Рада Європейського Союзу на рівні міністрів закордонних справ ухвалила у Брюсселі висновки щодо вирішення складної суспільно-політичної й економічної ситуації в Україні. Зокрема в документі наголошується на готовності Євросоюзу сприяти нашій країні в отриманні допомоги від міжнародного співтовариства та міжнародних фінансових інституцій для розв’язання проблем за умови реалізації економічних і політичних реформ.

Повернутися до сталого розвитку

Так, зазначається, що новий уряд, конституційна реформа, яка забезпечить повернення до більшої збалансованості влади, а також підготовка до вільних і справедливих президентських виборів мають повернути Україну до сталого шляху реформ.

Водночас наголошено, що ЄС із глибоким занепокоєнням відстежує ситуацію щодо нинішньої політичної кризи в Україні і готовий відреагувати на будь-яке погіршення ситуації. Тож глави МЗС країн-членів Євросоюзу закликали всіх учасників протистояння утримуватися від насильства, не вдаючись до радикальних дій. При цьому в документі підкреслюється, що українське керівництво має вжити заходів для захисту та забезпечення фундаментальних прав громадян.

Крім того, керівники дипломатичних відомств закликали українську владу провести прозоре й неупереджене розслідування всіх проявів насильства й притягнути винних до відповідальності, а також без зволікань призначити українським урядом представника в комісії Ради Європи із розслідування порушень прав людини. Рада ЄС привітала скасування Верховною Радою деяких законів, що «обмежують реалізацію фундаментальних свобод», повідомляє Укрінформ.

Слід також зазначити, що у документі вкотре підтверджуються наміри ЄС підписати Угоду про асоціацію з Україною, включно з поглибленою і всеосяжною зоною вільної торгівлі, щойно наша держава буде до цього готова.

Асоціація — не кінцева мета

Офіційні висновки Ради Євросоюзу не стали несподіванкою, адже ще перед початком засідання деякі європейські дипломати фактично озвучили основні тези документа.  

Зокрема головуюча на засіданні Верховний представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кетрін Ештон заявила: «Ми готові підтримати процес діалогу. Дуже важливо спробувати покласти край цій ситуації в Україні, і ми готові допомогти реформам, які мають бути проведені за нашої економічної підтримки. Ми залишаємося в контакті з багатьма іншими країнами та інституціями з цього питання».

Про деякі аспекти європейської інтеграції України висловився й міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус. Він заявив, що Європейський Союз має надати європейську перспективу, а саме обіцянку майбутнього членства в ЄС, усім учасникам ініціативи «Східного партнерства», членом якої є й Україна, повідомляє УНІАН. Цю думку вже по завершенні засідання у Брюсселі підтримала й Кетрін Ештон. За її словами, Рада ЄС вважає, що укладення Угоди про асоціацію з Україною не є кінцевою метою: «Це не кінець. І багато чого може статися у майбутньому».

А міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт торкнувся соціально-політичної ситуації в нашій країні, зокрема у розрізі дотримання прав людини: «Важливо, щоб ми надіслали цей сигнал: якщо будуть подальші значні репресії чи силове зачищення Майдану — будуть наслідки. Ми хочемо мати справу не з батогом, а радше з пряником, але питання санкцій стосується, перш за все, насильства і репресій. Без сумніву, в разі такого повороту будуть наслідки».

Конгресмени жорсткіші

До речі, того самого дня ситуацію в Україні розглядали й по той бік Атлантики. Палата представників Конгресу США ухвалила відповідну резолюцію. Серед іншого, в документі наголошується на необхідності виконання Україною міжнародних зобов’язань та дотримання прав і свобод громадян, а також покаранні всіх, хто причетний до застосування насильства проти мирних демонстрантів, і звільнення затриманих мітингувальників.

У разі якщо насильницькі дії не припиняться, Палата представників Конгресу залишає за собою право розглянути питання про запровадження точкових санкцій щодо тих посадовців, хто віддавав розпорядження чи був причетний до застосування сили.

Відділ новин  
«Урядового кур’єра»