АВТОЛЮБИТЕЛЯМ

Найбільш сприятливими для пересування столичні шляхи обіцяють  бути в липні, а найпроблемнішими — напередодні Нового року  

Кияни, які регулярно пересуваються вулицями столиці на власних автомобілях, гадаю, досі згадують понеділок 24 грудня торік як свій страшний сон. Чим так примітний цей день, спитаєте? Для мене особисто тим, що якраз під вечір, добираючись із центру міста додому після роботи, я цілком свідомо порушила Правила дорожнього руху відразу за площею Перемоги, поїхавши, як кажуть водії, на «цеглину», бо іншої можливості потрапити на дорогу, що тягнеться уздовж швидкісного трамваю, просто не було. А вдома опинилася аж через три з половиною години, хоч зазвичай витрачаю на цей шлях щонайбільше 30—40 хвилин.

Важкий понеділок 24 грудня

Решті водіїв — аналогічною ситуацією, бо саме 24 грудня 2012-го можна записати в історію Києва як день, коли в заторі стояло фактично все місто (середня завантаженість тоді перевищила 7 балів). Поки ми проштовхувалися площею Перемоги, минуло години півтори, тож водії почувалися однією великою, проте нещасною родиною, й навіть приречено усміхалися один одному через вікна. І чоловіки не намагалися нахабно проїхати швидше (та й як проїдеш?), по неписаному правилу чоловічої статі підрізаючи автомобілі, якими кермували жінки, а як гречні кавалери на ті кілька сантиметрів, що дозволяла дорога, навіть намагалися пропустити дам першими. 

Та це й не дивно — того дня місто поставило своєрідний «рекорд»: аж три 10-бальних затори, за 10-бальною шкалою, розробленою фахівцями популярного серед водіїв Інтернет-сервісу «Яндекс.Пробки». Перший — від Московської площі аж до Троєщини довжиною 21 кілометр (це найбільший столичний затор за останні п’ять років), другий — по Кільцевій дорозі до станції «Новобіличі» (13,1 кілометра) й на проспекті Перемоги, починаючи фактично від Хрещатика (бульвар Шевченка теж потерпав від тягнучки) — аж до Брест-Литовського шосе (приблизно 15 кілометрів), від котрого потерпала і я. Звісно, що всі вони потрапили у ТОП-10 найдовших заторів зими 2012—2013, причому той, що мав довжину 21 кілометр, опинився на першому місці цього прикрого рейтингу.

«Відзначилися» й інші зимові дні: 12 грудня Київ стояв від перетину Червонозоряного з вулицею Головка аж до Московського мосту (майже 15 кілометрів), а ще був потужний 14-кілометровий затор 11 лютого, майже такий само за довжиною 25 лютого, трошки коротші, усього 10-кілометрові, — 16 січня, 1 й 8 лютого. Хто користується мобільним Інтернетом, міг, керуючись найсвіжішими даними сервісу «Яндекс.Пробки» (а вони в режимі он-лайн оновляються кожні 4 хвилини), спробувати об’їхати затор іншим шляхом. Якщо він, звісно, був. Одне слово, саме у ці дні всі кияни й гості столиці мали змогу вкотре оцінити переваги метро. 

«Яндекс.Пробки»  в допомогу

«Наше завдання, — роз’яснює провідний аналітик сервісу Леонід Мєдніков, — створювати ресурс, постійно його вдосконалюючи, який максимально допомагає водіям зорієнтуватися в ситуації на шляхах, щоб витрачати на дорогу мінімальну кількість часу». Які чинники впливають на, так би мовити, «народження» затору? Не треба бути великим фахівцем, аби їх визначити: насамперед сезон (зима — найскладніший для водіїв час, літо —найсприятливіший, а весна лояльніша, ніж осінь), день тижня (у понеділок ризик опинитися в заторі набагато менший, аніж, скажімо, у п’ятницю), час доби (усі знають, що ранковий пік припадає на 8—9 години, а ввечері найскладніше проїхати вулицями столиці з 18-ої до 19-ої) і погодні умови. Що цікаво, зазначають аналітики сервісу, дуже низькі температури сприяють зменшенню завантаженості доріг точно так само, як і спекотні літні дні.

«Саме спираючись на наші 5-річні архівні дані, — додає менеджер з питань маркетингу сервісу Дмитро Мельник, — ми можемо спрогнозувати, який вигляд матиме карта заторів помісячно у 2013 році. Найприємнішими для автолюбителів будуть травневі свята, потім завантаженість доріг дещо зросте, а до липня — максимально спаде. І починаючи з Дня незалежності, матимемо підвищення балу завантаженості, який досягне свого піку восени й триматиметься до зими. Найбільше ускладниться ситуація у передноворічний період, проте 30 і 31 грудня, попри стійке переконання киян, що це важкі дні, будуть відносно спокійними». Від себе додам, що особливим днем у плані вранішньої завантаженості київських доріг зазвичай є 1 вересня, коли ледь не всі автівки батьків прямують до шкіл, тож аби потрапити туди вчасно, виїжджати доводиться заздалегідь. Та цього року День знань припадає на… неділю, тож важким, найімовірніше, буде понеділок 2 вересня, причому не тільки вранці, а й удень, коли першачків і решту молодших школярів забиратимуть додому.