Після початку кривавої загарбницької війни, яку розпочала проти мирної України росія, Швеція та Фінляндія, що протягом десятиліть старанно плекали свій нейтралітет, аби не дратувати москву, з котрою ці дві країни поєднувало травматичне минуле, ухвалили рішення стати членами Північноатлантичного альянсу.
Новину про це у москві зустріли з погано прихованою люттю. Адже зі вступом цих двох скандинавських країн до НАТО кремль втрачає стратегічний вплив у Балтійському морі. 

Хмельницький із перших днів війни став прихистком для багатьох людей, які шукали порятунку від жахіть війни. Містяни об’єдналися задля того, аби допомагати переселенцям, забезпечувати армію та наближати нашу Перемогу.
Понад місяць тому мирне місто теж стало ціллю для російських військ, які завдали по ньому ракетний удар. На щастя, минуло без постраждалих. Попри те, що лінія фронту далеко від Хмельницького, там постійно готуються до оборони.

Понад 60% європейців живуть у сільській місцевості, що забезпечує їхнім країнам високу соціально-економічну, екологічну та військово-оборонну стійкість. У нас же навпаки: центри міст і сільських районів забудовано багатоповерхівками, промисловими підприємствами, нафтобазами, військовими об’єктами, розміщеними в зонах аеропортів. І як показав досвід Київщини та інших областей на початку вторгнення росіян, це призвело до значних ускладнень в обороні та прямої загрози життю й безпеці місцевого населення. 

Оскільки агресор на окупованих територіях знищує сільгосппідприємства, вивозить аграрну техніку і зерно, блокує морські порти, дехто з острахом дивиться в майбутнє, боячись нестачі продовольства, а то й можливого голоду. Однак, як переконують хлібороби, такого просто не може бути, оскільки стан посівів зернових, загальна картина весняної посівної кампанії  вселяють упевненість: Україна буде з хлібом і до хліба теж матиме. 

Розпорядження від 3 травня 2022 р. № 351-р

 Повномасштабна війна росії проти України стане точкою відліку у світовій історії. Процеси, які вже запустилися і ще будуть запущені, змінять не лише геополітичні реалії, а й світову економіку та енергетичні ринки. На цьому Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив у вступному слові перед початком засідання уряду. 
«Україна не один рік казала партнерам, що росія — ненадійний постачальник енергоресурсів. Що залежати від неї в енергетичних питаннях — це загроза національній безпеці.

Пандемія коронавірусу, яка вплинула на роботу традиційних маршрутів транспортування продовольства, і розв’язана росією війна в Україні може призвести голоду, якого світ не бачив від часів Другої світової війни. Застереження про це лунають дедалі частіше і гучніше від політиків та міжнародних організацій. Нині ціни на продовольство чи не у всіх країнах зросли на третину. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, ще на початку квітня світові ціни на продукти харчування оновили історичний максимум. Експерти пов’язують це з дефіцитом олій та зерна, спричиненим війною в Україні.

Повномасштабна агресія російської федерації проти України 24 лютого 2022 року змінила життя країни та внесла корективи в плани уряду щодо фінансування різних галузей, напрямів і програм. Про те, як в умовах війни вдається підтримувати гуманітарну сферу, Укрінформ вирішив дізнатися у заступника міністра фінансів Романа ЄРМОЛИЧЕВА.

Цій пісні 108 років. За цей час вона звучала лунко й стиха, живила українців енергією й вірою в українську державність, в нашу звитягу над ворогом, додавала патріотичної снаги й духу, незламності. Вона боролася заповзятливо й сильно, впевнено й щиро. Народившись у рік початку Першої світової війни, пройшла у лавах Українських Січових Стрільців як гімн, у повстанських загонах у буремні 1940-ві, линула тисячоголоссям на вічах за відновлення незалежності України, революційних Майданах.

Війна негативно позначилася на багатьох галузях економіки. Зокрема на сільському господарстві, адже чимало підприємств галузі працюють у складних умовах поблизу окупованих територій, а на визволених часто не можна вести рільництво через мінування. Тому аграрний сектор потребує допомоги і держави, і міжнародних донорів.
«Урядовий кур’єр» проаналізував, яку допомогу нині отримують ті, хто дбає про продовольчу безпеку України і світу.