Статті

Одна з інтермедій КВК дуже показова. В ній до завідувачки дитсадка звертається хлопчина років 20-ти і вимагає: мовляв, хочу в дитячий садок. Хлопець пояснює: щойно з армії прийшов, підійшла черга. Насправді миколаївські (і не тільки) батьки змушені записувати в дитсадки діточок буквально з моменту народження. І не факт, що черга підійде до хлопця вже армійського віку. У когось виходить записатися «чесно», в когось — за додаткову плату. Миколаївські матусі розповідають, що влаштувати дитину в садочок можна, заплативши від півтори до шести-восьми тисяч гривень. Плату приймають і «натурою» — вікнами, дверима, оргтехнікою. 

На Андріївському узвозі нещодавно поселилося… море. Столичний адвокат Світлана Шапіро дебютувала з експозицією фотографій і картин із назвою «Пісні моря», на які її надихала подорож у Португалію. «Країна, яку я відвідала, — романтична. В ній оселилися щасливі люди, які цінують життя. Вони не живуть учорашнім днем, який минув, і завтрашнім, що, можливо, наступить. Вони радіють усьому, що відбувається тут і зараз», — ділиться автор виставки. Світлана — художник-початківець. Кілька років тому мольберт подарував їй син, і вона, щоб не образити його, почала малювати. 

Відгуляли, розговілися, відзвітували, відсвяткували День Перемоги. Велике свято зробили дійством політичним та ознаменували. Прапорами різними і без. Хто як може, хто на що здатний. Одні свастику забороняють, інші дозволяють, треті — нібито як точно проти, але пояснюють це нерозумно. Це все сумно і трохи шкода. Мій День Перемоги — свято особисте. Заповітне, потаємне, інтимне. Якщо є «діти війни», то є і «онуки війни». Я — внучка війни. Дід мій, Костя, який пройшов усю війну, помер через чотири місяці після мого народження. Він не знав, що онука-журналіст обов’язково захоче розпитати його про бойові будні, про любов і радощі, про життя і щастя, просто поради попросити. Не судилося. Але у нас із дідом одначе є невидимий зв’язок. Це я зрозуміла, коли опинилася на цвинтарі в Івано-Франківську, де він похований. Стежка раптом привела до його могили ... 

Слава його розлетілася світами. Тож кожен, хто вважає себе культурною людиною, має за честь хоча б раз у житті побувати в місці, куди за покликом бентежної душі нашого Генія, виконуючи його останню волю, було доправлене на вічний спочинок і тлінне тіло. Кобзарева могила на Чернечій горі стала місцем паломництва не лише свідомого українства, а й усіх небайдужих людей на планеті. 

Модернізацію підприємств гірничо-металургійного комплексу мають здійснювати відповідно до європейських екологічних стандартів. Це дасть змогу розв’язати екологічні проблеми регіонів, у яких вони працюють, та розпочати запровадження відповідних екологічних програм. Про це заявив Президент Віктор Янукович, перебуваючи з робочою поїздкою у Запорізькій області, під час церемонії введення в експлуатацію першої агломераційної машини металургійного комбінату «Запоріжсталь». 

Чи мріяв олімпійський чемпіон Сеула-88 Олександр Волков, виступаючи колись за неіснуючу вже державу, що зможе допомогти незалежній Україні інтегруватися в Європу шляхом проведення кількох змагань найвищого рівня? «Я завжди хотів, щоб Україна стала баскетбольною країною і мій улюблений вид спорту не поступався футболу», — переконує президент ФБУ. Тож  якщо завдяки цьогорічній континентальній першості серед юнаків, змаганням наступного року у ще одній віковій категорії і нарешті чоловічому чемпіонату Європи 2015 року вдасться збільшити кількість молоді, яка обере помаранчевий м’яч і кошик, видатний спортсмен і авторитетний функціонер буде просто щасливий. 

Якщо театр починається з вішалки, то подорож — із вокзалу. І немає значення, буде це авто- чи аеровокзал. Головне, щоб обслужили по-людськи: не створили зайвих проблем, не змусили витрачати час і нерви. Про те, наскільки комфортно почуваються авіапасажири в головній повітряній гавані України і який їм пропонують там сервіс, наш кореспондент розпитала у генерального директора ДП МА «Бориспіль» Антона ВОЛОВА.   

