У міських школах Слов’янська на Донеччині з початком нового навчального року немає перших класів з російською мовою вивчення. Торік таких класів у всіх ЗОШ, а їх у місті понад два десятки, було лише два, а тепер викладання для першокласників передбачено тільки українською.

У відділі освіти Слов’янської міської ради такі зміни пояснюють насамперед відповідними вимогами мовного законодавства. Освітяни закуповують підручники, посібники й дидактичні матеріали державною мовою і не вбачають сенсу витрачатися на підручники російською мовою, оскільки після початкових класів навчання й надалі вестимуть тільки українською.

Ситуація, на перший погляд, цілком однозначна: в усіх школах України російська мова не обов’язкова для вивчення. Це де-юре. А де-факто російська у шкільній програмі в окремих областях стає реальною з огляду на звернення батьків до місцевих відділів освіти із проханням створити умови для вивчення цієї мови.

Слов’янськ не виняток, і тому деякі жителі міста намагаються навіть через суд домогтися уроків російської. Приміром, навесні Донецький окружний адміністративний суд розглядав позов одного з тутешніх батьків до Слов’янської ЗОШ №6, відділу освіти та Слов’янської міської ради. Батько прагнув визнати протиправними дії керівників міста і школи як такі, що скорочують і порушують права його і сина, іншого російськомовного населення, та просив зобов’язати керівництво ЗОШ №6 поновити навчання російською. Суд тоді у задоволенні позову відмовив повністю.

Проте нітрохи не дивно, що у Слов’янську, який свого часу навіть став символом сепаратизму (саме цей населений пункт у квітні 2014 року захопив громадянин РФ Ігор Гіркін (Стрєлков) із групою диверсантів, розраховуючи на підтримку місцевих жителів), частина батьків і нині негативно ставиться до того, що дітей-першокласників позбавлено можливості навчатися російською.

Мовне питання тут далеко не однозначне: у 2001 році під час перепису українцями вважали себе 73% місцевих жителів, росіянами — 23,6%. Проте українську рідною мовою назвали 42,61% слов’янців, а російську — 55,68. Початок гібридної вій­ни, майже тримісячна окупація проросійськими збройними формуваннями й визволення міста, безумовно, позначилися на свідомості жителів, але місто й надалі залишається переважно російськомовним. А тому українські класи першокласників — то лише перші кроки до поширення і зміцнення ролі державної мови у всіх сферах життя людей, які ще не забули, що вони українці.