Чомусь згадалося, як трохи більше року тому — 28 серпня 2015-го — на офіційному сайті глави держави запустили розділ «Електронні петиції». Відтоді українці отримали змогу донести до Президента України (якщо Петро Олексійович їх справді переглядає) усі свої проблеми, біди і жалі. Що цікаво, люди одразу скористалися цим правом, зокрема перетворивши механізм електронних петицій на можливість, як гадав дехто, «проштовхнути» «потрібне» рішення. Яскравий приклад — петиція щодо дозволу кожному з нас мати при собі зброю. Чи потрібно це, як кажуть, пересічному громадянинові, ще велике питання, а от гендлярам зброєю — безперечно. 

Разом із підвищенням цьогорічних тарифів на комунальні послуги закономірним є зростання кількості домогосподарств, які самостійно не зможуть оплачувати житлово-комунальні послуги, тому вимушені звернутися за державною підтримкою. Нинішнього опалювального сезону без державної фінансової допомоги не обійдуться близько 9 мільйонів домогосподарств. На компенсацію людям за спожиті газ, воду, електроенергію уряд передбачив з бюджету 40,3 мільярда гривень. Окрім того, аналізуючи досвід попередніх років, держава намагається якомога більше спростити схему оформлення житлових субсидій. Рік у рік цей алгоритм оновлюють. Тож не дивно, що кількість запитань від населення з уточненнями щодо процедури оформлення допомоги не зменшується.

На запитання наших читачів під час прямої лінії «УК» відповідав директор департаменту державної соціальної допомоги Міністерства соціальної політики Віталій МУЗИЧЕНКО.  

Уряд передбачив у проекті закону «Про Державний бюджет України на 2017 рік» збільшення соціальних стандартів на 10% та видатків на пріоритетні сфери. Про готовність Кабінету Міністрів підвищувати фінансування заявив у перші хвилини заходу Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Він пообіцяв використовувати будь-які можливості, аби й позапланово підвищувати ці показники. «Ми закладаємо те, що нині можливо, але все інше залежатиме від економічного зростання», — пояснив Прем’єр. 

Опісля він закликав народних депутатів вносити уряду пропозиції щодо проекту кошторису країни, а міністрів — брати участь у всіх засіданнях комітетів парламенту, обговорювати бюджетні показники з представниками профспілок та експертного середовища. 

Державний візит Президента Ізраїлю Реувена Рівліна до України не випадково припав на останні дні вересня. Саме цими днями людство відзначає 75-ті роковини кривавої трагедії, яка сталася в Бабиному Яру на початку Другої світової війни. Глава ізраїльської держави прибув до Києва, щоб взяти участь у заходах високого рівня в Бабиному Яру. Учора Реувен Рівлін провів переговори з Президентом Петром Порошенком, повідомляє департамент прес-служби АП.

Цими днями в Києві перебуває і офіційна делегація ізраїльського парламенту — Кнесету. Її членів прийняв віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко. Під час зустрічі з ізраїльськими політиками урядовець зазначив, що події 75-річної давності, які відбулися в Бабиному Яру, є спільною пам'яттю про невинні жертви Другої світової війни. 

Степова південна область України небагата на лісові масиви. Натуральних комплексів, за окремими винятками, тут немає. Ліси на Миколаївщині з’явилися лише завдяки праці спеціалістів, працівників галузі лісового господарства. Завдяки злагодженій, повноцінно організованій роботі та державному фінансуванню площа земель державного лісового фонду області зросла за останні 50 років більш ніж у п’ять разів та становить 84 тисячі гектарів. На жаль, нині галузь опинилася у безвиході. Через брак будь-якого державного фінансування в цьому році та примарні перспективи на рік наступний працівники лісогосподарських підприємств області вийшли на попереджувальну акцію протесту, щоб привернути увагу до своїх проблем та до галузі, яка потребує термінового «лікування». 

