Екіпаж  патрульної  поліції  міста  Дніпро у складі  Артема Кутушева та  Ольги Макаренко  вранці  минулої неділі  отримав інформацію про порушення правил дорожнього руху і поїхав на виклик. Автомобіль  «Citroen» проїхав на червоне світло і був затриманий поліцейськими. Патрульні попросили водія надати документи для перевірки. Однак той почав відмовлятися і наполягав, щоб його відпустили, на що отримав належну відповідь: поліцейські мають виконати свої службові обов’язки. Артем Кутушев сів у автівку і почав перевіряти документи порушника. Той вийшов із машини і вистрелив у патрульного. 27-річний правоохоронець загинув на місці, але встиг зробити постріл у відповідь. Напарниця загиблого поліцейського намагалася затримати вбивцю товариша, та злодій випустив у жінку кілька куль. Ольга Макаренко зазнала серйозних поранень, кулі зачепили легені, печінку, ногу.  Лікарі намагалися її врятувати, та, на жаль, це не вдалося — молода жінка померла на операційному столі. 

Нове керівництво Укрзалізниці (УЗ) розробляє програму модернізації українських магістралей. Зокрема обговорюють питання переходу вітчизняних залізниць із рейок типу Р50 і Р65 на рейки європейського профілю типу 60Е1. Згідно з рішенням Організації співробітництва залізниць, на території України мають бути укладені швидкісні міжнародні коридори сполученням Європа — Азія. Обидва напрямки роботи передбачають забезпечення УЗ новими сучасними стрілочними переводами для швидкісного руху — продукцією, на якій вже багато років спеціалізується Дніпропетровський стрілочний завод, якому в цьому році виповнюється 100 років. Наш позаштатний кореспондент Валерій Пличкан зустрівся напередодні ювілею з керівником уславленого підприємства. 

Букмекери вважають шанси на перемогу турецького «Бешикташа» вищими, ніж в київського «Динамо» у протистоянні команд у другому турі групового етапу футбольної Ліги чемпіонів. Приміром, лідер букмекерської справи — контора William Hill у понеділок приймала  ставки на успіх турецького клубу з коефіцієнтом 2,30, а на перемогу киян  — 3,40. Утім, не варто забувати  історію протистояння  «Динамо» та «Бешикташа»: у попередніх восьми очних  зустрічах кияни мають п’ять перемог, дві поразки і одну нічию.

Та, як стверджує головний тренер киян Сергій Ребров, про все це  його підопічні подумали вже після фінального свистка у Сумах. А в дев’ятому турі «Ліги Парі-Матч» несподіванок не було: лідери чемпіонату, донецький «Шахтар» та київське «Динамо», розгромно розібралися зі своїми суперниками, а луганська «Зоря» вдома обіграла полтавську «Ворсклу». 

За останні майже два з половиною роки Україна занурилася у нову для себе реальність — воєнні дії, провокації, цілодобовий режим підвищеної небезпеки. У цій реальності й інші країни світу, та що там, майже весь цивілізований світ.

Тільки цього року світ здригнувся від страшних вибухів в аеропортах Брюсселя й Анкари, жорстокого й безглуздого теракту в Ніцці, атак одинаків у потягах Німеччини і Швейцарії. І це тільки верхівка айсберга. Україна тим часом потерпає від постійних кривавих провокацій на передовій та не менш небезпечних ситуацій всередині країни під час майже кожного масового мітингу чи заходу з великим скупченням народу. 

Він дивом уцілів і майже місяць прожив з осколком у серці. В середині серпня 23-річний командир взводу 30-ї бригади Євген Волок біля Старогнатівки підірвався на міні. Осколки уразили мозок, легені й серце.

За що хапатися лікарям, коли життя прошитої смертоносним залізом людини висить на волосині? В серці — кровотеча, в мозку — набряк.  На консиліумі вирішили оперувати спершу мозок, потім, коли стан  буде стабілізовано, зайнятися серцем. В обласній лікарні ім. Мечникова, що в Дніпрі, бійцю терміново зробили кілька складних втручань, зокрема зашили рану серця, зробили операцію на головному мозку. Кілька днів — кома, Євгена тримали на штучній вентиляції легенів.  

 Під час учорашньої години запитань до уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман закликав народних депутатів на наступному пленарному тижні ухвалити проект закону про спецконфіскацію, щоб акумулювати до Держбюджету 1,5 мільярда доларів, заарештованих на рахунках посадовців часів Януковича. «Уряд висловлював свою позицію, що і розвиток національної економіки, і безпека та оборона, і соціальні стандарти входять до пріоритетів використання цих ресурсів, які належать українському народу. Тому я вважаю, що нам треба повернути ці ресурси в законодавчий спосіб, згідно з практикою європейських країн», — додав Володимир Гройсман.

У структурах ЄС Європарламент виступає потужним адвокатом України в питанні отримання безвізового режиму і може проголосувати за резолюцію щодо візової лібералізації вже у жовтні. Про це під час брифінгу в Києві, де відбулося чергове засідання Парламентського комітету асоціації Україна — ЄС, повідомив його співголова Андрей Пленкович. 

Жителям Наддніпрянського краю не звикати до різнобарв’я знаменитого петриківського розпису. Однак недарма українське декоративно-орнаментальне малярство ХІХ—ХХІ ст. включено ЮНЕСКО до переліку нематеріальної культурної спадщини людства. Цими життєдайними яскравими розмальовками можна милуватися безкінечно.

Отож на фестивалі, який днями відбувся у селищі Петриківка, було на що подивитися і чому дивуватися. На центральному проспекті імені Петра Калнишевського розгорнули яскраві презентації всі райони Дніпропетровщини, а окрім традиційного петриківського розпису, привезли свої вироби й умільці з вишивання, соломоплетіння, гончарства, ковальства тощо з інших областей.  

34 роки тому в Миколаєві відкрили на той час єдиний у країні культурно-ігровий комплекс «Казка» з усіма атрибутами змістовного дозвілля для дітей і підлітків. Парк площею 2,5 гектара створили, як тоді казали, методом народного будівництва. Архітектори, художники, скульптори, корабели долучилися до доброї справи. 1982-го тут відкрили містечко, а через рік встановили один із центральних експонатів — справжнісінький паровоз «кукушка». 

Хоч загалом споруда колишнього Англійського клубу перебуває в цілком пристойному стані й перепрофілювання її під щось некультурне не передбачається. Втім, говорити про виразні перспективи відродження Музею морського флоту не випадає. Коли морські експонати повернуться до рідних стін, сказати важко. Навесні їх перевезли з однієї тимчасової локації — Одеського морвокзалу — до іншої, також тимчасової.

Коли на території морського вокзалу почали робити ремонт для створення єдиного митного простору, морські старожитності спрямували до спорідненого закладу — музею морського порту ім. Де-Волана. Це компромісне рішення директор погорілого музею Людмила Бондаренко вважає цілком прийнятним і дякує портовикам та колегам, які потіснилися, щоб дати притулок уцілілим реліквіям.