-
Ліси на вагу совісті
Лише 4,8% території Дніпропетровщини покрито лісами, тоді коли оптимальний показник лісистості для степової зони, за розрахунками вчених, — 8-10%. Отже, зелені масиви у Придніпров’ї бажано збільшити хоча б удвічі. В промисловому регіоні, де підприємства завдають великої шкоди довкіллю, насадження не справляються зі своєю захисною екологічною функцією. Однак сьогодні актуальним є питання не стільки розведення нових лісів, як збереження існуючих. Саме ця думка була провідною на засіданні обласного прес-клубу реформ, присвяченому темі «Ліси Дніпропетровщини».
-
Динамівці перемогли, але не переконали
Уперше за останні півроку команда Юрія Сьоміна починала двораундову кубкову дуель на чужому полі. Такий дарунок долі особливо приємно сприймався у провінційному болгарському містечку, до якого з найближчого аеропорту «Горно-Ореховице» слід добиратися більше години. Ритм життя тутешніх жителів нічим не нагадує звичне кипіння пристрастей у так званій зоні Ліги чемпіонів. Як з’ясувалося, футболістам місцевого «Літекса» зарано мріяти і про другий за значенням континентальний турнір. Дарма що цей клуб два останні роки виборює звання чемпіона своєї країни.
-
Епоха лицарства повернулась у Тустань
А таки добре зробили, кажуть організатори шостого фестивалю середньовічної культури «Ту Стань!», що перенесли імпрезу з початку вересня на серпень, адже початок осені у Карпатах зазвичай дощовий, через що яскраве свято втрачає барви, псує настрій, хоч і додає екстриму. Цьогорічному фестивалю погодні умови не завадили, і від жодного пункту з насиченої програми не довелось відмовлятися.
-
Телемарафон: дистанція — 20 років
20-та річниця Незалежності — резонний привід для порівнянь змін в усіх сферах життя, в тому числі й можливостейсучасного телеглядача з тими, які він мав у 1991 році.
У той, вже далекий час максимальну кількість телеканалів в Україні мали змогу дивитися менше 7% глядачів. І налічувала та кількість аж... 4 канали. Молодим людям важко таке уявити, та, відверто кажучи, мені й самому майже не віриться, хоч свою кар’єру на ТБ я починав у 1960 р., коли воно взагалі було одноканальним. 75% глядачів мусили задовольнятися трьома каналами.
-
Реклама твоєї батьківщини
Багато хто з телеглядачів обурюється з приводу вторгнення рекламних роликів у трансляцію фільму, телепередачі або випуски новин. Проте не всі знають, що це не завжди відбувається законно. Тож спробуємо проаналізувати проблемні питання телереклами, посилаючись на власні спостереження і чинне законодавство.
Спершу згадаємо про любителів спорту, які в очікуванні результатів матчів чи змагань не пропускають жодного випуску спортивних теленовин. Зазвичай їх трансляція не обходиться без нагадування про спонсорів, серед яких лідерство утримують марки горілчаної продукції.
-
На зв’язку — «Січ-2»
Як ми вже повідомляли, 17 серпня о 10 годині 12 хвилин 20 секунд за київським часом з пускової бази «Ясний» (Росія, Оренбурзька область) успішно стартувала ракета-носій «Дніпро», спроектована та розроблена на ДП «КБ «Південне» (Дніпропетровськ) і виготовлена на ДП ВО «Південмаш» (Дніпропетровськ) у кооперації українськими та російськими підприємствами. Ракета вивела на навколоземну орбіту вітчизняний супутник дистанційного зондування Землі «Січ-2». Запуск космічного апарата присвячено 100-річчю від дня народження видатного конструктора ракетно-космічної техніки Михайла Кузьмича Янгеля, котрий був першим керівником Конструкторського бюро «Південне» і протягом вісімнадцяти років очолював його.
-
Одна альма-матер — замість чотирьох?
У час канікул і відпусток студентів і більшості викладачів закарпатських вишів громом серед ясного неба пролунало повідомлення про наступне об’єднання (злиття) всіх чотирьох вищих навчальних закладів, які є державними. Про ймовірність цього говорили давно, однак аналітики схилялися до думки, що процес охопить усього два — Ужгородський національний і Закарпатський державний університети. Обидва розташовані в Ужгороді, а по-друге, частина спеціальностей у них ідентичні. Про інші два вузи — Мукачівський державний університет і Закарпатський художній інститут — у цьому контексті майже не говорили.
-
У Миколаєві є потенціал для розвитку зимового виду спорту
Чверть віку тому в Миколаєві зародився фристайл. Екзотичний для півдня країни вид спорту завдяки ентузіастам став чи не найпопулярнішим серед молоді. Минулої зими місцева вихованка Ольга Волкова на чемпіонаті світу в США здобула бронзову медаль. Це найкращий результат українських спортсменів за всю історію.
Зоряний час цього напрочуд видовищного виду спорту настав у другій половині 1980-х завдяки тренеру Віталію Шведову. Він зібрав команду батутистів і запропонував їм перекваліфікуватися на «повітряних лижників». У 1987-му на перших республіканських змаганнях у Києві серед жінок перемогли Тетяна Задорожня, Наталя Жила і Тетяна Мартинова. Кращим серед чоловіків був також миколаївець Костянтин Фарадян.
-
У Тернополі шоколад надихає митців
Щоправда, діятиме він лише три місяці. Цей заклад — незвичний, бо його організатори зуміли поєднати в єдине ціле мистецтво й шоколадну смакоту.
Андрій Яблочков — координатор проекту «Музей шоколаду» й водночас його натхненник. Каже, що свого часу поцікавився у знайомих, які люблять посмакувати солодощами, чи знають вони, як виготовляють шоколад, яка історія його виникнення. Як з’ясувалося, їхні знання були поверховими. Тож і виник в Андрія задум створити шоколадний музей. Адже, на його думку, шоколад — не лише їжа, а й мистецтво. Він надихає художників творити з нього скульптури, дивовижної краси торти.
-
На Закарпатті започаткували нову імпрезу - «Брустурянська кедровиця»
Ще півроку тому у селі Лопухів на Тячівщині, давня назва якого — Брустури, ніхто б не подумав, що кедри, які ростуть у 166-гектарному місцевому заказнику, подарують назву фестивалеві. А вже цього місяця свято під назвою «Брустурянська кедровиця» стало подією далеко не місцевого значення.
Ідею подав сільський голова Михайло Фіцай, а втілювали її в життя і аматори сцени, й лісівники, і кухарі, й будівельники та теслярі.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