Статті

Україна налаштована на подальший розвиток стратегічних відносин зі Сполученими Штатами Америки та співпраці на всіх ключових напрямах взаємодії на основі Хартії про стратегічне партнерство Україна — США. Про це Президент Віктор Янукович сказав під час зустрічі із заступником Держсекретаря Сполучених Штатів з політичних питань Венді Шерман. За його словами, Україна цінує допомогу США в розбудові нашої держави за всіма напрямами, зокрема щодо демократизації країни. Президент висловив сподівання, що найближчим часом відбудеться зустріч міністра закордонних справ України Леоніда Кожари та Державного секретаря США Джона Керрі.

«—Два роки тому ми просто не могли пробити бюрократичну стіну різноманітних погоджень, — розповів директор «Волиньторфу» Іван Киричик. — Тепер ситуація докорінно змінилася. Я переконався, що є розумні люди, яким насправді, а не удавано болить те, що відбувається на нашому підприємстві і якою буде його доля. І передусім хотів би висловити вдячність керівництву виконавчої влади області, посадовцям Кабінету Міністрів, які допомагали нам зберегти підприємство, що вже через три роки залишилося б без сировини. Дай, Боже, їм здоров’я, і ще більше державної мудрості!» — ці слова на сторінках нашого видання побачили світ 23 листопада минулого року.  

Схоже, навесні скресає не лише крига. Так, зі Страсбурга, де цими березневими днями проходить 24-та сесія Конгресу місцевих та регіональних влад, надходять добрі новини, пов’язані з оприлюдненням Національного плану дій щодо найважливіших структурних реформ, передбачених на 2013 рік. Як відомо, ХІІІ підрозділ цього масштабного документа присвячується  реформі системи публічного управління, а отже, передбачає конкретні кроки щодо реформування місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади і територіальної організації влади загалом. Цього давно прагне вітчизняне суспільство, муніципальний загал. Активніших дій з децентралізації управління очікує від нас і європейська спільнота. 

Головний старт чотириріччя — Олімпіаду-2012 у Лондоні українські борці греко-римського стилю провалили. Жоден з наших атлетів не зумів пробитися навіть до півфіналу. Що стосується представників вільної боротьби, то гірку пігулку в останній день змагань підсолодив Валерій Андрійцев. У ваговій категорії до 96 кілограмів він несподівано для спеціалістів завоював «срібло». Причому на шляху до вирішальної сутички переміг таких грізних конкурентів, як бронзовий призер Ігор-2008  Хетаг Газюмов з Азербайджану та чинний чемпіон світу іранець Реза Мохаммад Алі Яздані.  

Кияни, які регулярно пересуваються вулицями столиці на власних автомобілях, гадаю, досі згадують понеділок 24 грудня торік як свій страшний сон. Чим так примітний цей день, спитаєте? Для мене особисто тим, що якраз під вечір, добираючись із центру міста додому після роботи, я цілком свідомо порушила Правила дорожнього руху відразу за площею Перемоги, поїхавши, як кажуть водії, на «цеглину», бо іншої можливості потрапити на дорогу, що тягнеться уздовж швидкісного трамваю, просто не було. А вдома опинилася аж через три з половиною години, хоч зазвичай витрачаю на цей шлях щонайбільше 30—40 хвилин.  

За радянського часу можливість виїзду за кордон найчастіше обмежувалася стажуванням. Коли «залізна завіса» відійшла в минуле, українські оперні співаки з гарними голосами дедалі частіше надають перевагу роботі за кордоном. Починаючи з 1990-х шанувальники оперного мистецтва не бачать на афішах Національної опери України  прізвищ улюблених співаків — Анатолія Кочерги, Вікторії Лук’янець, Ольги Микитенко, Дмитра Попова, Тараса Штонди. Керівництво театру намагається поліпшити ситуацію. 2006 року головний режисер Національної опери України Анатолій Солов’яненко започаткував проект «На Україну повернусь», у рамках якого щороку до Києва приїжджали українські оперні артисти й співали у гала-концерті. Недавно його проект трансформувався у фестиваль «Українські оперні зірки в світі».

