Всесвіт настільки великий, що його розміри важко собі уявити. Дивлячись на нічне небо, легко прийти у захват від побаченого. Але зірки на нічному небі – лише маленька частинка, кілька тисяч з сотень мільярдів від того, що знаходиться в нашій галактиці, Чумацькому Шляху. Чумацький Шлях – лише одна-однісінька галактика з трильйонів, яка є у Всесвіті. Вона простягається в усіх напрямках приблизно на 46 мільярдів світлових років. Але Всесвіт продовжує розширюватися. З'являються нові зірки, космос еволюціонує.

Вчені вирішили показати розмір Всесвіту з допомогою анімації, порівнюючи його розмір з розмірами супутників і планет, які лякають нас своїми розмірами трохи менше. 

В анімації показано зоряні об'єкти, які збільшуються у розмірах, починаючи з Церери, найбільшого астероїда в «поясі астероїдів» між Марсом і Юпітером. Але саме Місяць, швидше за все, спрямує нашу уяву про розміри у цій захоплюючій подорожі в нескінченний космічний простір Всесвіту. 

Повний Місяць здається величезним у нічному небі, але коли його порівнювати з іншими супутниками і зірками, захоплення про його розмір дуже швидко згасає. Що стосується Сонця, настільки воно величезне для нашої уяви, то поряд із супергігантом і гіпергігантом воно здається карликом.  

Так виглядали б планети нашої Сонячної системи, якби вони оберталися навколо Землі на відстані Місяця. Науковці відзначають, що візуалізація виявилася досить точною. 

Астроном-любитель Ніколас Холмс зняв на відео небо в Хантсвіллі, штат Алабама, і замінив Місяць на інші планети, використовуючи програму 3ds Max. «Я хотів подивитися, як це буде виглядати. Моє головне завдання – вгамувати свою цікавість», – каже Холмс. Мабуть це цікова буде й Вам.

Наприклад, радіус VY CMa червоного гіпергіганта або червоного надгіганта, пульсуючої змінної зірки, розташованої на відстані 1,2 кілопарсек (3 900 світлових років) від Землі в сузір'ї Великого Пса, приблизно в 1420 разів більший за радіус Сонця (R☉), а його маса приблизно в 3 мільярди разів більша за масу нашої зірки. Це одна з найбільших нині відомих зірок, в якої найбільший радіус, один з найяскравіших і масивних червоних надгігантів, а також одна з найяскравіших зірок у Чумацькому Шляху. 

Якщо червоного гіпергіганта VY CMa уявно розмістити в Сонячній системі, то його розмір був би більшим, ніж орбіта Сатурна. 

Все, що ми знаємо про форму Всесвіту, може виявитися неправдою. Згідно з новою гіпотезою міжнародної команди вчених, вона може бути не плоскою, а кільцеподібною, немов поверхня величезної повітряної кулі. 

Наш Всесвіт може мати форму вигнутої повітряної кулі або гігантської петлі

У журналі Nature Astronomy опубліковано статтю космологів з Університету Манчестера (Великобританія) і Університету Джонса Хопкінса (США), які вивчали реліктове випромінювання – далеке відлуння Великого вибуху. Вони проаналізували дані, зібрані супутником «Планк» в 2018 році, і прийшли до висновку, що наш Всесвіт може бути злегка зігнутим. Цей вигин недостатньо великий, щоб вплинути на нашу Сонячну систему або навіть галактику, але якщо рухатися по прямій лінії між галактиками, то в кінці кінців опинишся там, звідки вийшов. 

Космологи називають цю ідею моделлю замкнутого Всесвіту. Вона існує вже давно, але не підтверджувалася існуючими теоріями. Однак тепер аномалії в даних найточніших вимірювань реліктового випромінювання доводять – хоч і не з абсолютною впевненістю – що Всесвіт все ж таки замкнутий, пише Life Science. 

Близько двох тисяч років тому найяскравіші представники наукової думки стародавнього світу Піфагор і Арістотель висунули теорію про геоцентризм, згідно з яким наша планета була своєрідним центром Всесвіту. Саме навколо земної кулі оберталися Сонце, Місяць, незліченні зірки, закріплені на кришталевих сферах і символізують Всесвіт Стародавнього Світу. 

Через дві тисячі років після появи теорії про Землю, як про центр світобудови, вчені прийшли до висновку про те, що наш Всесвіт дійсно обмежений певними рамками і зовсім не є безкінечним. Наш Всесвіт викривлений, він м'яко згинається і при цьому не порушує рух об'єктів, які знаходяться всередині нього. 

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»