Трагічних відкритих уроків з назвиськами «денаціоналізація», «демілітаризація», які рашисти влаштували в Україні, певна річ, немає у навчальних програмах наших шкіл та вищих навчальних закладів. Проте агресія, підлість, віроломство, цинізм і звіряча жорстокість російських загарбників стали повчальним гірким уроком для країн цивілізованого світу, лідери якого, даруйте, проспали біснуватого кремлівського геополітика з нав’язливою імперською манією.

Однак дії знавіснілих орків таки вже вивчають і вивчатимуть надалі у міжнародних судах. А поряд із цим тривають українські уроки мужності, героїзму та нескореності. Приміром, показові своєрідні практичні заняття проводять педагоги із зруйнованого і загарбаного Маріуполя. Учителі навідріз відмовилися співпрацювати з окупантами та навчати юних маріупольців за програмами і стандартами держави-терориста і вбивці. Вимушено залишивши рідне місто, вони створили в Києві онлайн-школу і далі навчатимуть дітей.

Нам своє робити! 

Сіяти й надалі, як і до 24 лютого, розумне, добре, вічне? Чи втовкмачувати школярам абсурдні та брехливі нісенітниці, антиісторичний російський примітив і виховувати злість, лють, тупу агресію, перетворюючи їх на недоумкуватих орків? Хіба ні?

У приморському місті, де досі під руїнами лежать тіла загиблих, а вцілілі маріупольці потерпають від важких проблем, окупанти мерщій почали відповідно виховувати підростаюче покоління. Пообіцявши відбудувати зруйновані ними ж школи, натомість створили в Маріуполі свою «школу» — воєнізоване формування для дітей і підлітків «юнармія», що діє в ОРДЛО і куди приймають з дев’яти років.

Звичайно, на окупованій території Донеччини сіють зло під майбутній урожай юного поповнення гарматного м’яса не із власної ініціативи. Потворний «путлер’югенд» було започатковано в сусідній державі з ініціативи міноборони рф та за підтримки самого «збирача земель».

Та нам своє робити! Чимало місцевих педагогів відмовилися запроваджувати в українському місті російську освіту. А ті, кому вдалося знайти можливість виїхати звідти, спробували відновити роботу. Цей досвід уже напрацьовують учителі маріупольської ЗОШ №56, створивши в Києві приватний онлайн-ліцей.

«Для нас це гуманітарний проєкт, покликаний допомогти маріупольським педагогам після всього пережитого швидше стати на ноги. Ми так само намагаємося підтримати учнів, які опинилися у скрутній ситуації. Оскільки я випускник маріупольської школи №56, там завучем працювала моя мама й багато знайомих, то впевнений, що звання ліцею ми зможемо повністю виправдати», — розповідає директор закладу, вчитель мистецтва Богдан Румянцев.

Школу зареєстрували як Київський приватний ліцей №56. Маріупольці вирішити зберегти номер, але відповідно до законодавства про географічне розміщення, територіально прописалися у столиці. Новий заклад отримав ліцензію від Міністерства освіти і науки (декларація на право надання освітніх послуг) та інші відповідні дозвільні документи. Навчатися в ньому учні зможуть з 1 по 11 класи. Викладатимуть предмети в ньому  відповідно до програм МОН. А відповідні заяви нині подають не тільки містяни-земляки, а й тимчасово переміщені школярі з Одеси та Херсона, які після закінчення навчання отримають документи про освіту загального зразка.

«Головна мета — об’єднати вчителів та учнів»

Нині у приватному ліцеї працюють близько двох десятків педагогів, і більшість колективу становлять працівники ЗОШ №56. До них приєдналися колеги з інших маріупольських шкіл.

Навчання відбуватиметься у вже випробуваному режимі онлайн. Як свідчать учителі, їхня школа свого часу дуже активно розвивалася у плані цифровізації, а в період епідемії ковіду вони зуміли ще успішніше напрацювати всі процеси дистанційного навчання. Цей досвід дуже пригодився й тепер.

«Ми використовуємо платформу Google Suite for Education задля найбільш ефективного та комфортного освітнього процесу. Наші учні зможуть навчатися з будь-якого куточка світу з використанням будь-яких електронних пристроїв. Усі вчителі працюють із сучасними графічними планшетами та ноутбуками, щоб проводити уроки інтерактивно. Тобто наявність цих пристроїв дає змогу забезпечувати на найвищому рівні заняття навіть із таких складних предметів, як фізика чи хімія», — розповідає Богдан Румянцев.

До речі, нестача сучасного технічного забезпечення ще недавно була однією із проблем на шляху до реалізації освітнього проєкту. Не всі вчителі під час вимушеного важкого виїзду із заблокованого, а далі окупованого Маріуполя змогли вивезти свої планшети та ноутбуки. Та невдовзі виручили земляки-волонтери: допомогу надала громадська організація, яку створили випускники Маріупольського технічного ліцею саме для підтримки педагогів — вимушених переселенців. Вони й передали ліцеєві все необхідне для повноцінної роботи.

Київський приватний ліцей №56 хоч і пропонує платне навчання, не є бізнесовим проєктом. «Наш заклад — це не про заробіток. Тому я ретельно вивчав ціни у приватних школах і можу впевнено сказати: у нас вони в кілька разів нижчі. Адже наша головна мета — об’єднати вчителів та учнів Маріуполя», — наголошує директор освітнього закладу.

На підтвердження цих слів: найдешевша програма навчання екстерном обійдеться у 555 гривень на місяць. А загалом заклад пропонує на вибір три пакети: «Учень», «Екстернат», «Підготовка до ДПА/ЗНО».

Досі на навчання в онлайн-ліцеї подала заяви більш як сотня охочих і, схоже, їхня кількість істотно збільшиться у серпні. Ще тут вивчають можливість проводити уроки для дітей, які перебувають на окупованих рашистами територіях. Звичайно, йдеться і про юних земляків з Маріуполя, де триває підготовка до нового навчального року. Окупанти дістають з-під завалів шкіл уціліле сучасне обладнання, яке передали європейські партнери, і відвозять до Донецька. Вони брехливо називають цинічне пограбування з пафосом: «Дар від росії».