В українському суспільстві триває жваве обговорення майбутнього підписання Україною договору про зону вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС. І слід зазначити, що противників такого акту серед політиків та економістів наразі набагато більше, ніж прибічників. Приміром, екс-міністр фінансів Віктор Суслов вважає, що українські парламентарії, які нещодавно більш ніж 300 голосами висловилися за європейський шлях розвитку нашої країни, вчинили неправильно. 

У 21 рік Юрій Березовський із села Товстолуг на Тернопіллі вирішив стати фермером. Пройшов через недовіру чиновників, аграрників, але довів, що вміє по-справжньому господарювати, дбати про розв’язання соціальних проблем не лише рідного села, а й навколишніх населених пунктів, де орендує землі.

  Про затвердження Порядку та умов надання у 2013 році  субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв’язку з  невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або  погоджувалися органами державної влади чи місцевого  самоврядування  

Здається, обережні оптимістичні прогнози про початок хоч приблизно продуктивної роботи нашого парламенту починають справджуватися: у понеділок депутати нібито домовилися відновити пленарні засідання.  Звичайно, це ще нічого не означає, бо передовий загін Яценюка—Тягнибока з «примкнувшими», як колись казали, до них «кличківцями», знову заблокує трибуну за найменшої нагоди. Підстави знайдуться, а якщо ні, їх оперативно підшукають здатні виключно до фізичного протистояння ідеологи. Чи не так? Така логіка політичної, з дозволу сказати, боротьби стала найуживанішою.

Кожної весни більшість споживачів замислюється над зміною гардеробу. Будучи патріотами, журналісти «Урядового кур’єра» вирушили на пошуки речей та взуття від українських виробників. Шукали в трьох містах: Києві, Харкові й Одесі. Як з’ясувалося, знайти цих виробників нелегко. 

Уряд вітає відновлення законотворчої роботи та покладає великі надії на плідну співпрацю з парламентом у питаннях забезпечення стабільності та розвитку України, зазначив Микола Азаров на початку засідання. «Я переконаний, що зараз найдорожче — час, який ми зобов’язані витратити на зміцнення позицій України в нинішній напруженій ситуації. У такий час будь-які суперечки відкладаються, і вся команда працює на єдину справу. Я бачу добрий знак у тому, що після гострих дискусій і протистоянь лідери парламентських фракцій знайшли компроміс. Думаю, це великий крок до усвідомлення, що і влада українська, і опозиція українська, і народ в країні один», — наголосив глава уряду.  

Перший заступник глави уряду розпочав із найголовнішого — динаміки курсу гривні: «Надалі курс буде достатньо прогнозований і зрозумілий, якщо він і коливатиметься, то не викличе стурбованості в наших громадян». За словами першого віце-прем’єра, Україна не може виконати вимоги Міжнародного валютного фонду щодо більш гнучкого валютного курсу. «Хоч би як ми хотіли, але втручатись і коригувати курс багатомільйонної країни з таким потенціалом експорту-імпорту — це дуже важкий процес. МВФ вимагає гнучкості курсу, представники місії хотіли б, щоб курсоутворення нашої країни відбувалось на більш ринкових умовах, я кажу: краще, ніж є, ми зробити не можемо, — означив позицію Сергій Арбузов, додавши, що держава втручатися у цей процес не буде. — Зараз на міжбанку пропозиція повністю задовольняє попит. Штучно втручатися у цей процес ми не будемо. Це позиція уряду і Нацбанку».

Про це під час прес-конференції у Кабміні повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості України Едуард Ставицький. Пріоритетами стануть: розвиток галузевої інфраструктури, нарощування експортного потенціалу, збільшення генеруючих потужностей. «На цю мету в 2010—2012 рр. у галузь уже залучено інвестицій майже на два мільярди доларів», — зазначив він. Серед головних проектів — збереження цілісності Об’єднаної енергетичної системи країни та її синхронізація з Європейською мережею системних операторів передачі електроенергії. «Також це модернізація і реконструкція наявних генеруючих потужностей ТЕС і ТЕЦ з продовженням терміну служби обладнання на 15—20 років і зі скороченням питомої витрати палива.  

