Вчені розшифрували ДНК найдавнішої мумії Нового Світу, що дозволило встановити предків індіанців, а також уточнити історію їх розселення в Америці. 

Йдеться про мумію з печери штату Невада, знайденої 50 років тому на півдні США, її геном вивчали генетики. Результати дослідження ДНК дозволили говорити про те, що люди з різною зовнішністю можуть бути один одному близькими родичами, повідомляє «Урядовий кур’єр» з посиланням на журнал Science. 

Досі вважалося, що предки індіанців переселилися в Америку з Південного Сибіру і Алтаю приблизно 15 тисяч років тому – і це була єдина хвиля міграції. Цю версію підтверджували знайдені археологічні пам'ятники на території Америки. 

Але після відкриття генетичних даних Кенневикської людини (Kennewick Man), отриманих вченими в 2012 році, з’ясувалося, що предки індіанців переселялися до Америки як мінімум в три міграційні хвилі. Причому відбувалося це в різний час і з різних територій. Вважається, що представники деяких хвиль давно вимерли, а їх дивна форма черепа змусила вчених думати, що вимерлі предки могли належати до абсолютно іншої популяції людей, так званих палеоамериканців. І ця популяція, згідно з теорією, не має жодного відношення до сучасних індіанців та їхніх батьків. 

Дослідження генома мумії, про яке йдеться в публікації, довело часткову помилковість цієї теорії. Рештки мумії знайшли в 1940 році в печері Спіріт, вік стародавньої людини становив приблизно 10,6 тисяч років. Це – найдавніша «природна» мумія Нового Світу. 

Мумією зацікавилися в 90-х роках минулого століття, коли вчені встановили її вік. 

Проживаючи на території Невади племена індіанців зажадали повернути решки «елітного предка» для перепоховання, але вчені заявили, що мумія не має жодного відношення до індіанців, а є зрозком «палеоамеріканців». Розпочалися запеклі суперечки між антропологами, справа дійшла до судових процесів, ажіотаж навколо мумії тривав 18 років, поки індіанці не погодилися на проведення генетичної експертизи мумії. 

Вивченням ДНК зайнявся данський генетик Еське Віллерслев, який зібрав зразки м'яких тканин і кісток мумії. Вчені зазначили, що зразки ДНК збереглися в мумії дуже добре: кожну ділянку генома вдалося прочитати 18 разів. ДНК мумії порівняли з геномами інших стародавніх жителів США. 

І ось що з'ясувалося: усі мешканці Нового Світу, що жили приблизно 10 тисяч років тому, були один одному родичами. Вони також були близькими родичами сучасних індіанців. Тому це відкриття спростовує різнорідне походження міграційних хвиль, ставить під сумнів, що полінезійські предки індіанців проникли в Америку через Беринговий перешийок. 

Нове відкриття дозволяє зробити висновок, що після переселення предки індіанців розділилися на три групи, одна з них залишилася в Північній Америці, а дві інші швидко розповсюдилися на південь, колонізувавши Новий Світ за кілька тисяч років. 

Усі три групи контактували між собою, а іноді повністю заміняли сусідів. Теж саме відбулося майже вісім тисяч років тому: мешканці Центральної Америки проникали на південь і північ, давши життя предкам сучасних індіанців. 

«У цьому і полягає феномен вивчення ДНК мумії – ми знаходимо натяки на існування тих подій, про які раніше ніхто і не підозрював, і тим самим даємо матеріал для роздумів і нових розкопок», – наголошується в науковій статті.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»