У другій половині 2015 року Україна матиме унікальну комплексну систему прогнозування паводків на повененебезпечних річках Прут та Сірет, що течуть Чернівецькою та Івано-Франківською областями. Наслідки розливу цих річок відчувають і сусідні країни. Тож, щоб мати чіткий прогноз на водних артеріях на кордоні України з Молдовою й Румунією, ЄС виділив 14 мільйонів 680 тисяч гривень.   

Українські фахівці нагадують, що паводки в басейнах цих річок за останні 10 років забрали сотні людських життів та завдали 8 мільярдів гривень збитків. А завдяки такій системі за 5 днів буде відомо про масштаби затоплення, навіть у розрізі вулиць окремого міста, якому це загрожує. І якщо це кардинально не рятуватиме від матеріальних збитків, то допоможе уникнути найстрашнішого — смертей.    

«Завдяки об’єднанню гідрологічних та метеорологічних даних про ймовірне затоплення знатимуть не тоді, коли вода вже підніматиметься, а коли грозові хмари тільки підходять, — заявив з нагоди презентації проекту, який вже реалізовано на третину, заввідділу математичного моделювання навколишнього середовища Інституту проблем математичних машин та систем НАН України Марк Железняк. — А загалом цей проект з’явився як урок паводка 2008 року, коли через інтенсивні дощі затопило Галич у Західній Україні. Це стихійне лихо з людськими жертвами вважається найбільшим в історії регіону за останні 60 років.

Нашкодила повінь і в сусідній Румунії. А чому? Бо не було своєчасного прогнозу. Фахівці заднім числом за аналогічною моделлю вже відновили метеоситуацію того року і прорахували наслідки. Отримані дані збіглися з реальними результатами. Тепер завдяки єврофінансуванню та комплексній системі, що створюється, передбачити стихійні лиха на річках Тиса та Прут стало можливим».

Для отримання точнішої та якіснішої інформації про гідрологічну ситуацію у басейнах цих річок також буде побудовано мережу автоматизованих гідропостів.

«Датчики на гідропостах щогодини вимірюватимуть рівень та витрати води, швидкість течії, температуру води і повітря, кількість опадів. Дані надходитимуть в диспетчерський пункт регіонального управління Держагентства водних ресурсів. Для поліпшення точності прогнозу до липня цього року додатково буде встановлен 24 гідропости, а весь комплекс системи працюватиме у режимі онлайн вже з листопада 2015-го», — каже директор департаменту систем технологічного моніторингу АТ «Банкомзв’язок» Микола Курган. 

«Діятиме геопортал, система колективного доступу до інформації, в якому буде передбачено окремі рівні доступу для фахівців, урядовців та населення. Люди бачитимуть території, де існує найбільша загроза затоплення, зможуть стежити за розвитком ситуації під час стихійних лих та визначати шляхи евакуації», — підкреслює спеціаліст з геоінформаційних систем Олексій Іщук.

Фахівці констатують, що через зміну клімату частота екстремальних паводків в Україні, на жаль, збільшуватиметься. Але Марк Железняк упевнений, що готовність до таких стихійних лих з вищезазначеною системою прогнозування значно поліпшиться.