На Закон «Про аграрні розписки» покладали великі надії. Попри те, що він чинний уже 2,5 року, аграрні розписки (АР) як інструмент залучення ресурсів сільгосптоваровиробниками й досі не запрацювали на повну.

Тим часом експерти стверджують, що застосування АР треба якнайшвидше поширювати. Адже це добра альтернатива банківським кредитам, відсотки за якими для малого та середнього бізнесу не під силу. Та й доступ до них лімітований — здебільшого кредитують великі компанії. Щоправда, фахівці підкреслюють: навіть не кожен великий бізнес має таку рентабельність, щоб без проблем віддавати гроші, позичені у фінустанов під 30% річних. 

Сонця-соняхи та величезні серця з побажанням «Одужуйте, воїни України!» щиро усміхаються з дитячих малюнків — вони ніби маленькі янголи-охоронці оберігають відважних українців. Коли переступаєш поріг Головного військового клінічного госпіталю, одразу впадають в око ці зворушливі роботи — діти постійно передають їх пораненим бійцям АТО. Щодня вони відчувають і надійну підтримку волонтерів. А нещодавно українських військових приємно здивувала допомога з іншого куточка нашої планети — далекої Австралії. 

За історію незалежної України, на жаль, так і не вдалося здійснити реформи в медицині. Для успіху головне — наступність. Реформи в західних країнах тому і були успішними, що кожна нова влада продовжувала і розвивала політику попередників. Щоб пробити нині бюрократичне середовище, необхідно модернізувати систему, тож іншого шляху, крім реформування, в України немає. 

Схоже, деякі африканські країни знайшли дотепний спосіб поповнення власного бюджету. В один не для всіх прекрасний момент на судні, що заходить до африканського порту, виявляють партію забороненого вантажу, про який місцева влада чудово обізнана. Про те, що річ тут не у високій професійності африканських спецслужб, змушує замислитися подальший розвиток подій. Замість шукати і карати винних, тамтешній уряд... вимагає викуп за судно, затримане в порту.

Що нам, здавалося б, за діло до заморських шахраїв? Своїх вистачає. Та річ у тім, що заручниками таких оборудок стають українські моряки, які наймаються під різні прапори до різних судновласників. 

Киянинові Володимирові у Коцюбинське поїхати порадили друзі. «Роблю ремонт у квартирі, — сказав Володимир, — і вирішив повністю замінити електропроводку. Фірм, які торгують цією продукцією, є нібито й чимало, але  справжніх, а не «купи-продай», які відповідають за якість свого товару, — одиниці. «Кабель-інвест» — одна з таких. Їй можна довіряти». І з мотком дроту пішов до легковика. 

Від тих жахливих подій, які насичені найсильнішими емоціями не тільки для їхніх учасників, а й для усіх українців, минув рік. Хтось ледве пережив те, що тоді випало на його долю. Хтось і досі має незагоєну рану в серці від втрати найближчої людини. А хтось на собі відчув смертельний подих війни, навіть якщо і не опинився в сумнозвісному котлі тими розпеченими сонцем днями. Усім нам залишилися на вічну пам’ять лише миті, зупинені у світлинах, від яких не можна відвести погляд. Бо в них — і втома, і біль, і жах, й… остання в житті посмішка. 

В Україні посуха. В’яне рослинність, зникає з колодязів вода. Пересохли малі річки, середні перетворилися на малі, а великі на середні. Навіть Десну в деяких місцях можна перетнути вбрід. 

«Дорогий солдате, дякую за Перемогу. Куди ти пішов? У рай? Вертайся! У нас тут країну відбирають! Ти тоді переміг і зараз переможеш». Цей щемний лист написав п’ятикласник однієї з київських шкіл, а прочитати його може вся країна на виставці «Родинна пам’ять про війну: Збережено». 

Державний секретар з питань оборони Великої Британії Майкл Фаллон прибув до Києва з робочим візитом, аби обговорити з керівництвом нашої країни найактуальніші питання реформування Збройних сил та розвитку співпраці в оборонній сфері. У Будинку уряду перед тим, як порушити питання порядку денного зустрічі, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк опосередковано подякував членам Кабінету Міністрів Великої Британії та її Прем’єр-міністрові Девіду Кемерону за підтримку України та допомогу в зміцненні нашої армії. 

Світовий ринок нафти і досі лихоманить: з одного боку, нарощування Штатами видобувних потужностей призводить до зменшення ціни на чорне золото, а з іншого — попри його здешевлення, кількість видобутих за добу барелів уперто зростає. Тож заява міністра енергетики Алжиру Салаха Хебрі про те, що країни ОПЕК — в умовах різкого падіння цін на нафту (а з пікового рівня 2015 року вони впали більш ніж на чверть) — зберуться на екстрене засідання набагато раніше від запланованого на 4 грудня, цілком прогнозована. Адже у першій декаді серпня нафта встановила нові антирекорди ціни. Приміром, еталонний сорт нафти Brentу продавали менше 49 доларів за барель, а це — найнижчий рівень упродовж останніх шести місяців. Ще навесні й навіть у червні нафтові ціни танцювали довкола позначки 55—60 доларів за барель.