Історія законопроекту №1362 щодо мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді довга і непроста. Він то зникав із порядку денного сесії Верховної Ради, то його двічі переносили у списку на обговорення аж у самий кінець. Нарешті, коли він пройшов перше читання — у ЗМІ здійнявся шквал розпачливих публікацій, а пошта понесла до депутатів та урядовців листи: «всьо пропало», «галузь знищують». 

Ще коли на Донбасі починали збиратися на мітинги з триколорами, а тим паче — з початком бойових дій, Дніпропетровщина перейшла на режим підвищеної настороги. Було створено регіональний штаб національного захисту Дніпропетровської області, терміново сформовано добровольчі батальйони територіальної оборони, на дорогах виставили блокпости, перекрили деякі залізничні сполучення з Донбасом. Будь-які спроби закликати північного сусіда на козацьку землю, де колись існувало п’ять із восьми Запорозьких Січей, одразу припиняли. Дніпропетровщина сепаратизм не впустила і розквітла синьо-жовтими прапорами. 

Коли поляки пішли на шокову терапію економіки і всього суспільного життя, ми, вочевидь, просто згаяли час. Так, ми тоді возили їм праски, електробритви і все, що тільки могли придбати. Тепер, хоч як це дивно, відкуповуємо у них те, чого самі й навезли на кілька поколінь: в Інтернеті знаходиш усе, що тобі потрібно, із конкретними адресами в польських містах і селах. 

2 березня Верховна Рада ухвалила зміни до Держбюджету на 2015 рік. Серед них — Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 2212. За це рішення проголосували 238 народних депутатів. Під час розгляду законопроекту у Верховній Раді Арсеній Яценюк підкреслив, що цей законодавчий акт непростий, адже передбачає істотні зміни стосовно пенсійного забезпечення.

Ухвалення урядового пакета реформ дасть Україні змогу отримати допомогу на погашення зовнішніх заборгованостей, поповнення золотовалютних резервів і сприятиме наповненню економіки 3,5 мільярда доларів прямих інвестицій. З такими словами Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк звертався до парламентаріїв під час розгляду урядових законопроектів, потрібних для проведення реформ і отримання допомоги МВФ. 

Анонсом розробки єдиної комплексної Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на 2015—2020 роки розпочав днями брифінг у Будинку уряду міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко. Він закликав долучатися до цієї справи ті об’єднання й асоціації, які досі цього не зробили.  

Цей поважний ювілей вшановуватимуть не лише в Україні — ЮНЕСКО внесла 200-річчя Михайла Вербицького до календаря пам’ятних дат, які світ відзначатиме нинішнього року.
Хтось може сказати: мовляв, не час для святкувань — понад рік ми живемо в постійному болі та неспокої. Та хіба маємо право опускати руки, чого й прагне домогтися супротивник? Забути про свій обов’язок вшанувати Михайла Вербицького, який у співавторстві з Павлом Чубинським створив Україні Славень, що в складний час об’єднує українців і тих, кому болить наша доля?

Пригадую, коли шукав матеріали для ремонту квартири, продавець будівельного супермаркету запропонував використати плити OSB. Їх, пояснив, вважають одним з найбільш перспективних пресованих універсальних матеріалів деревообробки третього тисячоліття. Вони вологостійкі, міцні, не мають внутрішніх порожнин та тріщин, із яких  випадають сучки. «А найзручніше, — сказав фахівець, — що плити OSB можна використовувати і для внутрішніх, і для зовнішніх робіт». Я скористався тоді порадою продавця і нині задоволений ремонтом. 

Міністерство освіти і науки запропонувало 53 керівникам вищих навчальних закладів визначитися з доцільністю їхнього подальшого існування вже до кінця  навчального року. Адже в деяких із них (вдуматися тільки!) вступили на навчання від 100 до… 1 студента!
Водночас у профільному відомстві чекають пропозицій від інших університетів щодо перспектив розвитку в контексті нового Закону «Про вищу освіту» та ситуації в Україні. У Рівненському державному гуманітарному університеті перспективу бачать. Про це говоримо з в. о. ректора професором Русланом ПОСТОЛОВСЬКИМ.

Хочу продовжити розмову про ненаукову діяльність у науці, започатковану публікацією «Чи стане захист дисертації подією в науці» («УК», 24.12.2014 р.). У ній було порушено проблему національної безпеки нашої держави, адже саме наука, підготовка висококваліфікованих фахівців визначають наше майбутнє.
Що маємо? Досить часто навчальні й наукові заклади стають лише місцем працевлаштування для пристосуванців до науки. Такі люди формують корупційні схеми здобування вчених звань.