ЮВІЛЕЙ

Ухвалена 15 років тому Конституція на віки узаконила наші суверенітет і незалежність

Невпинний біг часу: українська незалежність готується в серпні відзначати перше своє 20-ліття, а календар нагадує про ще одну знаменну дату — 15-ту річницю від дня, коли в ніч з четверга 27 червня на п’ятницю 28 червня 1996 року в стінах Верховної Ради під час запеклих дискусійних баталій народилася Конституція України. 

Вона стала одним з наріжних каменів нашої державності, довгостроковим правовим фундаментом, стрижнем політично-правової системи країни.

Цей непересічного значення нормативно-правовий акт найвищої сили впродовж півтора десятка років регулював такі сторони суспільного буття, як організація і здійснення державного владарювання; встановлював засади державного ладу, порядок формування, організації та діяльності головних ланок державного механізму; визначав основи територіальної організації держави і відповідно державної влади; фіксував основи правового статусу фізичної особи (індивіда), її юридично виражених взаємовідносин з державою.

Багато що в Основному Законі, як мовиться, записано на віки. Маємо на увазі цілісність і недоторканність території; те, що право визначати і змінювати конституційний лад у нашій країні належить виключно народові; що суспільне життя у нас ∂рунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної різноманітності; збереження генофонду народу є обов’язком держави, а державною мовою — українська.

Водночас державотворчі процеси в країні тривають. Вони позначаються динамічністю і прагматизмом, прагненням всіх суб’єктів державницько-управлінських відносин до узгодженості інтересів держави з інтересами і запитами громадянського суспільства, правами і свободами людини і громадянина.

Їхнє конституційне закріплен?ня стане хорошим стимулом для прискорення політико-правових, управлінських, соціально-економічних, бюджетно-фінансових реформ, започаткованих у 2010-2011 роках. Це завдання буде реалізоване в ході конституційної ре?форми.

КОМПЕТЕНТНО

Василь КУЙБІДА,
доктор наук з державного управління, професор:

— Гадаю, усім, хто дотичний до створення Основного Закону, тоді вдалося головне: уперше в нашій історії законодавчо закріпити місцеве самоврядування як принцип народовладдя і як право територіальної громади вирішувати справи місцевого значення під власну відповідальність. Необхідність цього була вкрай гостра, зокрема і у Львові, де громада обрала мене міським головою.

До роботи над ХI розділом проекту Конституції мене залучили активний поборник місцевої демократії, тодішній голова Фонду підтримки місцевого самоврядування Микола Пухтинський, представник Президента в Конституційній комісії, а затим віце-прем’єр-міністр Олександр Ємець та народний депутат Михайло Сирота. У гострих дискусіях місцеве самоврядування набуло конституційного звучання.

Сергій ЧЕРНОВ,
голова Всеукраїнської асоціації
обласних і районних рад,
голова Харківської облради:

— Сучасний розвиток громадянських інститутів, зокрема і місцевого самоврядування, імплементація в наше законодавство міжнародних правових актів, передусім ратифікація Європейської хартії місцевого самоврядування, вимагають  оновлення Конституції. Проголошена Президентом України модернізація країни не можлива без створення дієздатного державного управління та ефективної системи місцевих органів влади. Не слід боятися змінювати конституційні прогалини відповідно до потреб часу.

Гадаємо, що адміністративна реформа має реалізовуватися паралельно з муніципальною, а елементи одержавлення влади громад не відповідають європейським нормам, оскільки стримують місцеву ініціативу. Все це треба взяти до уваги членам Конституційної Асамблеї, в якій обов’язково має бути і представництво регіонів та громад.