Якби півроку тому мешканцям цього регіону хтось сказав, що невдовзі вони житимуть як у середньовіччі — без електрики, водопостачання та інших зручностей, вони нізащо не повірили б. Але реальність виявилася гіршою від найпохмуріших прогнозів. Нині, за даними Луганської облдержадміністрації, внаслідок збройного конфлікту в регіоні пошкоджено і зруйновано понад 3700 об’єктів, а загальна сума збитків перевищує 3,1 мільярда гривень. Чи не найбільших руйнувань та ушкоджень зазнали об’єкти електропостачання — кількість таких сягнула вже за 3,3 тисячі. Внаслідок цього на початок вересня без струму залишились 116 населених пунктів області.

Що таке економічна реформа? За багатьма бюджетними новаціями міський голова Іллічівська Валерій Хмельнюк бачить просто намір залатати діри в державній скарбниці. Ще з радянських часів Валерій Якович обіймав серйозні управлінські посади, а портове містечко на Одещині він очолює вже 20 років поспіль — чи не рекордний для країни показник?

Те, що зараз хочуть зробити з податковою базою громад, він порівнює з сюжетом казки про вершки та корінці: «Держава свого часу віддала нам податок на доходи — тому що зарплати тоді не платили. Тепер нам намагаються повернути частину податку на прибуток (а чи є він на приватних підприємствах?) і забрати 25% податку на доходи». 

У  завідуючого кафедрою дитячої оториноларингології, аудіології та фоніатрії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика професора Анатолія Косаковського кілька робочих місць, які в підсумку можна вважати одним. Чому? В поліклініці він приймає хворих, в лікарні — консультує колег, а в академії «переварює» побачене й почуте в наукові праці й допомагає іншим вийти на якісно новий рівень роботи. Це той випадок, коли академічна наука одразу відповідає на виклики життя. 

А й справді, що? Стільки часу минуло від втечі колишнього президента, а в суспільстві не припиняються дискусії навколо нажитих «важкою працею»  Януковича маєтків. І не лише його, а й численних спільників, що залишили після себе розграбовану країну. Українці завдяки телебаченню  мали змогу побачити ті «архітектурні шедеври» на прихватизованих берегах озер і річок, біля підніжжя гір, серед розкішних лісів. Лунають різні пропозиції щодо їх використання, та в усіх є одне спільне: побудоване за вкрадені у  народу кошти має належати народу. 

В Україні нині налічується понад 2,6 мільйона людей з особливими потребами, котрі потребують забезпечення засобами реабілітації, зокрема протезами. А кількість скалічених під час бойових дій на сході нашої країни, на жаль, чимала, а отже, зросте й потреба у візках, милицях, протезах ніг, рук, очей тощо. І в цей час, коли ми у стані війни, Кабмін видає постанову про скорочення і об’єднання вітчизняних заводів, що виготовляють протези. 

Символічно, що презентація цих двох томів «Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947)», виданих чернівецьким видавництвом «Букрек» (на черзі — третій том), відбулася під час міжнародного форуму видавців, який цього року проходив у Львові під гаслом «Україна — Європа: культурні та історичні цінності». Видання здійснюється за підтримки Меморіального фонду імені Теодоти та Івана Климів, Вічного фонду Целестини та Ірини Суховерських і Меморіального фонду ім. Марусі Онищук та Івана Харука з Канадського Інституту українських студій в Альбертському університеті. 

Ми відчиняємо ворота — й одразу на нас обвалюється багатоголосий собачий гавкіт. А ось і вони... Руді, чорні, сірі, сріблясті, кудлаті й гладкошерсті, велетні й малятка — стільки собак одразу мені ще ніколи в житті не доводилося бачити. Вони кидаються до нас, ставлять лапи на груди, ховають свої голови нам у ноги і гавкають, гавкають, гавкають…  

Повертаюся якось з роботи додому, а дружина й говорить: «Сьогодні  на АТО збирали гроші. Я 100 гривень дала». «А ти впевнена, що то на АТО збирали?» — запитую. «Мені так сказали. Окрім того, зі скринькою син нашого депутата Василя Хомича ходив. Він запевнив, що разом із головою сільради пізніше по бронежилети поїдуть…» «Добре, — заспокоюю дружину. — Може, й наші 100 гривень врятують комусь життя на фронті». 

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – Комісія) 15 вересня 2014 року відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» (далі – Закон) та з урахуванням положень Угоди про субсидії і компенсаційні заходи СОТ розглянула скаргу, подану Асоціацією автовиробників України «Укравтопром», яка діє від імені ПАТ «ЗАЗ» і ДП «АСЗ № 2» ПАТ «АК «Богдан Моторс», «Про порушення та проведення антисубсидиційного розслідування щодо імпорту в Україну легкових автомобілів походженням з Російської Федерації» (далі – скарга) та звіт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі – Мінекономрозвитку) про результати проведення антисубсидиційної процедури щодо імпорту в Україну легкових автомобілів походженням з Російської Федерації. 

355 голосами Верховна Рада ухвалила Закон «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони». Одразу після голосування документ підписав Президент Петро Порошенко (на початку листопада закон набуде чинності). А сьогодні уряд затвердить план виконання угоди та почне втілювати її в життя.
Того самого дня 289 парламентаріїв ухвалили постанову «Про Заяву Верховної Ради «Про європейський вибір України» (намір вступу нашої країни до ЄС). Її текст озвучив Голова Верховної Ради Олександр Турчинов: «Український парламент зробив визначальний крок у напрямку європейської інтеграції. Ратифікація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС дає змогу розпочати всебічне реформування країни на основі європейських стандартів і цінностей».