Чи справді нині в Україні скрутно із цим жанром та чи є ще шанс у «документалки» бути оціненою глядачем, запитую у знаного сценариста Олени ЗАВГОРОДНЬОЇ, завітавши до Української студії хронікально-документальних фільмів. Із перших кроків песимістичні думки підтвердилися. У стінах наймогутнішого за радянських часів конгломерату з виготовлення документально-хронікальних фільмів панує мертва тиша. А фахівець, прочитавши у моїх очах певний докір, одразу ж починає пояснювати:

«Нинішня влада більше дивиться на бізнес, гроші, безсовісний піар, а не на культуру, кіно... У 1939—1940 рр., коли студію переводили з Харкова до Києва, на цьому місці планували звести містечко на кшталт такого собі Голлівудика. Тоді ж Раднарком у своїй постанові зазначила: «З метою збільшення випуску документальних фільмів і кіножурналів». А торік ми отримали папера від регіонального відділення Фонду держмайна, що у 2012—2014 рр. студію виставлятимуть на продаж. Це попри те, що вона входить до переліку закладів культури, які не підлягають приватизації». 

 Причини конфлікту Державного підприємства (ДП) «Український інститут промислової власності» (далі — інститут), яке здійснює повний цикл робіт стосовно проведення експертизи заявок на об’єкти промвласності, і його керівного органу — Державної служби інтелектуальної власності України (Держслужба) представники підприємства озвучили на прес-конференції «Реформування чи руйнування української системи правової охорони інтелектуальної власності її очільниками». Своїми думками з приводу конфлікту поділився й голова Державної служби інтелектуальної власності України Микола Паладій, в чиє підпорядкування  рішенням уряду було передано інститут від реорганізованого Міністерства освіти і науки.

Втім, представники обох сторін одностайні в тому, що інститут має перспективу отримати статус міжнародного пошукового органу (на території СНД таким є тільки «Роспатент». — «УК»). Це може стати шансом для конструктивної роботи сторін, досягнення яких високо цінують спеціалісти Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

Чернівці готувалися до святкування 600-річчя першої писемної згадки про себе. Уряд обіцяв місту божевільні гроші — місто вирішувало, як їх розумно витратити. Над нелегким питанням думала й створена при міському голові громадсько-консультативна рада, куди увійшли поважні, усіма шановані чернівчани. На одному із засідань обговорювали, якою бути центральній вулиці міста, що названа ім’ям Ольги Кобилянської (вона ж  — Панська при Австро-Угорщині, або Янку Флондра при Румунському королівстві).

Так склалось історично, що найбільш потужними ремісничими центрами у кримських татар були міста Бахчисарай і Карасубазар (нині Білогірськ).  Тут у численних лавках можна було купити тканину, шкіряні речі, великі і малі татарські ножі, зброю, канати,  металевий і глиняний посуд,  поласувати смачними наїдками.
Депортація 1944 року і подальші утиски цього народу привели його багатовікову культуру до межі зникнення. 

Студентка Полтавського державного педагогічного університету Марія Довгопола створює унікальні картини з пластиліну. Першим Марійчин талант помітив викладач  дитячої студії з рідного Градизька Михайло Захаров. Він доклав багато зусиль для розвитку її здібностей. Адже бачив, що дівчина має неординарну уяву, тонкий душевний світ, працює зосереджено і наполегливо.

Якось колега спробувала присоромити мене за те, що у своїх матеріалах використовую слово «сумління». «Тепер цього вже немає. Надворі інша «погода», — категорично сказала вона. Справді, давно вже «слизько». І не лише у взаєминах між дорослими... 

Сьогодні православні і греко-католики відзначають Водохреще Господнє, або Богоявлення — одне з найбільших свят православної церкви. Ним закінчуються Різдвяні святки, що тривали з 7 до 19 січня.
Свято встановлене на честь євангельської події, коли 30-літній Ісус Христос хрестився від Іоанна Предтечі у водах Йордану. Ісус започаткував таїнство водохрещення — одне із семи головних церковних таїнств, через яке людина нібито наново народжується для життя. 

Україна і Молдова мають хороші перспективи для активізації та розвитку двосторонньої співпраці. Про це заявив Президент Віктор Янукович під час зустрічі з виконувачем обов’язків Президента, Головою парламенту Республіки Молдова Маріаном Лупу. «Ми сьогодні маємо гарну нагоду обговорити наші двосторонні відносини», — сказав на початку розмови глава держави.

Новий рік приніс у домівки багатьох українців не лише свята і нове щастя, а й нові проблеми у вигляді підвищення комунальних тарифів. У середньому по країні вони зросли на 8,3%. Прем’єр-міністр Микола Азаров убачає в цьому зворотний бік такого позитивного явища, як дерегуляція. Виходить так, що окремі місцеві керівники по-своєму трактували ліквідацію державного органу, який відповідав за ціноутворення.

Як розпізнати серед усього різноманіття якісний продукт — це питання сьогодні турбує більшість споживачів. Адже вибір товарів великий, проте вирізнити серед них якісний вкрай важко. Щоб полегшити вибір звичайним спо- живачам, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів і Укоопспілка розробили спеціальне інформаційне маркування для продуктів харчування вітчизняного виробництва.