-
Тут вам не Франція, мсьє, або Фіскали уповільненої дії
Це не могло тривати вічно. Надто в країні, де успіх у бізнесі чи не стовідсотково зумовлений здатністю пошити в дурні державу, а держава то б’ється з тим бізнесом, повертаючись мов слон у посудній лавці, то тупо обслуговує інтереси тих, хто в цій країні рівніший за інших. І не те щоб французький мрійник-мільйонер становив бодай якусь загрозу цій специфічній системі. Він просто не вписувався в неї, а вона цього не любить. Та все-таки мало хто міг передбачити такий перебіг подій: 14 січня податкова міліція із залученням автоматників у масках вдерлася з обшуком до господарства французького винороба Крістофа де Лакарена.
Вже маючи купу грошей, зароблених у рідній Франції, Лакарен, перебуваючи у бізнесових справах у нашій країні, закохався в українську жінку, а згодом вирішив оселитися в наших краях. Давно маючи змогу не перейматися хлібом насущним, Лакарен шукав собі справу радше для душі, ніж для зиску. Займався парфумами — і 2004-го, до 210-річчя, подарував Одесі єдиний у світі ароматичний фонтан. Той діяв, доки його не знищили місцеві вандали. Вже понад 10 років тому Лакарен взявся до авторського виноробства — орендував 150 гектарів землі у селищі Шабо на півдні Одещини, розгорнув невеличке виробництво вина під маркою «Крістоф де Лакарен» зі скромними обсягами 30—60 тонн на рік.
-
П’ять запитань про державну допомогу
Верифікація — слово іншомовного походження, поки що не зрозуміле більшості українців, а від того викликає певний острах. Вікіпедія роз’яснює це поняття як доказ того, що вірогідний факт або твердження — істинні.
Згадують його останнім часом через те, що з початку року Міністерство фінансів оголосило: цю процедуру застосують до всіх українців, які отримують соціальну державну допомогу. А проблема справді болюча. Адже ніде правди діти, є люди, і їх таки чимало, які, маючи великі статки, намагаються їх приховати й неправомірно отримати кошти від держави.
-
Донбас має тільки одну перспективу
Днями в Україні побував потужний дипломатичний десант провідних країн Євросоюзу. Добре знаному в нас очільнику німецького зовнішньополітичного відомства Франку-Вальтеру Штайнмайєру склав компанію нещодавно призначений міністр закордонних справ і міжнародного розвитку Французької Республіки Жан-Марк Еро. В обов’язковій програмі їхнього візиту — зустрічі з вищим керівництвом усіх гілок влади нашої країни та з вітчизняним колегою Павлом Клімкіним.
-
Наші зернові й соки завоювали Європу
Про це «УК» повідомив генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький. За його словами, без мита в ЄС було поставлено 400 тисяч тонн кукурудзи, 10 тисяч тонн соків, 5 тисяч тонн меду натурального, 16 тисяч тонн курятини охолодженої, або 100% річних квот. На сьогодні також істотно використано квоти й щодо ячменю (на 90%, 225 тисяч тонн із 250 тисяч), ячмінної крупи і борошна (на 63%, 3,9 тисячі тонн із 7 тисяч), цукру (на 62%, 12,4 тисячі з 20,07 тисячі), пшениці (на 55%, 519 тисяч тонн з 950 тисяч), вівса (45%, 1,8 тисячі тонн з 4 тисяч), оброблених помідорів (44%, 4,4 тисячі тонн з 10 тисяч). Цьогорічним проривом можна вважати отримання квоти на безмитне постачання 5 тисяч тонн борошна.
-
Григорій Шарий «У жодному суспільстві землю не прирівнюють до стільця»
Питання, чи бути нашій землі предметом вільної купівлі-продажу, на найвищому державному рівні майже вирішено. Проте єдиної думки у суспільстві немає. Дискусії тривають. Бо це якраз та ситуація, коли перш ніж прийняти остаточне рішення, треба дуже добре подумати. Кореспондент «УК» розпитав кандидата наук з державного управління, в. о. завкафедрою автомобільних доріг, геодезії, землеустрою та сільських будівель Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка Григорія ШАРОГО, що він думає з цього приводу.
-
У медичних закладах України почала діяти система моніторингу препаратів для онкохворих
Онкохворі дорослі й діти відтепер мають змогу перевіряти, чи не придбали вони вже закуплені державою ліки. Дізнатися про наявність препаратів загалом і перевірити їхню кількість можна в системі моніторингу «Ліки-контроль». У всіх областях країни в режимі реального часу збиратимуть інформацію зі 112 медичних закладів.
-
Якщо п’ємо, то за Україну, якщо лаємо, то Путіна
«І за що ви, кумо, посварилися цього разу? Чим вам кум не догодив?» — «Ой, та вчудив таке, що купи не тримається. Гостювали ми в кума Петра. Пригощалися гарно, розмова душевна була. А мій бевзь що не тост — то за сусідів. Господарі вже ображатися почали. А він своєї: щоби сусідам, мовляв, здоровилося і гараздилося, щоб у них були повні комори збіжжя, столи вгиналися від печеного і вареного, а гаманці тріщали від зарплат!
-
«Куплю знання. Дорого»
В Україні запроваджено нову процедуру ліцензування освітньої діяльності. Дедалі більше вишів, які не дбають про якість освіти і створення належних умов для навчального процесу, позбавляють ліцензій. У такий спосіб Міністерство освіти і науки оптимізує занадто розгалужену мережу вищих навчальних закладів. Діяльність припиняють передовсім численні приватні коледжі та філії сумнівних університетів, деякі державні заклади. «УК» дізнавався, хто вирішує майбутнє університетів.
-
Ціни летять униз разом із добрим ім’ям
На ринку зведення нового житла — високий попит і вже значно знижені порівняно з 2014—2015 роками ціни (на 30—70% у доларах). Проте чимало покупців не здогадуються про вдвічі-втричі більші ризики придбання такої нерухомості. Одиниці з них перевіряють компанію-забудовника на чесніть: чи викупив землю (або взяв в оренду), чи є всі дозвільні документи, чи не перепродано кілька разів право на майно (тобто чи не укладено такі угоди не лише з ним, а й з іншими інвесторами-фізособами), чи не відкрито карну справу на керівників тощо. Цей перелік можна продовжувати.
Як колись зазначав «УК», за інформацією правників, такі ретельні перевірки зголошуються робити лише 5% потенційних інвесторів. І з них 70—80% — юристи.
-
Бюджетні кошти використають адресно
На тлі зростання комунальних тарифів, певної нестабільності в політичній площині, що не може не впливати на економічний стан країни, питання соціальних виплат постає особливо актуально. Тож чималу частину свого традиційного спілкування зі співгромадянами у десятихвилинному форматі Прем’єр-міністр присвятив саме цій темі, докладно пояснивши глядачам, як мовиться, що й до чого.
Держава протягом року витрачає на соціальні виплати й соціальну допомогу 365 мільярдів гривень. Це втричі більше, ніж весь бюджет національної безпеки та оборони.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