ПОДІЯ

Після понад 30-річного забуття у Дніпропетровську відбулася прем'єра фольк-опери на музику Євгена Станковича.

У твору Євгена Станковича "Цвіт папороті" майже детективна історія. Композитор написав його для хору ім. Григорія Верьовки на замовлення французької продюсерської фірми "Амітепа", яка 1979 року надумала осучаснити образ колективу. Ініціювали створення концерту-вистави на національному підгрунті. Умови запропонували казкові: 25 виступів у Парижі в "Гранд-опера" і 5-річний контракт.

Євген Станкович написав музику для народного хору та симфонічного оркестру у маловідомому тоді жанрі - фольк-опери, чого в ті роки не робив ніхто. Та після офіційного перегляду генеральної репетиції в Палаці культури "Україна" виставу визнали невдалою. І за дві години до прем'єри її закрили з ідеологічних міркувань, але з формулюванням - "за технічними причинами". Партитури, декорації, костюми наказали знищити і, засипавши пральним порошком, залили водою! Постановників звинуватили у націоналізмі. На видатний твір Станковича чекали роки замовчування... З тих пір виконувалися лише окремі фрагменти "Цвіту папороті" та концертні версії - в Києві, Москві, Ужгороді, Мукачевому й Канаді.

Хоч музику написано ще минулого століття, твір Євгена Станковича, в основі якого український фольклор, і сьогодні звучить сучасно. Він вразив і надихнув на постановку "Цвіту папороті" заслуженого артиста України, відомого хореографа Олега Ніколаєва, який став автором сценічної версії, хореографії і нового лібрето (тому й змінилася його назва твору на "Колиску життя").

За словами композитора, постановник виробив свою версію, змінив всю ідеологію твору. "Він зробив не історичну, а духовну концепцію, - каже Євген Станкович. - Це щось зовсім несподіване, новий напрямок в українському балеті. Олег Ніколаєв зараз один такий в Україні, не думаю, що ще є балетмейстер такого рівня". Якщо у первісному варіанті лібрето головною темою було свято Івана Купала, то Ніколаєв каже: "Я зробив постановку про Україну". Показувати саме українську творчість (не забуваючи при цьому й про світову класику) - частина стратегії Дніпропетровського театру опери та балету.

"Колиска життя" - одна з найдорожчих вистав театру. Для неї пошили нові костюми, створили нові декорації, задумані художником-постановником Дарією Білою, випускницею Дніпропетровського театрально-художнього коледжу. "Рівень обдарованості всесвітнього порядку", - охарактеризував роботу дівчини Євген Станкович.

Прем'єра "Колиски життя" - творчий дебют молодого хормейстера Максима Лисогора. "Ця робота була проривом для хорового колективу, адже він ще не виконував такої складної музики. Важко було переналаштувати співаків на інше виконання", - зауважив дебютант.

"Я дуже вдячний Дніпропетровському оперному театру, його директору, що підтримав ідею. І щасливий, що відбулася повноцінна прем'єра за мого життя, що я зустрівся з диригентом Юрієм Пороховником, з Олегом Ніколаєвим, Дарією, Максимом. Лише в Дніпропетровську зараз склалася така мобільна творча група. Це один з кращих театрів України", -зазначив Євген Станкович після вистави, яку оцінили й глядачі, довго не відпускаючи акторів оплесками.