Відзначаючи Всесвітній день інформаційної спільноти, ми не просто  займаємося інформатизацією. Ми вирішуємо, без перебільшення, долю свого подальшого суспільно-політичного розвитку, здійснюючи усвідомлений рух до нового облаштування суспільства — постіндустріальної доби. Її поява обумовлена зустріччю індустріальної економіки із креативним потенціалом планети. Сприйняття нової реальності і адаптація нашої людини до нових умов комунікації відбувається досить складно, і поки що важко сказати, чого тут більше — сподівань чи розчарувань. Тривога за віддалене і не зовсім віддалене майбутнє хвилює розум і почуття багатьох, напружує усталені інститути суспільства. І зовсім не випадково, що у нашій свідомості зійшлися два феномени — інформаційного й феномен суспільства. 

У  рамках проекту освітнього центру ЄБА відбувся майстер-клас для журналістів. Про використання аграрних біотехнологій в агросекторі України  розповів доктор біологічних наук з Інституту харчової технології та геноміки НАН України Борис Сорочинський. За даними пана Бориса, біоіндустрія разом із біофармацевтикою посідає третє місце серед провідних секторів світової економіки, поступаючись лише банківському і нафтогазовому. У країнах ЄС у 2008 році обсяг сектору біоекономіки перевищив 1,5 трильйона євро, і в ньому було зайнято близько 10% працездатного населення. Проте створення генетично-інженерних (ГІ) організмів викликало багато проблем та питань. 

Сьогодні питаннями трудового законодавства займаються різні інстанції. Щоб перевірити, як приймають людей на роботу, в яких умовах вони працюють, чи вчасно їм виплачують зарплату і чи правильно звільняють, на підприємство повинні прийти не менш як п’ять представників контролюючих органів. Кожен перевіряльник інспектує свою маленьку частину, а «слона» може й не помітити. А роботодавці цим досить уміло користуються. Щодо ситуацій, коли працедавці свідомо обманюють співробітників і державу, економлячи на фонді заробітної плати, відповідно і на платежах до Пенсійного фонду, то ними повинна займатися податкова, куди найчастіше і прямують громадяни, яким не заплатили зароблені гроші.  

Головний камінь спотикання — непопулярне серед населення, але неминуче з точки зору демографічного розвитку підвищення пенсійного віку. У 2007 році німецький уряд збільшив пенсійний вік для жінок та чоловіків із 65 до 67 років. Аби люди поступово звикали до нових умов, втілення реформи було розтягнуто на 17 років. Проте в суспільстві не припиняють обговорювати доцільність такого нововведення. Особливої актуальності ця дискусія знову набуває напередодні парламентських виборів у ФРН, які відбудуться у вересні. Закон «Про адаптацію пенсійного віку до демографічного розвитку» в Німеччині почали реалізовувати лише через п’ять років після його ухвалення. 

На українському ринку після півторарічної паузи утворився значний відкладений попит компаній, які мають бізнес в Україні, на залучення капіталу через первинні публічні розміщення акцій (IPO). У 2012 році 20 українських компаній анонсували IPO на зарубіжних ринках на суму приблизно $2,5 мільярда (з них 11 оголосили про намір розміститися на Варшавській фондовій біржі). Про це повідомляється у регулярному дослідженні «IPO від А до Я: Довідник емітента» компанії «Дагда».  

Торік, за підсумками реалізації державних програм «Доступне житло» і «Здешевлення вартості іпотечних кредитів», розроблених у рамках соціальних ініціатив Президента Віктора Януковича, Харківська область увійшла до першої п’ятірки регіонів країни, які впоралися з цим завданням. Зокрема, за програмою здешевлення іпотечних кредитів на будівництво доступного житла укладено 77 кредитних договорів на загальну суму 15,6 мільйона гривень, за якими виплачено громадянам на часткову компенсацію відсотків майже 350 тисяч гривень. За програмою будівництва доступного житла укладено 72 договори на будівництво 77 квартир загальною площею 4,2 тисячі квадратних метрів і перераховано новоселам 6,3 мільйона гривень.  

«Члени африканського племені Банту, які живуть у Габоні, отримують більшу пенсію, ніж болгари! Невже вони розумніші і працьовитіші, ніж болгарські громадяни?» — з таким емоційним запитанням звернувся нещодавно до представників влади лідер болгарської політичної партії «Атака» Волен Сидеров. За його словами, пенсія представників Банту становить 194 євро, в Болгарії ж після підвищення з 1 січня 2013 роки вона ледь сягає 75 євро. Розмір середнього пенсійного забезпечення болгар, за даними Національного інституту статистики, в 2011 році не перевищував 270 левів (приблизно 135 євро). 

