Поміж буднів початку грудня якось невиразно на загальнодержавному рівні відзначили 295-у річницю з дня народження великого українського мислителя Григорія Сковороди. Однак його закличний голос до пошуків істини і світлий образ мандрівного філософа — конструктора справжнього людського щастя заяскравів там, де його найбільше шанують. Пам’ятні дійства відбулися в Києві, Харкові, Переяславі-Хмельницькому, Чорнухах, Ковраї та ще деінде.
На одному з таких острівців великої шани Григорієві Савичу — у київській спеціалізованій школі №47 імені А.С. Макаренка з поглибленим вивченням іноземних мов відбулося цікаве літературно-мистецьке свято «Я поведу вас у вічність».
У гості до школярів прийшла група сковородинознавців, науковці та митці. І не з порожніми руками: принесли нові дослідження життя і творчості великого просвітителя, його духовних засад та філософського осмислення світу. Це засвідчили виступи доктора педагогічних наук Галини Сагач, народних артистів України Лариси Хоролець, Леся та Назара Задніпровських, лауреатів авторитетних конкурсів Галини Турчак, Олега Малика, кінематографіста Віри Мельник, подаровані школі книжки дослідника творчості Г. Сковороди Володимира Стадниченка та автора цих рядків.
Колектив школи представив свій вагомий внесок у вивчення та поширення сковородинівських принципів життя. Її директор Світлана Нетецька розповіла, як розпочинали: п’ять років тому першими засвітили в Києві промені свята «Ідемо за Сковородою». З’явилася Сковородинівська світлиця та однойменна алея біля школи, до чого залучили й громадськість мікрорайону. А головне — стали впроваджувати вчення мислителя в педагогічну практику. І в усьому цьому великий внесок учителя Галини Прищепи, науковця Івана Єрмакова, сім’ї народного художника Леоніда Андрієвського та невтомного сковородинознавця Бориса Войцехівського.
Гості провели уроки сковородинознавства. І переконалися: ця наука тут — сутність виховного процесу. Тож найбільше свідчення благотворного впливу всієї панівної в цій школі сковородіани — її вихованці: чемні, привітні, ерудовані.
І насамкінець не можу не згадати крилатого одкровення одного з науковців — гостей свята. На зорі людства Творець, засудивши гріховність цивілізації, залишив сімейство Ноя для створення досконалішого суспільства. Нинішній світ теж стоїть на порозі чогось схожого. Тож щасливого плавання тобі, Григоріїв ковчегу.
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+