Українського поета, земляка Василя Симоненка в Черкасах пам’ятають завжди. Саме тут він жив і працював у місцевих газетах. Черкаський період його життя було позначено високим звучанням поетичної музи. Початок січня в Шевченковому краї завжди проходить під знаком Василя Симоненка. 8 січня цього року йому б виповнилося 83. Однак через радянську систему помер молодим. А скільки б іще написав, скільки б міг зробити для країни, для кожного з нас!

В його очах безмежна далина, він бачив аж за небокраєм… Фото з сайту wikipedia.org

Зібралися черкащани, щоб пошанувати поета біля місця його вічного спочинку. Продовжили біля пам’ятника у сквері його імені в центрі міста. Як зауважила черкаська письменниця Валентина Коваленко, рік у рік коло шанувальників таланту Василя Симоненка ширшає. Напевне, в час серйозних випробувань люди звертаються до наших великих правдословів. Звучали вірші незабутнього Василя, до підніжжя пам’ятників лягали живі квіти.

Поціновувачі творчості безкомпромісного, сміливого у думках, творах і вчинках Василя Симоненка зібралися в бібліотеці для юнацтва, названій ім’ям поета, на вечір-роздум «Мій Василь Симоненко». Письменники, члени обласного літературного об’єднання, творча молодь, працівники книгозбірні добрим словом згадували письменника, читали улюблені поезії. Кажуть, на слова Василя Симоненка вже написано понад півсотні пісень, однак його творчість і надалі надихає професійних композиторів і самодіяльних митців на створення нових. Це підтвердили відомий черкаський журналіст, бард Володимир Радько та учасники гурту «Небесна» Ганна Небесних і Євгеній Богачов, які виконали власні пісні на вірші поета.

11 січня в Черкаській обласній філармонії відбувся літературно-мистецький вечір пам’яті Василя Симоненка «Я воскрес, щоб знову з вами жити». Звучала висока поезія, світла музика. Звучали спогади тих, хто знав і любив Василя. Учасники вечора підкреслювали: він був і залишається вірним сином України. Саме тому його вірші завжди актуальні, співзвучні прагненням українців, доходять до серця кожного. І вселяють упевненість у переможному завтрашньому дні.

Тож пам’ятаймо пророчі слова поета:

«Народ мій є!
Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить
мій народ!
Пощезнуть всі перевертні
й приблуди,
І орди завойовників-заброд!
Ви, байстрюки
катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є!
В його гарячих жилах
Козацька кров
пульсує і гуде!»