• Сергій ДЗЮБА: «Письменники несуть у світ знання про Україну»

    Подружжя письменників Тетяна та Сергій Дзюби живуть у Чернігові. Вони дуже комунікабельні, приятелюють із багатьма закордонними літераторами, обмінюються думками і творчими новинками. Поезія талановитих чернігівців сподобалася, її почали активно перекладати і друкувати. В кінцевому підсумку стався такий собі літературний феномен: торік у Канаді вийшов тритомник «Тетяна і Сергій Дзюби. Вірші 60 мовами світу». Саме це видання вразило журі престижного Міжнародного літературного конкурсу імені де Рішельє в Одесі, де змагалися понад дві сотні письменників з 20-ти країн світу. На ньому подружжя здобуло два «Діамантових Дюки» в номінації «Поезія», а Сергій виборов і третій, переміг у літературних Олімпійських іграх, де змагалися письменники, які працюють у різних жанрах. 

  • «…доконала його Москва»

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

    Романи, які повернули нам історію

    Український модерн проти російської тюрми

    Вибір між орденом і безсмертям

  • Оксана ГОЛОВКО

    Пусти цапа в Альпи, то він і на церемонію прийде

    Днями в Гарвардському університеті  — найдавнішому чинному  вищому  навчальному  закладі  США відбулася двадцять шоста церемонія вручення Шнобелівської  премії. Названа  також Антинобелівською, вона присуджується за найсумнівніші, абсурдні і на перший погляд  марні наукові досягнення. Утім, винаходи, що спершу викликають  лише усмішку, згодом змушують замислитися. Можливо,  в цьому і полягає народна любов до  пародії на найпрестижнішу міжнародну наукову відзнаку.

    Нагороду, засновану в 1991 році Марком Абрахамсом і гумористичним журналом «Аннали неймовірних досліджень», спершу вручали в Массачусетському технологічному інституті. Нині  це відбувається в самому Гарварді напередодні стокгольмської нобелівської церемонії. А дипломи нобелівським лауреатам вручають володарі справжніх нобелівських премій,  які іноді капітулюють перед «довгоносиками»,  мовляв, як я сам до такого не додумався. 

  • Олег ЛИСТОПАД

    Чому я заздрю білоруським лісоводам

    Білорусь отримала від Світового банку 40,7 мільйона доларів. Це кредит на розвиток лісового господарства. 21 мільйон буде витрачено на придбання техніки, зокрема харвестерів та форвардерів. Для наших лісових просторів ці слова звучать незвично: ми ліс уже багато років поспіль валимо бензопилкою «Дружба», а витягуємо з лісосіки волоком за допомогою морально і фізично застарілих тягачів, знищуючи так і грунт, і підлісок. Тому пояснюю, що харвестер — це самохідна багатоопераційна лісозаготівельна машина. Керує нею одна людина. Харвестер і дерево спилює, і сучки обрізає, і на визначену оператором довжину кавалки колоду розрізає. Залишається тільки під’їхати форвардером (машина з навантажувачем для вивезення лісу) і відвезти заготовлене хоч на залізницю, хоч до шосе, а то й безпосередньо до замовника. 

  • Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі повідомляє

     Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – Комісія) у ході проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації, порушеного рішенням Комісії від 23.06.2015 № АД – 331/2015/4442-06, керуючись частиною десятою статті 13 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», прийняла рішення від 22.09.2016 № АД – 361/2016/4411-05, згідно з яким продовжила строк проведення зазначеного антидемпінгового розслідування до 18 місяців.

  • Олег ЧЕБАН

    Цукровий урожай зросте на третину

    Попри суху осінь, яка ускладнила збирання цукрових буряків та певною мірою негативно позначилася на їхньому рості, у новому маркетинговому році Україна буде зі своїм цукром. За попередніми оцінками ГС «Економічний дискусійний клуб», у 2016/2017 маркетинговому році виробництво цукру сягне 1,8—1,9 мільйона тонн, що на 25—30% більше від показника минулого сезону.

    Тож з урахуванням перехідних залишків загальна пропозиція українського цукру становитиме 2,04 мільйона тонн за потреби внутрішнього ринку на рівні 1,65 мільйона тонн. При цьому споживання цукру на одну особу становитиме 36,5 кг на рік — на 0,5 кг більше минулого сезону. Очікуване збільшення виробництва зумовлене розширенням цього року посівних площ цукрових буряків на 23% та підвищенням їх урожайності. 

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Одеський припортовий відновить роботу в жовтні

    Прем’єр-міністр Володимир Гройсман розпочинав зібрання, із задоволенням констатуючи представлення у Верховній Раді проекту закону «Про Державний бюджет України на 2017 рік». На його думку, головне — що процедура відбулася за регламентом, а процес обговорення головного для країни документа на наступний рік розпочався. Глава уряду доручив міністрам брати учать у всіх засіданнях профільних комітетів Верховної Ради. Особливо це стосується міністра фінансів та його заступників. «Нам потрібен конструктивний діалог. Ми зможемо досягти консолідації, щоб у визначені Конституцією терміни ухвалити Держбюджет на наступний рік, — наголосив Володимир Гройсман.

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    РФ прикриває агресію правом вето в ООН

    Під час виступу на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку Президент Петро Порошенко розкритикував роботу Ради Безпеки ООН і заявив, що вона неспроможна забезпечити мир у Сирії і в Україні. На його думку, ця ситуація свідчить про те, що виникла «критична потреба» реформувати Раду Безпеки та обмежити право вето у разі, коли держава-член Радбезу є стороною конфлікту. Про це повідомляє департамент прес-служби АП. 

  • Олександр БІЛОУСЕНКО: «Коли в Україні настане рік української мови?»

    На початку цього року депутати Запорізької облради ухвалили Програму розвитку і функціонування української мови на 2016—2020 роки. На запитання, як вдалося досягти консенсусу щодо питання, яке постійно підігрівається недобросовісними політиками, один із її співавторів народний депутат України першого скликання Олександр Білоусенко починає відповідь здалеку. Передовсім зазначає, що в Запорізькій області з 2010 по 2014 рік стан вживання державної мови був катастрофічним.

  • Світлана ІСАЧЕНКО

    У Чернівцях створили музей сучасної художньої кераміки

    Усі вітчизняні краєзнавчі й мистецькі музеї мають зазвичай відділи історичної кераміки з художніми зразками. Але окремого музею сучасної художньої кераміки ще не було. «Ми перші», — каже директор новоствореного музею мистецтвознавець Наталія Богомаз.

    Ця ідея виникла три роки тому, коли з ініціативи Наталії й за меценатства чернівчанина Олексія Бурбака Буковина запросила на пленери кращих українських художників-керамістів. Наступна імпреза зібрала ще й митців з Румунії, Японії, Німеччини, Франції, Чехії, Білорусі та Польщі.