СВЯТО

З Вербної неділі починаємо готуватися до Великодня. Вхід Господній в Єрусалим, або Вербна неділя, - церковне свято, що належить до дванадцяти найважливіших. Цього дня віруючі згадують царське прославлення Ісуса Христа перед його смертю на хресті. Про урочистий вхід в Єрусалим Ісуса Христа, який став його добровільним кроком на шлях страждань, розповідають усі чотири євангелісти. За тодішніми звичаями царі і переможці на конях чи віслюках в'їжджали в місто, а люди вітали їх урочистими вигуками і кидали під ноги пальмові гілки. Христос в'їжджав у місто не як земний цар, він входив в Єрусалим як переможець гріха і смерті. І хоча єврейський народ, знаходячись під римським ярмом, сподівався, що саме цей Чудотворець допоможе їм здобути політичну незалежність, Ісус замість позбавлення від земного рабства ніс людям звільнення від рабства гріха. Так пальмова гілка стала символом цього свята, а неділю, якої відбувався вхід Спасителя в Єрусалим, називають Пальмовою, Квітковою. А у нас Вербною, бо саме з вербою, що перша навесні пробуджується і розквітає, віруючі на теренах нашої країни почали приходити в церкву. Тоді ж започаткувався звичай святити гілки. До речі, вербу освячують дуже давно. У 1073 році в "Ізборнику" згадується "праздьник вербъны". Згодом Данило Паломник, що відвідав Єрусалим на кінці ХІ - початку ХІІ століття, написав, що бачив багато високих дерев на березі Йордану. То буди пальми, що нагадали нашому земляку рідні чернігівські верби. У Вербну неділю треба обов'язково сходити в церкву і посвятити гілочки верби. За традицією діти один перед одним, хто швидше, з'їдають по кілька "котиків", аби не хворіти. Свяченій вербі взагалі приписують магічні властивості - нею перший раз після зими виганяли худобу на пасовисько, щоб вберегти від нечистої сили, настоями і відварами з неї лікували шлункові хвороби та застуди, промивали рани і робили компреси. Після повернення з церкви господиня саджала гілочки на городі, аби врожай був добрий. Вважається великим гріхом топтати свячену вербу. Нею можна жартома пошмагати один одного, примовляючи:

Будь великий, як верба!

Будь сильний, як вода!

Будь багатий, як земля!

Після Вербної неділі настає тиждень найсуворішого посту на згадку про страждання Христові. Але цей тиждень проходить і в приготуваннях до найсвітлішого свята - Великодня.