Саме три дні тому, 14 травня, але далекого 1835 року вийшла у світ «Казка про рибака і рибку» Олександра Пушкіна. Рибаків з того часу в нас стало мільйони, а от з рибкою — біда. Воно й не дивно: там, де були традиційні місця ікрометання — бетонні береги приватних володінь. А на саму рибу браконьєри влаштовують масштабні облави. Навіть попри оголошену рибоохороною на період нересту (з 5 квітня по 13 червня) заборону ловити рибу на Київському та Канівському водосховищах. Як наслідок, порядному рибалці-любителю замість карася на гачок чіпляються драні чоботи та інше сміття.  

Найбільшим віднайденим до цього часу в Україні захороненням жертв комуністичного терору є Биківнянські могили під Києвом, де покояться до 100 тисяч так званих ворогів народу. Протягом піввіку цей злочин приховувався від народу, і тільки наприкінці 1980-х під тиском громадськості рештки розстріляних, що валялися в лісі (близько 7 тисяч), було зібрано у велику могилу. Вона була належним чином оформлена з написом, що в ній поховані жертви німецько-фашистських загарбників, і відкрита напівтаємно шостого травня 1988 року. Однак ситуація в Україні складалася так, що тільки четверта урядова комісія була змушена прийняти правильне рішення, і вже через рік брехливий напис було збито.  

  З 15 по 22 травня в Україні втретє проходить Національний тиждень подружжя. Це не якась разова акція, а міжнародний рух, мета якого — підтримувати авторитет сім’ї в суспільстві та утверджувати цінності родини і шлюбу. Вперше його провели у Великобританії у 1997 році. А 2011-го до нього долучилася й Україна, ставши однією з 20 держав, у яких щороку протягом одного тижня подружжя і шлюб стають головними темами в країні.

Перше після тривалих вихідних урядове засідання розпочалося на годину пізніше, однак такий зсув у часі жодним чином не вплинув на його тривалість, і тим більше — на інтенсивність роботи членів Кабінету Міністрів. А попрацювати їм є над чим. Попереду — закінчення навчального року і початок сезону літнього оздоровлення дітей. Мине якихось два тижні, і понад 18 тисяч профільних закладів наповняться маленькими відпочивальниками. Головне завдання літніх таборів, дитячих санаторіїв і будинків відпочинку полягає у створенні умов для здорового способу життя і можливостей для всебічного розвитку. Бо право на відпочинок, за словами Прем’єр-міністра Миколи Азарова, є таким самим невід’ємним, як і право на навчання. Згідно із дорученням Президента, уряд зобов’язаний забезпечити цьогорічну оздоровчу кампанію у не менших обсягах, ніж торік. Тут Прем’єр підкреслив, що у 21 регіоні очікується фактичне збільшення торішніх показників. Загалом, за даними уряду, турботою буде охоплено 2 мільйони 810 тисяч школярів, що становить майже 70% загальної їх кількості в Україні. 

«Мене зацікавили ваші проекти, пов’язані з використанням відкритих урядових даних. Ці проекти, які ви зробили, по-перше, свідчать про ваш високий рівень, по-друге, про те, що в Україні рух хакатон розвивається. Тому я запросив вас, щоб обговорити, як зробити так, щоб до цієї роботи залучити не одиниці, а сотні, тисячі людей. Як використовувати всі сучасні можливості, зокрема інтернет-ресурси, для того, щоб люди були інформовані», — зазначив Микола Азаров. При цьому він пообіцяв, що уряд надасть підтримку розробникам соціально значущих інтернет-проектів. 

Ім’я цього євродепутата стало відоме у вітчизняному політикумі після того, як наприкінці минулого року під час обговорення в Європарламенті тексту резолюції щодо політичної ситуації в Україні він став ініціатором внесення поправки, яка стосувалася партії «Свобода». У ній Єропарламент висловлював стурбованість тим, що «Свобода», яка нібито пропагує расистські, антисемітські та ксенофобські погляди, увійшла до складу парламенту, і закликав демократичні партії у Верховній Раді з нею не об’єднуватися. Попри гостру дискусію, яка розгорнулася під час обговорення цієї поправки у сесійній залі, її схвалили навіть члени Європейської народної партії, яка традиційно відстоює інтереси української опозиції. Ми зустрілися з Крістіаном ВІГЕНІНИМ під час останньої сесії Європарламенту в Страсбурзі. Здається, він зрадів нагоді поговорити з кореспондентом «УК» про ті події піврічної давності.