Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва ГогольFest-2016 стартував у Києві 16 вересня. Його підтримало Міністерство культури, Київська міськдержадміністрація надала кошти на технічне оснащення. Фест знову змінив локацію — нарешті вдало. Певна віддаленість компенсує компактність майданчиків на величезній території Арт-заводу «Платформа», де створюють «правильну атмосферу, щоб талановиті відчували підтримку і натхнення».

Тут знайдуть собі місце театр, цирк, опера, медіа-арт, хореографія, кіно. Функціонуватимуть книжковий ярмарок і базар ширвжитку, виставкові бокси «продажного» візуального мистецтва і різноманітний гастрономічний ряд. 

Переглядаючи свіжі новини кримінальної хроніки, подумки вже кілька днів повертаюся до ось цих випадків. У Мелітопольському районі Запорізької області працівники відділу молодіжної превенції упродовж доби встановили особи й затримали двох підлітків, у яких піднялася рука на присвоєння церковного добра. Як прокоментували подію у відділі комунікації обласної поліції, до Мелітопольського відділення поліції надійшло повідомлення від жителя села Тамбовка, що невідомі вночі обікрали сільську православну церкву.

Правоохоронці кажуть, до храму зловмисники проникли, пошкодивши вікно. Поцупили гроші зі скриньки для пожертв і церковне майно. Силовики провели оперативно-розшукові заходи, опитали мешканців прилеглих будинків і працівників магазину, розташованого поряд із місцем події. 

Кілька місяців тому в Олександрії на Кіровоградщині четверо студентів-ветеринарів під керівництвом свого викладача на території аграрного технікуму жорстоко вбили, а потім розчленували цуценя. Процес зняли на відео й розмістили в інтернеті.

Усвідомлювати, що в центрі Європи, в нашій країні, яка прагне долучитися до цивілізованого світу, відбуваються такі речі, дивно, дико й зле. Якщо дистанціюватися від емоцій, то страшним видається не лише сам факт (а він далеко не поодинокий), а й діагноз, який він засвідчує. Бо ставлення до тварин — це теж індикатор морального здоров’я людей. 

Територією України протікають три судноплавні річки, причому дві з них входять в ТОП-5 найбільших європейських річок. Нині маємо шанс перетворити вітчизняний річковий транспорт на повноцінного учасника транспортної інфраструктури країни. Що для цього потрібно, «Урядовий кур’єр» з’ясовував у виконавчого директора Асоціації «Річки України» Дмитра КОЗАЧЕНКА.

Роботі безпосередньо Генеральної Асамблеї ООН передує чимало підготовчих зустрічей і кулуарних переговорів задля узгодження позицій країн-учасників. У багатьох цих заходах бере участь і Президент Петро Порошенко, який заздалегідь прибув у Нью-Йорк. Так, під час засідання високого рівня Генасамблеї ООН він приділив багато уваги безпрецедентній міграційній кризі, що охопила багато країн світу, й захисту прав внутрішньо переміщених осіб. Адже понад 250 мільйонів людей з різних причин змушені були покинути свої домівки.

«Ця глобальна криза потребує від нас спільної відповідальності й скоординованих зусиль», — зазначив глава нашої держави, для якої всі ці проблеми стали актуальними впродовж останніх 2,5 років. 

Режисери дали новій програмі, яка йтиме до 11 грудня, назву «Екстрим-арена» з огляду на складність і небезпечність  включених до неї номерів.  Цього разу до Києва приїхали   артисти з Монгольського цирку. Вони дарують глядачам, без перебільшення, три сенсаційних номери. Acrobats with voltаge під керівництвом Ердене Нергуі плавними рухами створюють своєрідну башту з тіл. Уявіть, кожен з акробатів здіймає по плечах свого партнера увись. Верхівка стовпа з п’яти людей повільно замикається, а потім  стрімко розпадається. Красу номера, його дивовижність не можна передати словами. Так само  складно описати секрет володіння тілом у такий незвичний спосіб. 

Щовересня жителі міст змушені звикати до тисняви у громадському транспорті — з’їжджаються студенти. А для спудеїв, які не паркують власні авто під корпусами вишів, тиснява в маршрутках — не найстрашніше. Важливіше, де взяти гроші на прожиття чи навчання.

Уже забули інцидент перед початком навчального року, коли молоді громадські активісти запустили тортом у заступника міністра фінансів Сергія Марченка, протестуючи проти скасування стипендій. Студенти мають право на протест (щоправда, не зрозуміло, чому незаможні дітки тортами розкидаються), але ж пам’ятаємо їхнє гасло: «Гроші на стипендії, а не на війну». Цей некоректний заклик викликає сумнів у не замовному характері акції. Бо нині наголос роблять не на фінансових проблемах студентів, а саме на війні. 

Пошуки відповіді на запитання, чому паралімпійська збірна України настільки перевершила своїм виступом здорових фізично учасників Олімпіади в Ріо, мали б уже припинитися.  Вона на поверхні: у суспільстві, де поява кожного нового пандуса чи звукового світлофора подається як непересічна подія,  влаштування людини з інвалідністю на престижну роботу, радше, виняток, а можливість самотужки пересуватися в громадському транспорті — подвиг,  спорт — це єдина можливість тих, хто має особливі потреби, жити, а не животіти.

Кожен із десяти змагальних днів української збірної на XV Паралімпійських іграх  доводив, що люди з інвалідністю поки що роблять для держави більше, ніж держава для них. Згадаємо найяскравіші моменти. 

Видавці й читачі перегорнули останню сторінку найочікуванішого в Україні книжкового форуму — львівського, який упродовж багатьох років є одним із визначальних культурних брендів міста Лева. Організаторам і учасникам ще належить проаналізувати рівень його проведення: важливо не лише назвати кількісні параметри, а передовсім визначити ті головні набутки, якими запам’ятається і збагатить шанувальників книги ХХІІІ Міжнародний форум видавців. Прикметно, що він не просто став довгожителем, а надійно прописався серед найпрестижніших аналогічних книжкових ярмарків Європи, поступаючись за окремими параметрами франкфуртському чи варшавському (їхній вік набагато поважніший) щодо комфортності, розкрученості, але аж ніяк не за рівнем зацікавленості. 

13-та щорічна зустріч Ялтинської європейської стратегії (YES) «Світ, Європа та Україна: шторми змін» відбувалася з 15 по 17 вересня. Цей захід був цікавим для понад 350 провідних політиків, дипломатів, бізнесменів, громадських діячів, експертів із двох десятків країн світу. Пленарні засідання та спеціальні секції форуму відбулися в стінах Національного культурно-музейного комплексу «Мистецький арсенал». Прем’єр-міністр Володимир Гройсман там тримав слово суботнім ранком. Він заявив, що ключове питання для всього демократичного світу у зв’язку із російською агресією проти України таке: «Хто наступний?»

Глава уряду пояснив, що військова агресія на Донбасі не є конфліктом Росії з Україною. До цього питання потрібно застосовувати глобальніші виміри. «Борються два світи: один демократичний, а другий не розуміє, що таке демократія. І тому зараз це виклик для всіх демократичних країн сучасного світу, які вважають, що цінності не можна змінювати силою, що за цінності треба боротися», — наголосив Прем’єр.