Ситуація на Херсонщині неоднозначна: лівобережжя ще перебуває в окупації, населені пункти на правому березі — під постійними ворожими обстрілами. Про стан справ в області, настрої людей, російську пропаганду, колабораціоністів, переформатований образ краю і «кримську фрустрацію» говоримо із Сергієм ДАНИЛОВИМ, заступником директора Центру близькосхідних досліджень, який з 2014 року займається дослідницькими проєктами на півдні України.

 Війна має значний вплив на процес навчання школярів та студентів. Брак доступу до освіти, зміна шкільних програм, зниження якості навчання та інші чинники призводять до складнощів у здобутті знань. Одні з найістотніших і найбільш тривожних показників, які впливають на якість навчання, — проблеми постійного перебування учнів і педагогів у стані стресу, вважають фахівці.

 26 лютого в окремих районах Кременчука помітили одягнених у чорне підлітків. Вони поводилися зухвало і на зауваження дорослих не реагували. Неформалів бачили у сквері Бабаєва, на вулиці Соборній і у Придніпровському парку. Напередодні сходка прихильників цієї субкультури була в Полтаві. Від центрального універмагу вони пройшлися до обласного драмтеатру імені Миколи Гоголя. Мабуть, хтось зателефонував у поліцію через таку підозрілу активність підлітків, бо щойно вони наблизилися до театру, як на місце приїхав екіпаж патрульної поліції, й натовп розбігся.

 Із Юлією Малик та її 12-річним сином Михайликом ми зустрілися в одній з рівненських кав’ярень. Розмова затягнулася. Відчувалося, що Ізюм, з якого вони приїхали до Рівного рік тому, їм усе ще болить. Але біль поволі відступає, нівелюється новими враженнями, знайомствами, налагодженням більш-менш розміреного життя.

 Стамбульський липневий договір, який торік підписали Україна, Туреччина, Організація Об’єднаних Націй та росія, дав змогу з 1 серпня розблокувати експорт українського зерна з морських портів «Одеса», «Чорноморськ», «Південний». І робота «зернового коридору» згідно із схваленим маршрутом експорту та правилами інспектування суден знизила гостроту продовольчої кризи у світі, яку спровокувала російська агресія проти України. 

 Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну під час виконання професійних обов’язків було вбито щонайменше 12 журналістів та медіапрацівників, 21 поранено. Про це йдеться у щорічному звіті партнерських організацій Ради Європи, об’єднаних у Платформу сприяння захисту журналістики та безпеки журналістів із назвою «Війна в Європі і боротьба за право повідомляти». 

 Майже 100 студентів, викладачів та співробітників Острозької академії виборюють незалежність України в лавах захисників. Восьмеро з них уже стали нашими небесними ангелами. Ігор Карчевський, Владислав Войтович, Андрій Лозюк, Едуард Казмірчук, Віталій Дударчук, Максим Бурда, Роман Гітченко, Олег Мудрак — ці імена золотими літерами вписано в історію їхньої альма-матер та України. Яка ж прониклива та хвилина мовчання, що глибоко проходить крізь кожне серце!

 На війні як на війні. А це означає, що будь-якої миті можеш померти або вижити. Але ти повинен стояти там, де наказано, і виконувати наказ.
Михайло Батрин із села Березники на Хустщині ніколи не служив у війську. Строкову службу не проходив, бо мав слабке здоров’я. Коли ж почалося АТО, збирався йти захищати країну на сході. Однак тоді завадила робота, яку мав завершити.

 Фахівці з різних країн висловлюють небезпідставне побоювання щодо збитковості вирощування пшениці та кукурудзи в нинішньому сезоні. Це пов’язано із широкомасштабною війною в Україні.

«Урядовий кур’єр» попросив експертів проаналізувати сучасні тренди на ринку та з’ясувати, чи не забракне світові зерна.

 Село Первомайське в поліській глибинці за 16 кілометрів до кордону з росією нині входить до складу Березівської об’єднаної територіальної громади Шосткинського району. Відоме насамперед тим, що в сусідньому населеному пункті Нарбутівка, якого вже, на жаль, немає на мапі, народилися брати Нарбути: Георгій (1886—1920) — видатний український графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків, «Української абетки», та Володимир (1888—1938) — поет-акмеїст, журналіст, видавець, чиї імена залишаються в історії національної культури.