Не за горами час, коли служба в армії стане престижною. Принаймні на це є сподівання серед молоді, людей старшого віку і керівного складу оборонного відомства. Не секрет, що професію обирають за певними параметрами, з-поміж головних — мотивація. Що кращим буде оснащення, харчування та соціальний захист солдата, то швидше шеренги армійців поповняться професіоналами. Саме на таких у державі нині роблять ставку.

Тимчасово виконуючий обов’язки начальника Головного управління персоналу — заступник начальника Генерального штабу ЗСУ генерал-майор Володимир Талалай під час брифінгу «Комплектування Збройних сил України особовим складом» повідомив, що українське військо комплектують за змішаним принципом: військовослужбовці за контрактом і за призовом. 

Про це повідомив міністр інфраструктури Володимир Омелян під час брифінгу, присвяченого розробленню Національної транспортної стратегії до 2030 року. За його словами, стратегію розроблятимуть протягом 3—6 місяців спільно з фахівцями Єврокомісії та 21 технічним консультантом офіса розвитку реформ, який нині створюють при відомстві. 

«Урядовий кур’єр» аналізує ситуацію із протидією російській пропаганді у прикордонних регіонах України і стан вітчизняного інформаційного забезпечення. Сьогодні публікації з Чернігівщини та Одещини. 

У ході процесу децентралізації влади на місцях якомога більше повноважень передають зі столиці України та областей безпосередньо в райони, де повним ходом створюють об’єднані громади. 

Три курортних сезони переважна більшість наших співвітчизників провела без Криму. Місце окупованого, але омріяного, попри пострадянський сервіс, півострова посіли курорти північного Причорномор’я — Миколаївської, Херсонської, Одеської областей. Очаків, Рибаківка, Коблеве, Чорноморська Коса, Залізний Порт, Скадовськ, Лазурне, Затока, Южне… 

Деяких інвесторів давно цікавить будівництво сонячних електростанцій в зоні відчуження ЧАЕС. Але досі цьому заважала заборона ведення тут майже всіх видів діяльності. Нині перешкоду подолано: до депутатських канікул Верховна Рада встигла ухвалити Закон № 4437 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань правового режиму території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», поданий Президентом України. Постійний супровід законопроекту здійснювало Мінприроди. 

Якщо спробувати уявити протяжність мереж і водогонів, що їх обслуговують працівники комунального підприємства «Попаснянський районний водоканал» на Луганщині, то це буде лінія через усю країну, від краю до краю. І навіть у найспекотніший 2014 рік комунальники Луганщини не простоювали.

«Не раз, коли починали бити міномети, ми в окопи бігли і падали, наче снопи. Лежимо, а над головами снаряди свистять», — так каже про себе й колег, які разом із ним брали участь у роботах на лінії фронту, керівник бригади аварійно-відновлювальних робіт Карбонітського майданчика КП «Попаснянський районний водоканал» Павло Корнієвський. Але про це він говорить нечасто, адже працювати треба, бо без води людям не вижити. Та й соромиться він гучних висловлювань. 

Будь-якій дорослій людині для впевненості у завтрашньому дні потрібно мати роботу й заробітну плату, якої вистачить, щоб прогодувати себе й родину. Після початку бойових дій на сході, коли хлопці та чоловіки йшли захищати Україну, залишаючи не лише рідних та близьких, а й робоче місце, їм обіцяли, що останнє буде захищене, принаймні законодавчо. Звільняти їх за «прогули» роботодавцям заборонили. А після повернення, коли хлопці відчують себе готовими, вони без пересторог зможуть повернутися до справи, якою заробляли на життя до призову в армію. 

Чи позначилася децентралізація на відносинах між Державною казначейською службою України (Держказначейство) та органами місцевого самоврядування?  Як служба співпрацює з Пенсійним фондом? Про це та інше в інтерв’ю «УК» розповіла голова Держказначейства Тетяна  CЛЮЗ.  

Переселенці — це люди, які в один момент втратили все: роботу, бізнес, житло, зарплату і звичний спосіб життя. Аби ці люди не «підсідали на голку постійної соціальної підтримки», є сенс допомогти адаптуватись їм на новому місці і дати змогу заробляти гроші. Саме тому значна частина програм підтримки внутрішньо переміщених осіб спрямована на те, щоб допомогти їм із працевлаштуванням.