Програму офіційного візиту Президента Петра Порошенка до Туреччини можна було умовно поділити на дві частини. Перша й найзмістовніша цілковито відповідала духу дипломатії та протоколу. Другу поважний гість присвятив неофіційному спілкуванню з представниками української та кримськотатарської громад, що проживають у Турецькій Республіці.
Звичайно, найбільше уваги Петро Порошенко та його тамтешній колега Реджеп Тайїп Ердоган приділили економічним і політичним питанням світового й двостороннього порядку денного. Відбулося це і в рамках особистої зустрічі, і під час П’ятого засідання Стратегічної ради високого рівня між Україною та Туреччиною, за результатами якого підписано вагому й змістовну Спільну декларацію. Її наріжним каменем є поглиблення стратегічного союзництва між нашими країнами.
Ініціатива спільного захисту
На спільній з Реджепом Тайїпом Ердоганом прес-конференції президенти поділилися з мас-медіа деякими результатами переговорів, чільне місце в яких посідали економічні питання. «Ми домовились активізувати переговори з укладення угоди про вільну торгівлю й інших двосторонніх угод, включаючи угоду про уникнення подвійного оподаткування і угоду про взаємний захист інвестицій, — оголосив Петро Порошенко. — Україна й Туреччина також розширюватимуть співробітництво у сфері міжнародних комбінованих, контейнерних перевезень, шукатимуть інші ефективні логістичні рішення». Крім того, турецьким партнерам запропоновано взяти участь у приватизаційних процесах у нашій країні.
Домовлено й про розширення участі у дво- та багатосторонніх проектах в енергетичній сфері, розширення співробітництва у туристичній сфері, зокрема щодо здешевлення відвідання турецьких курортів українськими громадянами.
Своєму колезі Петро Порошенко подякував за допомогу, надану в скрутні для України часи. Це й кредитна угода на 50 мільйонів доларів, підписана під час візиту Прем’єр-міністра Туреччини в лютому, і сприяння в реабілітації великої кількості учасників АТО та членів їхніх родин, і кошти на облаштування кримських татар та внутрішньо переміщених осіб. А днями Україні буде передано п’ять мобільних шпиталів.
Президент Турецької Республіки підтвердив повну підтримку українських реформ, наголосивши на тому, що політична стабільність в Україні є гарантією безпеки і стабільності в усьому Чорноморському регіоні. І Туреччина всіляко підтримуватиме цей процес. У цьому контексті країни співпрацюватимуть у рамках міжнародних організацій задля деокупації Криму й повернення українського суверенітету над півостровом.
«Ми плануємо поєднати зусилля в рамках міжнародних організацій, а також на основі нових міжнародних форматів, включаючи формат «Женева плюс» за участю гарантів Будапештського меморандуму, Туреччини і України», — заявив Петро Порошенко. Адже те, що Крим постійно мілітаризується й країна-окупант перетворює його на небезпечну для регіону військову базу, абсолютно неприпустимо.
Важливим пунктом проходить і порушення прав людини та утиски кримських татар, українських патріотів, представників інших народів на півострові: окупаційна влада масово порушує фундаментальні права і свободи людини, примушує до громадянства РФ, цілеспрямовано змінює склад населення, витискає етнічних українців, кримських татар, нищить українську мову, переслідує її носіїв. Утисків зазнає й українська церква.
Реджеп Тайїп Ердоган підкреслив, що Туреччина завжди підтримувала й підтримуватиме територіальну цілісність і суверенітет України. Ніколи не визнавала анексії Криму й ніколи цього не робитиме, повідомляє прес-служба українського Президента.
Окрему увагу сторони надали безпеці, обороні, сучасним викликам як у національній безпеці України і Туреччини, так і в міжнародній безпеці загалом, які не в останню чергу походять від агресивної політики Росії. Тому стратегічне партнерство є для наших країн не гаслом, а конкретними практичними проектами. Зокрема й заради повернення стабільності в Чорноморський регіон. Тож військово-технічна і оборонна співпраця України і Туреччини спрямована не проти когось, а на захист обох країн.
У цьому контексті проблему на сході України, за словами турецького Президента, має бути розв’язано виключно дипломатичним шляхом. І його країна повною мірою підтримує мінський процес, першочерговими кроками якого має стати повне припинення вогню, виведення окупаційних військ і важкого озброєння, відновлення Україною контролю над кордоном.
Розмова з прем’єр-міністром Ахметом Давутоглу стосувалася практичних аспектів: перспективи взаємного відкриття ринків, спільної участі в розвитку енергетичної інфраструктури, реалізації міжнародних енергетичних коридорів, готовності надати турецькій стороні можливість використовувати українські підземні газові сховища, використання транзитного потенціалу в повному обсязі, розширення можливостей міжнародних перевезень.
Конкретика в документах
За підсумками П’ятого засідання Стратегічної ради високого рівня між Україною і Турецькою Республікою було підписано низку документів. Так Петро Порошенко та Реджеп Тайїп Ердоган підписали спільну Декларацію про поглиблення стратегічного партнерства.
Підписано Протокол про співробітництво між Апаратом РНБО та Генеральним секретаріатом Ради нацбезпеки Туреччини, спрямований на активізацію співробітництва у сфері безпеки та оборони. Укладено також Програму реалізації Меморандуму про наміри між Кабінетом Міністрів та Урядом Турецької Республіки щодо співробітництва у сфері технічних регламентів, стандартизації, метрології, оцінки відповідності та захисту прав споживачів на 2016—2017 роки.
Підписано Угоду про співпрацю між Українським національним інформаційним агентством «Укрінформ» і турецьким агентством «АНАДОЛУ». Документ сприятиме активізації співпраці у сфері інформаційної політики й підвищить рівень присутності української тематики в інформаційному просторі Туреччини та обізнаності про Україну серед турецького суспільства, що особливо актуально в умовах інформаційної війни з Росією.
Спілкуючись в Анкарі з представниками української та кримськотатарської громад, Петро Порошенко подякував кримським татарам за тверду позицію в питанні збереження суверенітету, територіальної цілісності й незалежності України, зокрема за невизнання анексії Росією нашого Криму.
Ми в Google+