Обраний 8 вересня голова Рівненської обласної ради Микола Драганчук — на політичному олімпі краю людина відносно нова. Значно краще його знають у Сарненському районі, де очолював редакцію районної газети «Сарненські новини», а минулих 5 років був головою районної ради.

Про те, що було й що буде далі, ми розмовляємо з Миколою Драганчуком у його робочому кабінеті. 

У  Запоріжжі підписано меморандум про співпрацю між обласною владою, містами Запоріжжя, Мелітополь та Бердянськ із проектом «Зміцнення спроможності українських територіальних громад до прийняття внутрішньо переміщених осіб в Україні», який реалізує Німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ).

Співпрацю в межах проекту протягом 2016—2019 років здійснюватимуть у напрямі підвищення якості надання послуг, попит на які зріс у зв’язку зі збільшенням кількості переселенців; сприяння діалогу та проведенню заходів з урахуванням потреб вразливих груп населення в приймаючих громадах; поліпшення взаємодії органів влади, місцевих громад, громадських організацій та волонтерів. 

Село — не місце, де до влади можуть допустити «парашутиста» або «варяга». На відміну, приміром, від кандидатів у народні депутати чи навіть в обласну раду, яким через ЗМІ та агітацію можна створити привабливий імідж, сільська громада повірить лише тому, кого знає не один рік і хто має авторитет і повагу. А з огляду на те, що в селі кожен крок і кожен вчинок на видноті, потрібно мати справді бездоганну репутацію та відповідні дані, щоб очолити громаду. Але навіть у разі підтримки твоєї кандидатури більшістю односельців це ще не гарантія безпроблемної роботи у майбутньому. Адже частина тих, хто на виборах, приміром, віддав свої симпатії іншим кандидатам, не проти ускладнити життя переможцеві та нівелювати позитив у його діяльності. Іноді з меркантильних або особистих мотивів. Керівники зі стажем у таких ситуаціях діють за принципом «Бути добрим для всіх неможливо». А як ведеться тим, чий стаж на посаді очільника сільської громади не сягнув ще й року? 

Торік майже 11 тисяч киян захворіли на злоякісні новоутворення, майже п’ять тисяч померли від них. Про те, як ведуть боротьбу за кожне життя та що заважає цьому, говоримо з головним лікарем Київського міського клінічного онкологічного центру Олександром КЛЮСОВИМ. 

«Вашу вавку треба намастити», — сказав лікар і вийшов. За хвильку до палати зазирнув його колега і виніс власний вердикт: «Забинтувати». Потім з’явився черговий лікар і скасував призначення своїх попередників, приписавши відкрити уражену ділянку і приймати сонячні ванни. «Та ні, тут треба пити пігулки, і само минеться», — категорично висловився наступний ескулап.

«Пробі! — заволав пацієнт. — Я не знаю, кого слухати, нехай хтось один лікує!» «Ні, хтось один не може, — заперечив завідуючий відділенням. — Хто вільний, той до вас і підходить!» 

Не існує стовідсоткової безпеки від природних катастроф, які періодично загрожують людству. Експерти припускають, що лише в Україні щороку виникає від 100 до 300 надзвичайних ситуацій природного походження. Серед них розрізняють такі види стихійного лиха: землетруси, повені, селеві (гірські) потоки, зсуви, снігові замети, виверження вулканів, обвали, посухи, урагани і бурі. До подібних нещасть у низці випадків відносять також пожежі, особливо масові лісові й торф'яні.

Природні катастрофи страшні не тільки людськими жертвами, вони можуть нанести колосальні збитки, розмір яких залежить не тільки від інтенсивності цих катастроф, але й від рівня розвитку суспільства та його політичного устрою. 

Уряд вчасно подав до Верховної Ради проект закону «Про Державний бюджет України на 2017 рік», щоб парламентарії мали час на пошук консенсусу.

Переглянути його можна тут.  

Спостерігаючи, як не один рік городяни своїм коштом зовні утеплюють в багатоповерхівках окремі квартири, мимоволі відзначав, що добрій справі, яка дотична до питання політичної та енергетичної незалежності, бракує державної підтримки, щоб не «латки» ставити, а відразу весь будинок зробити енергоощадливим. Та нині підтримка є! Держ енергоефективності інформує, що за сім місяців цього року вже понад 76 тисяч українських родин скористалися урядовою програмою з енергоефективності, одержавши безповоротну фінансову допомогу на утеплення житла. Крім того, ухвалено 184 місцеві програми, за якими відшкодовують частину відсотків чи суми «теплого» кредиту. 

Це вперше за останні роки Кабінет Міністрів подав проект закону про Державний бюджет на наступний рік у встановлений термін. У нормах Конституції за «дедлайн» узято 15 вересня. Міністри зібралися на урядове засідання під вечір четверга, щоб почути від Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана інформацію про основні макроекономічні показники, які формуватимуть, без перебільшення, стабільне майбутнє України. Ухвалювали проект Держбюджету швидко. Ближче до опівночі його передали до Верховної Ради.

Глава уряду, перш ніж перейти до головного у виступі-презентації, акцентував, що Кабінет Міністрів розраховує на професійну, якісну й незаполітизовану дискусію із народними депутатами. Головне — не порушити баланс державного бюджету. Він також пояснив, що уряд подає проект документа до парламенту 15 вересня саме для того, щоб дати змогу провести потрібні дискусії  з парламентаріями. 

Цьогорічне  засідання Ялтинської Європейської стратегії мало конкретну назву: «Світ, Європа, Україна: Шторми Змін». У ній відображено виклики, що постали  перед Старим Світом через брутальне порушення Кремлем усталених міжнародних норм.

Лише за рік, що минув з часу останнього зібрання YES, характерними ознаками сьогодення стали висхідний конфлікт на Близькому Сході, масштабне брязкання російською зброєю у вигляді військових навчань на східних кордонах НАТО, активне продовження агресії Росії на Донбасі, загрозливі хвилі біженців, ескалація тероризму, розквіт популізму і ультраправого екстремізму, широкомасштабна цілеспрямована брехлива пропаганда. Все це північно-східні імперські стратеги використовують  задля того, щоб демократичний світ поступово втрачав свої фундаментальні цінності.