Страшно, коли дитячі ігри «у війнушки» з часом стають реальністю. На сьогодні маля з пелюшок звідусіль чує про події в країні. Щиро кажучи, аж млосно зробилося, коли шестирічний син запитав у старшого брата, ким той буде на війні. Так, саме на війні. Бо в його планах — вивчитися на пілота винищувача, щоб захищати своїх.

Мало хто говорить про завершення збройного конфлікту на сході країни. Ніхто не пояснює хоча б садківцям і школярам, що готуватися до захисту Вітчизни треба, а нинішній молох ось-ось закінчиться. І майже ніхто не говорить про загрозу життю, моральному здоров’ю тих дітей, для яких війна на Донбасі стала сусідкою. Дорослі воюють, а що ж діти? Це питання спробували з’ясувати дослідники Програми захисту Данської ради у справах біженців. 

На тлі нинішніх економічних і політичних подій чомусь призабули нещодавню — в Україні місяць тому завершено офіційну процедуру приєднання нашої держави до Угоди Світової організації торгівлі про державні закупівлі (Agreement on Government Procurement, GPA). А з 7 квітня в нашій державі набув чинності Закон «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі».

Чи відчули позитивні зрушення наші виробники, які виявили бажання брати участь у державних тендерах на закупівлю товарів та послуг? Чи залишилося те засилля «своїх», наближених до державних чиновників фірм, які майже одноосібно «брали участь і перемагали» у таких торгах? Чи стало простіше вирішувати питання щодо участі вітчизняних компаній у державних тендерах різних країн світу, включно з державами ЄС? 

Це не страшний сон про антисанітарію середньовічної Європи. Це сучасні українські реалії. Понад п’ятсот жителів другого за величиною міста Одещини вклала на лікарняні ліжка банальна кишкова інфекція. Інакше й бути не могло, якщо у ХХІ столітті, коли йдеться про міську інфраструктуру, тамтешній люд активно оперує поняттям «вигрібна яма»…

У вівторок Прем’єр-міністр Володимир Гройсман провів нараду з виконувачем обов’язків міністра охорони здоров’я Віктором Шафранським та тимчасовим виконувачем обов’язків голови Державної санітарно-епідеміологічної служби України Святославом Протасом щодо санітарно-епідеміологічної ситуації у місті Ізмаїл Одеської області. Прем’єр заслухав інформацію щодо вжитих відповідно до його доручення заходів задля локалізації та ліквідації спалаху гострої кишкової інфекції серед місцевого населення, повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну. 

У межах робочого візиту до Франції Президент України Петро Порошенко провів зустрічі з головою Сенату Жераром Ларше та з  головою Національних зборів Франції Клодом Бартолоном.

Зокрема глава Української держави висловив глибоке розчарування ухваленою 8 червня цього року Сенатом Франції резолюцією щодо поступового пом’якшення санкцій ЄС проти Російської Федерації. Президент зазначив, що це рішення не відповідає цінностям, на яких ∂рунтується Європейський Союз і які поділяє Україна. Він наголосив, що світова спільнота має бути рішучою і єдиною у своїй реакції на зневагу Росії до міжнародного права. 

Широкий міжнародний резонанс справ кожного українця, який опинився в російській тюрмі, сприятиме їхньому якнайшвидшому поверненню додому. «Саме це спрацювало у моїй ситуації», — заявила депутат української делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Надія Савченко під час круглого столу «Українські в’язні в Росії», який відбувся в межах червневої сесії асамблеї у Страсбурзі. 

Тернопілля завершує створення поліцейських станцій. «Бачимо успішний приклад співпраці поліції та місцевої територіальної громади. Сподіваюся, що незабаром такі станції з’являться у кожному містечку нашої країни, бо люди мають почуватися у безпеці й захищеними», — зазначила голова Національної поліції України Хатія Деканоїдзе під час перебування в краї. Методологію впровадження цього пілотного проекту дізнавалися у т. в. о. начальника головного управління Національної поліції в Тернопільській області Олександра БОГОМОЛА. 

Після злив, які понад місяць полоскали полтавську землю, на багатьох полях з’явилися ерозійні малюнки, що спричинило тривогу. Це стосується й Шишацького району з його пересіченим ландшафтом. Тому викликають подив поля ПП «Агроекологія», де ерозії немає.

Коли ми їхали в це господарство, патьоки дощу хльоскали по вітровому склу нашого авто, але за якихось 20 хвилин уся вода, що вилилася на найближче від дороги поле, зникла. Дивина та й годі. Виявляється, секрет у тому, що в ПП «Агроекологія» працює унікальна грунтозахисна система. 

Учора на чемпіонаті Європи визначилися всі учасники плей-оф. Звісно, наших там немає. Вони вже вдома. На відміну від теплих проводів на Євро-2016, зустріч була холодною і недоброзичливою. На світанку 22 червня в аеропорт «Бориспіль» прилетіли просто гравці збірної, а не команда у кращому сенсі цього слова. Хлопці похнюплено йшли терміналом, здебільшого відмовляючись від спілкування з представниками ЗМІ, а фанатів там майже не було.

Захисник Артем Федецький, який зупинився на хвильку, пояснив журналістам: мовляв, «підтримка» — закономірна. А тим, хто прагнув вибачень, відрізав: «Скільки можна просити вибачення? Ми мужики — самі зробили те, що маємо», — заявив Артем. 

Ця картинка, мов з учорашнього дня. Початок третьої травневої декади 2003 року. Місто Слов’янськ на Донбасі. Група учасників Міжнародного літературно-мистецького Шевченкового свята «В сім’ї вольній, новій», серед яких і автор цієї нотатки, приїхали до учнів однієї з тамтешніх шкіл на творчу зустріч. Як і годиться, на подвір’ї — святкова лінійка, хліб-сіль гостям, виступи школярів. Ось тільки сонце пряжило настільки немилосердно, що навіть у дорослих паморочилося в голові. Годі й казати про дітей, які чекали письменників майже годину (із Донецька неблизька дорога)! Тому й сталося те, що сталося.

Одна з дівчаток, яка кволо декламувала вірша, раптом замовкла, почала точитися набік і… за якусь мить дитина знепритомніла, її довелося швиденько відводити попід руки до лавочки в затінку, напувати холодною водою. Звісно, загальне враження від свята якщо і не зіпсувалося, то ложки дьогтю однозначно додало. 

Протягом останніх років дедалі актуальнішими стають питання дефіциту бюджету Пенсійного фонду України. Зокрема порушення принципу економічної залежності пенсійних видатків від отриманих доходів. За таких умов особливої уваги потребує збалансованість бюджету ПФ. Чи вдасться цього досягти і коли? Що для цього потрібно і чи слід непокоїтися пенсіонерам? Із цими та іншими запитаннями «Урядовий кур’єр» звернувся до голови правління Пенсійного фонду України Олексія ЗАРУДНОГО.