту VoxUkraine.org, загалом кількість міністерств в Україні відповідає їх кількості в інших країнах, структура Кабінету Міністрів (за винятком Міністерства інформаційної політики) — також досить подібна. Наприклад, у Китаї функціонують 20 міністерств, у Грузії — 19, у Польщі — 17, у Німеччині та Сполучених Штатах — по 15.

На думку експертів, якщо уряд має намір боротися з бюрократією та підвищувати ефективність держуправління, він мав би провести аудит функцій сумнівних міністерств (визначити, чи ці міністерства взагалі повинні існувати, чи їх слід реструктуризувати або об’єднати з іншими). Деякі спеціалісти пропонують почати з Міністерства молоді та спорту чи Міністерства культури. Але песимісти зауважують, що для того, щоб з водою не вихлюпнути і дитину, варто оцінити функції того чи іншого органу держуправління (наскільки вони необхідні державі) і лише тоді зайві структури скоротити.

Публічне обговорення бюджету 2015 року планується на цей тиждень. Але безперечно одне, що наступного року пересічних українців очікують кров, піт і сльози. До того ж авторам бюджету не варто забувати, що різниця у доходах між бідними та багатими людьми в Україні досить значна. Тому на заклик затягнути паски першими мали б озватися вітчизняні олігархи. Інакше ідея суспільної справедливості та бюджетної економії буде зведена нанівець.