На мою думку, головна біда нинішньої України полягає в тому, що її керівники не дивилися фільму «Кавказька полонянка». Там був тост, який доречний у всі часи і для всіх ситуацій: «Вип’ємо за те, щоб наші бажання збігалися з нашими можливостями!». Припускаю, що тост звучав ще краще: «Вип’ємо за те, щоб наші можливості  збігалися з нашими бажаннями!»

Лідери політичних сил, які брали в Україні владу у лютому 2014 року, мали грандіозні бажання, які аж ніяк не підкріплювалися їхніми ж скромними можливостями. Поміж терміново скасованих законів часів президентства Януковича був і «мовний закон Ківалова—Колесніченка». Не було жодної потреби і необхідності скасовувати його в пожежному порядку. Передусім не слід українську мову нав’язувати відверто примусово. Такі речі слід робити розумно. Відомо здавна, що коли дурня змушують молитися Богу, то він розбиває собі лоба. 

Так було здавна: гуцули перед виходом з отарами на гірські полонини мусили корчувати на них чагарники і сіянці дерев. Недоглянута полонина була для селянина соромом на всі гори.

Але розпочата на початку 90-х земельна реформа (так, до речі, і не завершена) зламала давній устрій господарювання у гірських районах, створивши безліч проблем, які раніше навіть не можна було уявити. 

Учора опівночі згідно з рішенням Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) почала працювати система електронного декларування. З часу її старту дається 60 днів, щоб подали декларації високопосадовці: Президент України, Прем’єр-міністр і міністри, народні депутати, керівники департаментів виконавчих органів — загалом майже 50 тисяч осіб, які відповідно до статті 50 Закону «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Інші держслужбовці звітуватимуть про свій майновий стан з початку наступного року. 

Третій рік поспіль триває боротьба українського народу з сепаратистами й російськими окупантами. Відважні чоловіки й хлопці на передовій щодня ризикують життям. Вдома ж на них чекають віддані дружини, а також сини та доньки, які мріють чимскоріше обійняти батька, що повернеться в родину. 

Унікальний природний комплекс, одне із семи чудес України Бузький Гард на Миколаївщині в разі підняття рівня Олександрівського водосховища може назавжди сховати вода. Про цю проблему «УК» писав неодноразово, бо вона викликала великий резонанс у суспільстві. До акцій захисту Бузького Гарду від підтоплення приєдналася сила-силенна небайдужих людей. 

Минулими вихідними в селі Моринці Звенигородського району майже тисяча українців зібралася на третій фестиваль «Ше.Fest». Цього разу він проходив під гаслом «Твоя незалежність». На учасників і гостей на батьківщині Кобзаря чекало розмаїття заходів, серед яких зустрічі з письменниками, краєзнавцями, режисерами, лекції, музичні й поетичні виступи, флешмоби, майстер-класи, кінопокази. 

В умовах фінансової кризи та девальвації національної валюти українські компанії отримують унікальну можливість для розвитку. Напередодні у Сумах було оголошено про подвоєння виробництва на фармацевтичному підприємстві з індійськими інвестиціями «Кусум Фарм» до кінця 2019 року. В обладміністрації переконані: це сигнал бізнесу, інвестиції в регіоні мають перспективу. 

Цими днями, а точніше 10 серпня, бразильський сенат скерував справу президентки Ділми Руссефф до суду, який відбудеться наприкінці серпня й може завершитися її імпічментом. Трішки раніше національна виборча комісія Венесуели повідомила, що тамтешня опозиція успішно пройшла перший етап на шляху до проведення референдуму про відкликання президента Ніколаса Мадуро. І що нам, здавалося б, до цих новин, що надійшли десь із протилежного боку земної кулі? Хіба позаздрити. Там, виявляється, люди, не задоволені керівником держави, можуть домагатися його відставки цілком законним і процедурно оформленим чином. Так, у Латинській Америці. У тому регіоні, де путчі, герильї та військові перевороти ще донедавна були ледь не головною формою боротьби за владу. У Болівії від часу здобуття незалежності 1825 року фахівці зафіксували 200 переворотів — у середньому частіше ніж раз на рік. У Венесуелі до 1958 року історія теж складалася переважно з послідовних диктатур, громадянських воєн та хунт. Часу і нагод, щоб уповні оцінити всі принади енергійних насильницьких змін у суспільстві, було хоч греблю гати. І ось років із 20 тому гарячі латиноамериканські хлопці вирішили, схоже, що варто пошукати інших методів політичного буцання. 

Перші пенсійні системи у світі створено понад 100 років тому, вони пройшли не один етап реформування. Але нині проблеми пенсійного забезпечення гостро стоять навіть у найрозвиненіших країнах. Це пов'язано в першу чергу з демографічними факторами, які характерні не лише для України, а й для більшості країн (Європа, США, Австралія). Відбувається уповільнення зростання чисельності працездатного населення або навіть його скорочення. При цьому спостерігається тенденція до різкого збільшення населення віком понад 60 і навіть більш як 80 років, що неминуче призводить до потенційного зростання кількості недієздатних членів суспільства та інвалідів, а також пенсіонерів. Середній розмір виплачуваних пенсій доволі низький, що змушує багатьох пенсіонерів працювати після досягнення пенсійного віку. 

«Давно на часі було про це написати, але ми взяли паузу, щоб всередині все осіло й можна було розповісти саму суть… Три тижні минули в лікарні — це були найскладніші тижні в нашому житті. Зупинка дихання, реанімація, апарат штучної вентиляції легенів, п’ять днів болю, морфін. П’ять днів болю. Безперервного. Коли стандартними засобами його втамувати не вдалося, ми «вибили» морфін. Але так і не змогли перебороти скепсис деяких педіатрів з приводу його виписки. Медсестри були шоковані, тому що за десятки років не бачили дитини, котра була б на морфіні днями. Не тому, що Саша особлива дитина. Просто в нас прийнято терпіти біль. З приводу болю збиралися консиліуми і сперечалися про те, є біль чи ні, коли дитина зі сльозами й голосом через трахеостому (прилад для дихання. — Авт.) нестямно кидається на ліжку. Деякі лікарі так і лишилися переконаними, що це не біль…». Це — лише один епізод з життя родини, чия донька Саша невиліковно хвора.