У «гучній справі» про банкрутство створеного свого часу родиною Гутів агрохолдингу «Мрія», що в Тернопільській області, з’явилися нові деталі. Причому такі, які, на переконання фахівців, істотно вплинуть не лише на долю самого агропідприємства і його працівників, а й загалом на імідж нашої країни. Йдеться про те, що теперішній менеджмент «Мрії» домовився з комітетами іноземних кредиторів та бондхолдерів про реструктуризацію чималої частки понад мільярдного доларового боргу: планується, що борг буде скорочено з 1,1 мільярда до 330 мільйонів доларів, за що кредитори отримають сформовані пакети акцій компанії.

Майбутня структура власності «Мрії» матиме такий вигляд: мотиваційний пакет обсягом 7,5% належатиме топ-менеджменту компанії, 50—54% — незабезпеченим кредиторам, 7,5% — кредиторам (провайдерам) робочого капіталу на 2015 рік і 31—35% — кредиторам робочого капіталу на 2016 рік. Кредитори, які стануть власниками, кажуть у компанії, у подальшому зможуть розраховувати на збільшення повернень через підвищення капіталізації «Мрії» і можливий продаж своєї частки в агрохолдингу. 

Цього року в селі Воздвижівка Гуляйпільського району День села збігся з черговою річницею визволення району від німецько-фашистських загарбників. Свято відбувалося біля меморіалу загиблим односельчанам. Такої величної стели, як у Воздвижівці, під якою зібралися на свято ветерани та жителі села, не те що в районі, в усій Запорізькій області немає.

— Сьогодні ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю воїнів, які віддали свої життя за перемогу, дали можливість нам жити під мирним небом, у спокої і злагоді, — звернувся до односельців голова місцевого ТДВ «Агронива» Микола Новохатько. — Дорогі мої земляки, дякую всім за вашу любов і вірність рідному селу, за працю й турботу, щоб Воздвижівка жила і далі процвітала, щоб над нашими головами завжди був мир. 

У Сокирному під Черкасами відбувся другий міжнародний інвестиційний форум. Найочікуваніша бізнес-подія року зібрала представників обласної та міської влади, підприємців області та України, потенційних інвесторів із різних куточків світу. Зокрема прибули представницька делегація з польського міста-побратима Черкас Бидгоща, а також понад 140 інших учасників, у тому числі представники Польщі, Франції, Нідерландів, США, Німеччини, Сінгапуру. 

Наприкінці минулого року найперше, що зробила моя невістка запоріжанка Тетяна, коли вийшла з пологового будинку після народження дитини, — стала в чергу на отримання місця в дитсадку. Так їй порадили подруги, молоді мамці, бо в Запоріжжі найперше, що повинна зробити породілля, — стати на чергу в дитсадок. Ще донедавна містом ходили навіть анекдоти про те, як батьки віддали свого 18-річного сина замість армії в дитсадок, бо… підійшла його черга.

Запоріжці давно вже не вірять, що з чергами в дитсадки колись буде покінчено. І от, вперше за довгі роки, запорізька міська влада нарешті серйозно взялася за цю проблему. Найперше, що зробив Запорізький міський голова Володимир Буряк торік у листопаді, щойно його було обрано на цю посаду, — доручив розробити й реалізувати комплексну програму для вирішення цього питання. І за дуже нетривалий час в її рамках уже почали відкривати нові групи у дошкільних закладах та навчально-виховних комплексах — і тих, які працювали, і щойно відкритих після реконструкції, у приміщеннях дитсадків (і таке було), які ще донедавна пустували. 

Купуючи продукти у місцях, не призначених для торгівлі, люди ризикують здоров’ям, а то й життям. Адже несанкціонована торгівля не відповідає жодним правилам чи нормам. Вона категорично заборонена в багатьох країнах, проте в наших реаліях боротися з нею надзвичайно складно. Стихійна торгівля існуватиме доти, доки люди «голосуватимуть» за неї власними грошима.

Тим часом продаж продуктів у такий спосіб — правопорушення. Відповідно до статті 160 КУпАП (торгівля з рук у невстановлених місцях) реалізаторів продуктів харчування карають штрафом від одного до семи неоподатковуваних мінімумів із конфіскацією товару або без неї.