• Гарій МАКАРЕНКО

    Хіба перейменування — головне завдання декомунізації?

    Після жовтневого перевороту 1917 року більшовики скасували всі царські закони й масово перейменували населені пункти і вулиці на честь своїх вождів. Мали намір на тисячоліття помітити свою територію, як роблять це звірі. Більшовиків не зупинило навіть те, що більшість географічних назв — історичний спадок давніх часів, за яких не лише російських царів, а навіть Московії ще не існувало. 

  • Станіслав ПРОКОПЧУК

    Вітчизняна енергетика: в чиїх руках нині рубильник?

    …Зміни в ландшафті поблизу Рівненської АЕС, де автотрасу Київ — Ягодин перетинає багато високовольтних ліній електропередач, одразу впали в очі. Насамперед на ділянці дороги недалеко від райцентру Володимирець. Тут ліворуч і праворуч буквально за півроку здійнялися вгору і закрокували до горизонтів десятки потужних недавно змонтованих мачт ліній надвисокої напруги. Правда, поки що без гірлянд електроізоляторів та товстенних дротів, які провисають над землею. Коли все це зберуть докупи і увімкнуть нарешті до Об’єднаної енергосистеми країни (ОЕС), важко сказати. Роботи ще багато. Принаймні уряд вимагає від Міненерговугілля завершити все до початку опалювального сезону. З цим довгобудом давно пов’язують проблеми з енергозабезпеченням всієї центральної частини України. 

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    У Брюсселі говорили про візи, війну й реформи

    Офіційний Брюссель вважає, що Україна демонструє помітний прогрес у сфері візової лібералізації, тому може розраховувати на успіх. Про це заявив глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер під час спільної прес-конференції з Президентом України Петром Порошенком, який відвідав столицю Євросоюзу з робочим візитом. 

  • Оксана ГОЛОВКО

    Угода, що зміцнює фінансову стабільність

    Прогнозованого експертами й фінансовими аналітиками на осінь цього  року  і такого очікуваного нашими ворогами дефолту не станеться, оскільки українській владі вдалося досягнути домовленості про реструктуризацію майже 19 мільярдів доларів і списання 20% боргу, або майже 4 мільярдів доларів. Терміни погашення  тієї частини боргу, що не буде списана, переносять з  2015—2023 років на 2019—2027 роки. Тобто Україна не сплачуватиме основну суму боргу до 2019 року, повідомив учора, відкриваючи урядове засідання, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. А міністр фінансів Наталія Яресько, відповідальна за переговори з кредиторами, назвала угоду про реструктуризацію найбільш вигідною з можливих і такою, що є виграшем для обох сторін. 

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    У школах побільшає учнів

    Розширене засідання уряду за участі керівників областей охопило спектр проблем, що постають нині перед економікою, соціальною сферою, суспільством. Зокрема про оцінку діяльності місцевої влади й підготовку країни до наступного опалювального сезону, систему субсидій і розрахунків за спожиті енергоносії ми розповідали у минулому номері. 

  • Галина ІЩЕНКО

    Експортні злети-2015

    Прибуток від експорту зернових нинішнього жнивного сезону очікують на рівні шести мільярдів доларів, повідомив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. За його словами, це рекордний прибуток за останні роки. Лише у липні Україна експортувала борошна на 4,856 мільйона доларів. При цьому левову частку товару викупив Китай — на 1,225 мільйона.  

  • «ЦеГлина» дотримується формату

    Фестиваль «ЦеГлина» відбувається уже втретє, і щоразу зі світлою метою — сприяння розвитку професійної кераміки в нашій країні, створення майданчика для показу творів молодих і вже відомих керамістів, адже в Україні немає масштабних фестивалів або виставок такого профілю. Цього року «ЦеГлина» представляє роботи 45 художників із різних регіонів, твори яких не спопелилися під пильним поглядом експертної групи. 

  • Інна КОСЯНЧУК

    Чому наш паспорт досі двомовний?

    «Диявол ховається в деталях» — не пам’ятаю, хто це сказав, але ця фраза вже давно стала крилатою. Де ключове слово — «ховається».

    День Незалежності, День Державного прапора України… Ці свята для нас останнім часом наповнені особливим змістом, осягнуті душею, означені багатьма зовнішніми атрибутами. І це не лише вишиванки, які ми вдягаємо, щоб підкреслити свою належність до українського народу. У свої національні убори вбираються і представники інших національностей, що проживають в Україні, люблять свою країну й пишаються нею. 

  • Інна КОВАЛІВ

    Війна за молодь — боротьба за майбутнє

    Українська освіта роками потерпає від російської інформаційної війни. А в сучасних умовах — і поготів. Адже галузь освіти передовсім охоплює молодь, а отже, майбутнє будь-якої нації.

    Тож у Міністерстві освіти і науки запроваджують почергові кроки боротьби проти такої агресії. У відомстві викривають діяльність проросійських організацій і так званих науковців, забороняють відповідні шкільні підручники. А головне — всіляко підтримують десятки тисяч школярів і студентів у тимчасово окупованих Криму й Донбасі, даючи їм змогу отримати українську освіту і почуватися українцями. 

  • Оксана ГОЛОВКО

    Зимовий орієнтир: і в хаті тепло, і гроші цілі

    Кабмін завдяки проведеним реформам, а також співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та урядами країн накопичив достатню фінансову подушку для протидії зовнішнім викликам, повідомив, відкриваючи розширене засідання уряду, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Він зазначив, що на поточний момент на єдиному казначейському рахунку близько 30 мільярдів гривень, на валютних рахунках уряду — 35 мільярдів гривень, а золотовалютні резерви Національного банку становлять майже 12 мільярдів доларів.