Бізнес буває різним. Приміром, у Кам’янці на Черкащині одна занадто підприємлива жінка додумалася до продажу дівчат за кордон. Хто, мовляв, запідозрить щось неладне про містечко в глушині! Тут живуть люди тихі та сумирні. Ось і організувала «шефиня» таку собі злочинну групу, куди за змовою увійшли  ще троє місцевих жителів. Та й розгорнули активну роботу. Разом з двома спільницями й тепер уже колишнім керівником Кам’янського паспортного відділу УМВС України в Черкаській області налагодила протиправну схему, в якій кожен мав відповідальну ділянку. Приміром, двоє метких помічниць підшукували жінок, які потрапили в скрутне фінансове становище, й переконували їх поїхати начебто на заробітки за кордон. 

Справи із залученням іноземних інвестицій в Україні останнім часом не дуже добрі, і цю проблему треба розв’язувати. Саме це стало лейтмотивом «круглого столу» «Інвестиційний та бізнес-клімат в Україні очима влади та інвесторів: чи відбулися суттєві зміни на краще?», який нещодавно відбувся в Києві. Як вважає заступник директора Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) в Україні Грем Хатчісон, банк не зможе надавати підтримку Україні на тому самому рівні, як і зараз, якщо питання з корупцією не буде вирішено. «Раніше в ЄБРР заявляли, що готові зберегти розмір щорічних інвестицій в українську економіку — мільярд євро, якщо в країні поліпшуватиметься інвестиційний клімат. В ЄБРР відзначали погіршення інвестиційного клімату в Україні через діяльність податкової, митної та судової систем», — наголосив він.  

24 березня в усьому світі відзначається Всесвітній день боротьби з туберкульозом. У цей день, 131 рік тому, німецький мікробіолог Роберт Кох оголосив про відкриття  мікробактерії туберкульозу. А вже у 1993-му Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила цю недугу національним лихом. Станом на 2012 рік Україна посідає сьоме місце у Європі за рівнем захворюваності і відноситься до третьої категорії країн, а це країни з високим показником хворих на туберкульоз.  

Нині в суспільстві активно обговорюють питання можливої девальвації гривні. Чимало експертів схильні вважати, що цього найближчим часом не станеться, є й такі, що доводять зворотне. На думку аналітика інвестиційної компанії Dragon Capital Олени Білан, терміни девальвації української валюти, за її оцінками, змістилися на осінь 2013 року. «У лютому Нацбанк витратив на підтримку гривні до 400 мільйонів доларів золотовалютних резервів (ЗВР). Ми прогнозуємо, що такі резерви цього року скоротяться до 22 мільярдів доларів також задля досягнення мети стабільності гривні», — додає вона. 

Громадянська позиція науковця, його вміння ставити мету, розробляти шляхи і організовувати її здійснення важать ой як багато. Особливо в наш час, коли вихор руйнації кинув у провалля забуття здобутки десятиріч, прикривши їх песимізмом і зневірою. Такі моменти потребують вченого-лідера, його відваги, щоб протистояти руйнації. І, звичайно, репутації людини, яка, образно кажучи, може плуга перти. Тож коли академік Ігор Гриник заявив: «Українцям має бути соромно імпортувати закордонні яблука!»,  — це були не просто слова. Скептики тоді лише посміхалися. Мовляв, час змарновано, закордонних конкурентів не здолати. Що ж маємо тепер? Споживачі радіють: вони смакують якісніші й дешевші за закордонні яблука. У цьому велика заслуга вчених. Чи поменшало клопотів у них? Навпаки! Свій неспокій Ігор Гриник передав багатьом. Його підтримують, бо аргументи висуває незаперечні. Які? Про це розмова з директором Інституту садівництва НААН академіком Ігорем ГРИНИКОМ. 

«Круглий стіл», організований до Дня соціальної справедливості в єдиному в Україні інформаційно-консультативному пункті для осіб з обмеженими фізичними можливостями, дав змогу фахівцям Житомирського міського та обласного центрів зайнятості зібрати разом усі «зацікавлені сторони» і з’ясувати їхнє ставлення до нововведень у працевлаштуванні інвалідів.   До 2006 року отримання пенсії автоматично позбавляло людей з особливими потребами права на статус безробітного, навіть коли йшлося про осіб працездатного віку, які могли і прагнули трудитися на користь собі й суспільству. І це при тому, що посильна праця для інваліда — не стільки можливість приробітку, скільки шлях до адаптації в суспільстві та повернення віри у власні сили.